Рецепт гарного настрою: 12 дотепних книжок від майстринь гумору

Жінки і жарти

Жінки, які сміються, — непереможні. А жінки, які жартують — всемогутні. Пропонуємо вам добірку для іскристого, ігристого, фантастичного настрою від тих, хто розуміється на жартах.

Слава Світова, автор книжок «Жменька слів для доброго настрою» (2014), «Жила-була Я!» (2016), співавторка збірок історій «Балачки про все на світі» (2014), «Теревені аж до ранку» (2016), у яких гумор — один із ключових компонентів, розповідає про свої улюблені «ліки» від поганого настрою.

Бурачковицькі хроніки

Богдан Волошин, «Галицькі контракти»

Якщо ви ще не читали Богдана Волошина, бігом зривайтеся просто зараз та й біжіть або до книгарні, або до бібліотеки вимагати видати вам «Бурачковицькі хроніки» і то негайно! Не пошкодуєте, чесно. Якраз лютий місяць, сіро-темно-тоскно-трагічно як довкруж, так і на душі (що спрагла до весни!). І ось берете цю книжку, відкриваєте «Переднє слово» і вже радісніше стає. А читаєте далі та й помічаєте, що вже всміхаєтеся такою широкою, від вуха до вуха усмішкою, а ще за сторінку-дві вже й регочете собі та горя не знаєте. Правду кажу вам, кращих ліків від сезонної нудьги і хандри я не знаю. Блискуча, колоритна галицька говірка, неймовірні перипетії головних героїв, що розгортаються просто у вас перед очима, захоплять у полон й не відпускатимуть до останньої сторінки, до гикавки від сміху! І от ви вже втираєте сльозу сміху (бо втриматися і не сміятися, читаючи цю книжку, то я навіть не знаю, яким то треба бути стійким до гумору!) і шукаєте в Google, чого б іще такого веселого з-під пера цього автора прочитати? Тож я вам наперед скажу – «Політ золотої мушки» беріть. Не пошкодуєте. От чесно!

Моя сім’я та інші звірі

Джеральд Даррелл, «Навчальна книга — Богдан»

Хочете побувати у Греції, на острові Корфу? Хутчіше беріть до рук цю прекрасну книжку і відправляйтеся у подорож! Я обожнюю Джеральда Даррелла! За його особливу любов до тварин і птахів, за його відмінне почуття гумору і блискучий талант оповідача! З перших сторінок книжки поринаєш із головою у вир пеліканів, вагітних скорпіоних та змій, що втратили свідомість на сонці, а потім раптово ожили у ванні, яку надумав приймати старший брат Джері, головного героя. Думаю, лиш тільки ці спойлери заінтригували вас достатньо, аби взятися до прочитання цієї книжки, а тому не відкриватиму вам усіх карт. І не думайте, що книжка для дітей. Зовсім ні! Книжка для усіх, хто любить читати і цінує життя, яким воно є – яскравим, непередбачуваним і прекрасним!

Звірослов

Таня Малярчук, «Фоліо»

Ця книжка ніде не позначена як смішна чи гумористична, але особисто я такою її сприймаю і бачу. І я не розумію одного: де перевидання? Та другого: як тонко, точно і в саме яблучко вийшло у Тані показати своїх головних героїв? Усі вони живі та переконливі! Гарчать, сичать, квокчуть, виють, гавкають, хрокають, ну чисто, як звірі! Кожен окремий розділ – це окрема історія, цілий світ, де головний герой чи героїня до болю нагадують своєю поведінкою котрогось із представників фауни. Під час своїх практикумів зі словесної майстерності я завжди рекомендую учасникам прочитати «Звірослов», аби мати уявлення про те, що означає придумати і словесно показати портрет головного героя на відмінно. Читайте про курку, яка працює у рибному відділі, про слимака, який викликає відразу, про собаку, що кидається на людей і… Та що це я? Читайте далі уже самостійно!

Священна книга гоповідань

Павло Коробчук, «Фоліо»

З перших рядків стає зрозуміло, що так написати про гопників міг тільки Павло Коробчук: щоб і сюжетно цікаво, і смішно, і не без соняшникового зерня прихованої істини і моралі. У цій книжці є всього потроху: і один мозок на три лоби, і коха-коха на боро-боро, і собачі бої, і вампіри, і пра-праматюки, і депутати з секонд-ленду, і гербата з цукром на Євромайдані, і риторика, і оральне мистецтво, і священна, висповідана нирка, і цілісна біогеометрично-енергетична маса, і троє семидесятилітніх у човні, не рахуючи пса. Автор настільки легко і безтурботно грається з українською мовою, фліртує з нею, заграє, що вона піддається і підхоплює цю гру, відповідає іскрометними діалогами, homo унікумами, нестандартними і оригінальними порівняннями та парадоксальними перипетіями. Візуалізація – відмінна, образи – яскраві, живі та з перчинкою, чого тільки варті погляди, якими герої обмінюються між собою на сторінках цієї книжки: «вони дивилися на нього, як три лемури з Джунглів на фотоапарат», «… дивитися японськими мультяшними очима, в яких виднілися водночас і мати Тереза і Адольф Гітлер». Разом із І-раз, І-два та І-три ви будете вальсувати на районі, вулицями Троєщини, копати підкоп у будинку міліціонера, переховуватися на даху висотки від оскаженілої пристарілої проститутки із «ружжом» у руках, побуваєте на стрєлці з братухами, роздумаєте з отцем Никоном про релігійне смирення, поспівчуваєте афроамериканцю із Сомалі, який від бідності вечеряє вдома землею, і колекціонуватимете страхи. Я читала і реготала. Спробуйте прочитати і перевірити свою реакцію!

«Дівчата із Житомира» — одна з найчарівніших українських команд КВН, дали свій список надихаючих творів.

Полное собрание сочинений в одном томе

Илья Ильф, Евгений Петров, «Альфа-книга»

Хто не знає класичних творів про «великого комбінатора» Остапа Бендера? Всі знають, всі цитують, всі захоплюються. Аж ось, раптом: Ільф і Петров писали не тільки про Бендера, і все у них виходило смішно і дотепно. Гротескні новели «Города Колоколамска» та «1001 день, или Новая Шахерезада» розрадять навіть найсумніше серце.

Прелести культуры

Михаил Зощенко, «АСТ»

Іноді ми й не знаємо, що цитуємо Зощенка, настільки його твори увійшли до нашої культури. «Что за шум, а драки нету?» «Которые без денег – не ездют с дамами!» «Жизнь слишком скоротечна, чтобы устраиваться в ней так основательно, так всерьез». Дотепні оповідання про життя яке воно є: де обов`язково трапляються «незручні» ситуації й доводиться виходити з доволі-таки делікатних положень.

Пригоди бравого вояка Швейка

Ярослав Гашек, «А-ба-ба-га-ла-ма-га»

Що казати, хіба серйозні люди зможуть писати смішні книжки? От і Гашек був тим ще персонажем, хоча такого дуркувато-зворушливого Швейка можна було тільки вигадати. Цікаво, що у післямові до цього видання є багато цікавих фактів про перебування Гашека/Швейка в Україні.

Редакція WoMo — журналістки, які працюють з вельми серйозними темами. Проте, гумор — це те, що дозволяє зробити нестерпне драматичне життя більш прийнятним. А подеколи й насолоджуватись ним.

ПЗТ. П’єси, оповідання, есеї, сценарії

Лесь Подерв’янський, «Наш Формат»

Увага, гумор +18! Подерв’янського можна любити, можна не любити, але беззаперечним фактом є те, що саме він надав обсценній лексиці іншого звучання й перетворив її на мистецтво слова. Чому подобається Подерв’янський? Він не зважає на умовності, на поверхову політкоректність, а мати можливість хоч іноді побути зухвалим і вільним від удаваної доброчесності — це цінне задоволення!

Історія України від Діда Свирида

Дід Свирид, «Юстініан»

Свирид Опанасович — популярний український блогер, який написав вже два томи української історії, яка є не тільки достовірною, а й розважальною. Часом з історичних постатей, які є звичайними людьми у незвичайних ситуаціях, уряди та влада роблять «священих корів»: не применшуючи величі історичного моменту та особистого героїзму, Дід Свирид розповідає про реальних людей, з їхніми вадами та недоліками.

Чтиво

Джессі Келлерман, «Фабула»

Пародія на роман про таємних агентів та супершпигунів, які «одним плавним рухом змушують супротивника падати на коліна та хапати ротом повітря». Вуса відклеюються, ніж з зубної щітки не вискакує, вороги регулярно виявляються друзями, а друзі — ворогами, і все це — на тлі безкінечної громадянскьої війни між Західною та Східною Злабією, пострадянською країною, де люди їдять самі варені коренеплоди, а правлять ними лорди-президенти.

Із зоряних щоденників Ійона Тихого

Станіслав Лем, «Навчальна книга — Богдан»

 

До речі, жанр фантастики — один з найсприятливіших для вигадування смішних історій, тому що у фантастичному творі може трапитися яка завгодно абсурдна та неймовірна історія. Ім`я Станіслава Лема — своєрідний знак якості, який робить із роману про зоряного капітана шедевр гумору, іронії та мудрості.

Про всіх створінь — великих і малих

Джеймс Герріот, «Захаров»

Джеймс Герріот дійсно був ветеринаром у Йоркширі, все, що описано у його книжках, дійсно трапилося з ним та його великими і маленькими паціентами, яких він лікував на фермах та у містечках північної Англії. Окрім опису чудових характерів місцевих собак, котів, корів, коней, людей, майстер оповідання Герріот застосовує свою таємну зброю: британський гумор, який робить з будь-якої «дурної» ситуації яскравий фельєтон, та співпереживання, яке здатне «пройняти» до сліз кожного читача.

— Читайте также: 10 лучших книг для поднятия настроения

Мы в Facebook