Редакція WoMo продовжує свій експеримент, що має на меті показати в дії «принцип десятини». Ми запропонували успішним, відомим, харизматичним людям протягом тижня обмежитися на 10% у певних звичках, на які витрачаються різні ресурси, і за цей період зрозуміти щось нове про себе та навколишнє. Сьогодні в експерименті бере участь Марія Артеменко, яка поділилась своїми надихаючими та корисними результатами.
Щодня ми працюємо на інфофронті, виствілюючи подвиги українських жінок та впливаючи на світову спільноту інформаційно.
Ми просимо нас підтримати, аби ми й надалі могли виконувати нашу місію на шляху до української перемоги
Підтримати womo.uaВідняти 10%: Солодощі та їжа після шостої
Відмовитись від вживання їжі після шостої було навіть легше, ніж відмовитись просто від солодощів. До того ж це було корисно! Зрозуміла, що зможу прожити без шоколаду, хоча раніше мені здавалось, що без нього я просто помру і не буде у моєму житті іншої радості. Навіть велику коробку цукерок передала мамі. Цукерки, до речі, я замінила на сири або овочі, рятував також чай, коли нічого не можна було їсти після 18.00. Хоч якийсь смак! Зранку було приємно прокидатись з легкістю в організмі, з одного боку, а з іншого, позитивно і швидко, бо дуже вже хотілось їсти. Я хочу продовжувати експеримент! Дисципліна допомагає тримати організм в тонусі. Взагалі, подібні експерименти — гарний привід звернути увагу та проаналізувати свої відчуття. Проте всі зміни і відмови мають супроводжуватись внутрішніми переконаннями та відповідати особистим цінностями.
Додати 10%: Цінність допомагати
Є люди, які отримують задоволення від подарунків, я ж отримую задоволення від їх пошуку та самого процесу дарування. Мені радісно, коли у людини від щастя світяться очі. І я так само отримую позитив та шалену енергію, коли бачу, що мої волонтерські проекти відгукуються у серцях людей. Інакше я не можу. Мені некомфортно багато отримувати, я люблю ділитись. І якщо забрати в мене цю можливість, я не буду почуватися щасливою.
Волонтерською та благодійною діяльністю займаюсь вже сьомий рік. Заснувала Благодійний фонд «Клуб Добродіїв», який опікується дитячими будинками у Київський області. Ми культивуємо ідею проти жалості, адже сиротам потрібні знання, навички і можливості, а не співчуття. Справа у тому, що коли я тільки почала їздити до дитячих будинків, побачила, що система допомоги дітям просто відсутня, а їхні потреби абсолютно не враховуються. До того ж, суспільство нерідко негативно налаштоване і сприймає дітей-сиріт як споживачів, як тих, що постійно просять. Але, насправді, цей споживацький підхід виховали самі волонтери… через жалість. Тож я прийшла до ідеї, що це почуття потрібно прибрати.
Останні новини
- Весняна історія бренду Шипелик: нова капсула, що занурює в казку
- Марко Вороний: цікаві факти з життя репресованого українського письменника
- «Україна та українці»: музей Івана Гончара спільно з брендом GUNIA Project анонсували новий проєкт
- Підсвітка значущих для українців об’єктів знову стала на часі
- Унікальний госпіталь на колесах: в Україні створили медичний евакуаційний потяг Новости на главной
Кожен може допомогти і без грошей, а, наприклад, своїм часом або талантом, але потрібно знати, кому ти хочеш допомогати і навіщо, та чи потрібна взагалі твоя допомога іншій стороні. Інколи дітям не потрібні ніякі матеріальні речі, розмова та підтримка може стати найкращим подарунком. Нещодавно випустили книжку хлопчика з дитячого будинку, який, як виявилось, пише вірші. Здійснити мрію безкоштовно погодились допомогти і ілюстратор, і видавництво. Для цього Колі друк книжки — це справжня перемога і натхнення. За роки діяльності «Клуб Добродіїв» реалізував більше десятка освітніх програм, мотивуючи дітей до пізнання і розширення світогляду. Наші головні цінності — це відповідальність за результат, новаторство і позитивний підхід до волонтерства.
Всю свою благодійну та волонтерську діяльність я будувала згідно із своїми цінностями, які для мене надважливі: коли ти щось обіцяєш — ти маєш це виконати. Ми не можемо підвести дітей, тому у дитячі будинки, наприклад, їздять тільки ті люди, яким ми довіряємо.
Одного дня мене змінив виступ Дена Паллотти, який у відео ТЕД зазначив, що ми неправильно думаємо про благодійність. За його словами, занадто часто некомерційні організації оцінюються і заохочуються не за результати діяльності, а за низький рівень витрат. Замість того щоб прирівнювати моральність до економності, Паллотта закликає заохочувати благодійні організації за амбітні цілі і великі досягнення (навіть якщо їм супроводжують великі витрати). У своєму сміливому виступі Паллотта заявляє: «Давайте змінимо наші уявлення про зміну світу на краще». У результаті влітку я заснувала соціально-освітній проект Школа волонтерів, який покликаний сформувати відповідальну волонтерську спільноту. Завдяки обміну досвідом і знанням ми хочемо закласти основи для максимально ефективної діяльності благочинних і громадських організацій України та їх сталого розвитку.
Примножити на 10%: Виховання
Для того, щоб цінність віддавати стала невід’ємною частиною нашого життя, потрібно виховувати її з дитинства. Можливо, навіть впроваджувати у школах уроки добрих справ. В моєму житті все змінилось у 18 років, коли я потрапила у дитяче відділення Інституту раку і побачила багато хворих дітей. Я півтора року боролась з цією хворобою, збирала кошти, організовувала благодійні аукціони, але діти помирали, незалежно від того, чи вистачало грошей. Я зрозуміла, що це може статись з кожним із нас завтра або навіть через годину. І коли ти усвідомлюєш, що твій час обмежений, тобі хочеться створювати. Я часто замислююсь над тим, якщо моє життя закінчиться сьогодні, то чим я буду пишатись? Що хорошого я зробила для цього світу, щоб використовувати його блага? Світ — це можливості, які ми маємо не тільки споживати, але й примножувати, створювати нові.
Допомагати може кожен. Потрібно тільки усвідомити просту істину: для цього не потрібно мати багато грошей і часу. Ти можеш мати нічого і при цьому створювати своїми руками, своїми словами, своїми діями щось надзвичайно важливе для іншої людини, яка потребує твоєї підтримки.