Blago даря: Принципи десяти від Марії Артеменко

Як віддавати та допомагати, не культивуючи ідею жалості

Blago даря: Принципи десяти від Марії Артеменко

Редакція WoMo продовжує свій експеримент, що має на меті показати в дії «принцип десятини». Ми запропонували успішним, відомим, харизматичним людям протягом тижня обмежитися на 10% у певних звичках, на які витрачаються різні ресурси, і за цей період зрозуміти щось нове про себе та навколишнє. Сьогодні в експерименті бере участь Марія Артеменко, яка поділилась своїми надихаючими та корисними результатами.

Відняти 10%: Солодощі та їжа після шостої

Відмовитись від вживання їжі після шостої було навіть легше, ніж відмовитись просто від солодощів. До того ж це було корисно! Зрозуміла, що зможу прожити без шоколаду, хоча  раніше мені здавалось, що без нього я просто помру і не буде у моєму житті іншої радості. Навіть велику коробку цукерок передала мамі. Цукерки, до речі, я замінила на сири або овочі, рятував також чай, коли нічого не можна було їсти після 18.00. Хоч якийсь смак! Зранку було приємно прокидатись з легкістю в організмі, з одного боку, а з іншого, позитивно і швидко, бо дуже вже хотілось їсти. Я хочу продовжувати експеримент! Дисципліна допомагає тримати організм в тонусі. Взагалі, подібні експерименти — гарний привід звернути увагу та проаналізувати свої відчуття. Проте всі зміни і відмови мають супроводжуватись внутрішніми переконаннями та відповідати особистим цінностями.

Додати 10%: Цінність допомагати

Є люди, які отримують задоволення від подарунків, я ж отримую задоволення від їх пошуку та самого процесу дарування. Мені радісно, коли у людини від щастя світяться очі. І я так само отримую позитив та шалену енергію, коли бачу, що мої волонтерські проекти відгукуються у серцях людей. Інакше я не можу. Мені некомфортно багато отримувати, я люблю ділитись. І якщо забрати в мене цю можливість, я не буду почуватися щасливою.

Волонтерською та благодійною діяльністю займаюсь вже сьомий рік. Заснувала Благодійний фонд «Клуб Добродіїв», який опікується дитячими будинками у Київський області. Ми культивуємо ідею проти жалості, адже сиротам потрібні знання, навички і можливості, а не співчуття. Справа у тому, що коли я тільки почала їздити до дитячих будинків, побачила, що система допомоги дітям просто відсутня, а їхні потреби абсолютно не враховуються. До того ж, суспільство нерідко негативно налаштоване і сприймає дітей-сиріт як споживачів, як тих, що постійно просять. Але, насправді, цей споживацький підхід виховали самі волонтери… через жалість. Тож я прийшла до ідеї, що це почуття потрібно прибрати.

Кожен може допомогти і без грошей, а, наприклад, своїм часом або талантом, але потрібно знати, кому ти хочеш допомогати і навіщо, та чи потрібна взагалі твоя допомога іншій стороні. Інколи дітям не потрібні ніякі матеріальні речі, розмова та підтримка може стати найкращим подарунком. Нещодавно випустили книжку хлопчика з дитячого будинку, який, як виявилось, пише вірші. Здійснити мрію безкоштовно погодились допомогти і ілюстратор, і видавництво. Для цього Колі друк книжки — це справжня перемога і натхнення. За роки діяльності «Клуб Добродіїв» реалізував більше десятка освітніх програм, мотивуючи дітей до пізнання і розширення світогляду. Наші головні цінності — це відповідальність за результат, новаторство і позитивний підхід до волонтерства.

Всю свою благодійну та волонтерську діяльність я будувала згідно із своїми цінностями, які для мене надважливі: коли ти щось обіцяєш — ти маєш це виконати. Ми не можемо підвести дітей, тому у дитячі будинки, наприклад, їздять тільки ті люди, яким ми довіряємо.

Одного дня мене змінив виступ Дена Паллотти, який у відео ТЕД зазначив, що ми неправильно думаємо про благодійність. За його словами, занадто часто некомерційні організації оцінюються і заохочуються не за результати діяльності, а за низький рівень витрат. Замість того щоб прирівнювати моральність до економності, Паллотта закликає заохочувати благодійні організації за амбітні цілі і великі досягнення (навіть якщо їм супроводжують великі витрати). У своєму сміливому виступі Паллотта заявляє: «Давайте змінимо наші уявлення про зміну світу на краще». У результаті влітку я заснувала соціально-освітній проект Школа волонтерів, який покликаний сформувати відповідальну волонтерську спільноту. Завдяки обміну досвідом і знанням ми хочемо закласти основи для максимально ефективної діяльності благочинних і громадських організацій України та їх сталого розвитку.

Примножити на 10%: Виховання

Для того, щоб цінність віддавати стала невід’ємною частиною нашого життя, потрібно виховувати її з дитинства. Можливо, навіть впроваджувати у школах уроки добрих справ. В моєму житті все змінилось у 18 років, коли я потрапила у дитяче відділення Інституту раку і побачила багато хворих дітей. Я півтора року боролась з цією хворобою, збирала кошти, організовувала благодійні аукціони, але діти помирали, незалежно від того, чи вистачало грошей. Я зрозуміла, що це може статись з кожним із нас завтра або навіть через годину. І коли ти усвідомлюєш, що твій час обмежений, тобі хочеться створювати. Я часто замислююсь над тим, якщо моє життя закінчиться сьогодні, то чим я буду пишатись? Що хорошого я зробила для цього світу, щоб використовувати його блага? Світ — це можливості, які ми маємо не тільки споживати, але й примножувати, створювати нові.

Допомагати може кожен. Потрібно тільки усвідомити просту істину: для цього не потрібно мати багато грошей і часу. Ти можеш мати нічого і при цьому створювати своїми руками, своїми словами, своїми діями щось надзвичайно важливе для іншої людини, яка потребує твоєї підтримки.

— Читайте також: Blago даря: Принципы десяти от Власты Шовковской

Мы в Facebook