Нетерпимо: Майже 50% ЛГБТ-підлітків піддаються дискримінації у школах

Вчителі лише радять не звертати на булінг уваги

29.01.2018

Майже половина ЛГБТ-підлітків (48,7%) в українських школах відчувають себе небезпечно через сексуальну орієнтацію, а третина (31,5%) — через гендерну експресію. Такі невтішні результати було отримано після проведення першого національного дослідження шкільного середовища в Україні, яким займалася організація «Точка опори».

Одним з головних завдань дослідників було визначити, як саме вороже шкільне середовище впливає на успішність і благополуччя ЛГБТ-підлітків. Національне дослідження проходило у формі онлайн-анкетування. Щоб досягти максимально точної репрезентативної вибірки, опитування поширювали через громадські організації, які займаються захистом прав ЛГБТ-людей, а також шляхом публікацій анкет в соціальних мережах.

Остаточна вибірка склала 718 учнів і учениць, які відвідували школу протягом навчального 2016/2017 року. Середній вік респондентів становив 16 років, в основному це учні 9 — 11 класів. Географія дослідження охопила всі регіони України, включаючи окуповані території та Крим. Велика частина опитаних — цисгендерні жінки (64,6%), а третина ідентифікувала себе як геї або лесбіянки (35,1%).

«Дослідження показало, що більшість ЛГБТ-підлітків (88,5%) піддавалася словесному цькуванню в формі погроз та лайок через сексуальну орієнтацію (62,9%) та гендерну експресію (64,7%), при цьому половина вказала, що чула ці фрази від вчителів і шкільного персоналу», — розповіла практичний психолог Марина Діденко. Крім того, більше половини (53,5%) піддавалися фізичним знущанням. Також поширення в Україні отримує і кібербулінг — від нього постраждало 47,2% респондентів.

Команда дослідників також наголосила на проблемі замовчування: більше половини постраждалих ЛГБТ-підлітків (65,8%) жодного разу не повідомляли про булінг вчителям та іншим шкільним працівникам, тому що були впевнені, що персонал їх не слухатиме. А ті школярі, які повідомляли про знущання, з боку школи отримували тільки вказівки не звертати уваги — так відповіли 55,3% опитаних.

«Говорячи про мову ворожнечі, майже всім опитаним (89,6%) доводилося чути на свою адресу слово« гей» в негативному плані, при цьому ще більше підлітків піддавалися іншим гомофобним висловлюванням (наприклад, «педик»). 72,8% респондентів зізналися, що і шкільний персонал обзивав їх гомофобними фразами», — поділився тренер з питань толерантності та недискримінації Роман Івасів.

Дослідники дійшли до висновку, що вороже шкільне середовище, де є дискримінація та виктимізація, дуже негативно впливає на академічні успіхи та психічний стан ЛГБТ-підлітків. Так, вони вдвічі частіше пропускали школу протягом останнього місяця в порівнянні з тими, хто піддавався низькому рівню знущань (55,3% і 24,6% відповідно). При цьому постраждалі ЛГБТ-підлітки не бажають продовжувати освіту і здобувати ступінь бакалавра через образи на ґрунті сексуальної орієнтації — таких 59,3%; і 57,7% на ґрунті гендерної експресії.

На питання про педагогічну підтримку 19,7% респондентів відповіли, що знають хоча б одного працівника школи, який може допомогти їм. Дехто відповів, що знають 2 — 5 таких осіб в школі. Більшість підлітків (56,9%) вказали, що в навчанні педагоги використовують тільки негативну інформацію про ЛГБТ, або взагалі не говорять про це (25,9%). Позитивну інформацію вони чули в основному на уроках історії, психології, іноземної мови, української мови та література (5,6% — 4,3% відповідно).

Виходячи з отриманих даних, команда дослідників склала список рекомендацій для шкіл:

  • розробити чіткий алгоритм дій шкільного персоналу та практичні інструкції (про сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність), які спрямовані на попередження і заборону булінгу;
  • навчити шкільних працівників способам розпізнавання та протидії булінгу;
  • створити для школярів освітні ресурси для підвищення обізнаності щодо проявів різноманітності в суспільстві (в тому числі, сексуальної) та зниження рівня стигми до представників дискримінованих соціальних груп.

Ці заходи, за словами керівників проекту, дозволять рухатися в майбутнє, де всі учні та учениці будуть відчувати себе в безпеці і матимуть рівні можливості в навчанні, незалежно від їх сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності. Це повинно стати важливим фундаментом для побудови демократичного інклюзивного суспільства в Україні, адже саме шкільні роки є найважливішим періодом формування особистості.

— Читайте також: Малала Юсуфзай: «Когда вы выступаете за права женщин, вы автоматически становитесь феминистом»