Creative Industries: Лайфхаки для початківців

Центральними темами форуму «Жінки та креативні індустрії», який організував у Києві креативний простір Creative Women Space, стали обмін досвідом, менторство та взаємне натхнення у жіночому професійному колі. Три учасниці заходу поділилися своїми історіями та лайфхаками.

В основу форуму легла концепція Women Empowerment, у якій організатори вбачають розширення прав і можливостей жінок через креативні індустрії, спираючись на досвід Європи та США. Під час форуму «Жінки та креативні індустрії» було представлено результати дослідження Британської Ради – Gender Equality and Empowerment in the Creative and Cultural Industries. Учасниці форуму дізналися про основні тенденції у питаннях гендерної репрезентації у креативних та культурних індустріях в Україні, Грузії, Вірменії, Азербайджані.

Слава Світова, письменниця, коуч зі словесної майстерності та творчості, авторка практикумів з розвитку словесної майстерності, співзасновниця Creative Wome Space і головна редакторка книжкової серії «Теплі історії»

Вихідна ситуація та реалізація ідеї

Процес творчого письма завжди захоплював мене з головою! Якось уночі, мабуть, десь рік тому, я сіла за стіл й почала писати у блокноті найперші ідеї свого авторського практикуму, я вигадувала вправи і активності, картки і роботу в парах. За годину я прописала на папері все від А до Я, залишилося лише зробити перший крок і наважитися: озвучити навколишньому світові про свій намір, створити подію, написати анонс, встановити ціну і почати набір людей. Але було страшно. Хто я така, аби проводити практикуми з розвитку словесної майстерності? У мене немає ні диплома, ні наукового ступеня магістра у сфері творчого письма, я не закінчила жодного літературного університету! Як мені визначити ціну на цей практикум і хто заплатить таку ціну? У мене всього лиш дві авторських книжки, явно малувато. Я не виграла жодної літературної премії. Синдром самозванки враз активно дав про себе знати. Але моє бажання було настільки сильним, я буквально бачила себе посеред аудиторії, я бачила учасників, чула, як вони зачитують свої тексти. А тому я спробувала переглянути свою біографію й віднайти незаперечні факти, аби для початку переконати саму себе, що я можу і маю право.

У мене є диплом магістра іноземної філології, прекрасне відчуття мови і успішний викладацький досвід в університеті (понад 4 роки). Я пройшла на відмінно курс з Academic Writing в університеті, вмію захопити увагу будь-якої аудиторії й утримувати її, направляючи у потрібне русло, я є чудовим мотиваційним спікером та емоційним оповідачем, досвідченим організатором та фасилітатором численних заходів. Я люблю працювати з людьми, у мене залізне терпіння й високий ступінь емпатії. А тому я наважилася. Перший практикум відбувся рік тому. Я орендувала приміщення на Майдані Незалежності, шукала доступне за ціною і таке, аби людям було зручно добиратися. Створила подію на Facebook, і вона враз стала вірусною, охоплення тоді було понад кілька тисяч і велика кількість репостів. Тоді ж з’явився і перший хейтер з коментарями в стилі “Хто це така? Хтось чув взагалі що-небудь про неї?” Було нелегко із цим. Але на перший практикум зареєструвалося тоді понад 80 учасників, а прийшло 24. І це був мій перший маленький успіх. І знак про те, що я все роблю правильно. І треба продовжувати.

У 2017 році я провела 4 практикуми зі словесної майстерності. У 2018 років таких практикумів було уже понад 15, зокрема, я провела свій практикум “Магія тексту: пишемо малу прозу” в рамках щорічного Форуму Видавців у Львові, буквально місяць тому провела цикл занять для підлітків “Як писати, щоб читали”, провела інтенсив із творчого письма спільно із Таіс Золотковською, письменницею із Харкова, засновницею Клубу Анонімних Авторів та “Дому Автора на Занте”, двічі проводила заняття з творчого письма у Харкові й запустила перший онлайн-курс, який зібрав понад 50 учасників і вже успішно відбувся. І я не збираюся зупинятися! Це невимовний кайф займатися тим, що тобі подобається, що приносить тобі і задоволення, і фінансову винагороду, і користь людям.

Порада 1: Вчись говорити про себе

Світ нічого про тебе не знає: ні яка ти, ні що можеш добре, а що — супердобре. І якщо сидіти і мовчки просто мріяти, не вийде нічого. Треба вставати, йти і починати щось робити. Вчитися, відвідувати заходи зі свого тематичного напрямку, вивчати середовище і цільову аудиторію, працювати над самовдосконаленням. Називати себе “письменницею”, “художницею”, “мисткинею”, і світ прийме та повірить. Хочеш стати письменницею? Візьми і стань нею. Але якщо вже назвалася так, будь ласка, відповідай своєму статусу: пиши і працюй, рухайся вперед і вгору. Дуже важливо навчитися розповідати про себе; не вихвалятися, а саме розповідати, аби люди знали: хто ти, який у тебе досвід, які основні успішні проекти. Це і є творче портфоліо, це і є self branding і зайва скромність тут ні до чого. Про тебе знатимуть тільки тоді, коли ти постійно “на слуху”, коли ти маячитимеш людям перед очима, ініціюватимеш і проводитимеш події, запускатимеш проекти, модеруватимеш, братимеш участь у авторських читаннях, даватимеш інтерв’ю, пропонуватимеш партнерство, тощо. Довкола нас є тисячі можливостей, дуже важливо їх побачити і зрозуміти, як застосувати їх собі на користь.

Порада 2: Вкладай у розвиток ідеї

Будь готова інвестувати: у приміщення для оренди, у розвиток своїх талантів та знання, у книжки, у середовище. Будь готова інвестувати не тільки гроші, але й енергію і час. Репутація та ім’я завойовуються повільно, і мусиш мати багато терпіння, аби не здатися, не кинути все на півшляху й не відвернутися від своєї мрії. Успіх не приходить швидко, часто, коли ми слідкуємо за успішними людьми, ми бачимо лиш їхні ключові віхи, але не бачимо, що їм довелося зробити, пережити, чим пожертвувати і що втратити, перш ніж дійти з точки А до точки Б.

Дуже важливо не розчаровуватися, і в першу чергу — не розчаровуватися в собі. Аудиторія напрацьовується із часом, і буває так, що на подію до тебе приходить двоє або максимум троє людей. Тоді треба запитати себе: чи готова я викластися так само і для цих трьох єдиних? Чи важливі ці люди для мене? Чим я можу їм допомогти просто зараз?

Гроші головне, але не першочергове. Якщо підходити до справи суто меркантильно, не вийде нічого. Мені набагато більше подобається така філософія: як я можу допомогти людям і що унікального можу запропонувати? Я не хочу нічого продавати чи “впарювати”, а хочу, аби люди цінували нашу спільну з ними співпрацю і поверталися. Тому беручись за будь-яку справу добре перепитувати себе: навіщо я це роблю? Яка моя місія і цілі? Що унікального я пропоную? Як я роблю цей світ кращим? Це може звучати пафосно, але без цього ніяк. І коли знати відповіді на ці запитання, коли розуміти свою цінність, тоді й легко буде скласти собі ціну, бо рано чи пізно її доведеться складати. У сучасному світі ціна є на все.

Порада 3: Визнач свою місію

У японців є поняття “ікігаї” — “сенс життя”, відчуття власного призначення в життя. Якщо почати шукати з цієї точки, можна накопати в собі дуже багато цікавого! Копати, зазвичай, дуже страшно, бо часом, окрім золота можна накопати ще багато брухту. Але вся сіль особистісного росту якраз в тому, щоб бачити очевидні речі й робити щось із цим, не закривати на себе очі.

Надія Онищенко — художниця, викладачка, кураторка власних проектів, учасниця міжнародних виставок, пленерів, фестивалів.

Вихідна ситуація та реалізація ідеї

Ідея викристалізовувалась в процесі і насправді експерименти ніколи не припиняються. Вихідна ситуація — перші текстильні роботи створювались не для продажу а для виставок, потім виявилось, що людям подобається, купували собі або на подарунок. Потім ми експериментували з одягом, світильниками, картинами. Промоушн — це інтернет та різноманітні події на яких можно себе показати.

Порада 1: Разом — краще

Шукайте однодумців, так набагато радісніше і впевнініше.

Порада 2: Не зупиняйся

Працюйте і втілюйте задумане, не лишайте його в теорії.

Порада 3: Радій

Отримуйте насолоду від того, що ви робите.

Ольга Малиш, засновниця агенції Friends of Brands

Вихідна ситуація та реалізація ідеї

Назва нашої агенції перекладається як «Друзі брендів». Для мене ключовим елементом бізнесу було створення дружньої атмосфери, як всередині колективу, так і з нашими клієнтами. Друзям не будеш «напарювати» послуги, які їм не потрібні, з ними говориш на чистоту, за успіхи друзів щиро вболіваєш, а в скрутній ситуації шукаєш з ними спільно, яке рішення буде найкращим. Так і намагаємося будувати стосунки у бізнесі, засновані на наших внутрішніх цінностях і переконаннях. Складно було починати без стартового капіталу та особливих знань з розвитку підприємництва. Мабуть, це і добре, бо якби на початку знала всі нюанси того, чим власний бізнес відрізняється від найманої праці, то навряд чи наважилася би на цю авантюру. Але зараз саме власна справа робить мене щасливою у найскладніші миті життя.

Наступний рік стане для нас вирішальним, бо зараз маємо дуже сильну команду, запальних клієнтів і неймовірні виклики, з якими очі горять і руки чешуться робити щось неймовірно круте! Наступного року хочемо здобути кілька фестивальних нагород та рухатися у напряму міжнародного розвитку бізнесу.

Порада 1: Не чекай ідеального моменту

Зустрічаю багато людей, які мають круті ідеї, але не реалізовують їх, чекаючи доки все буде ідеально. Перше, що я зрозуміла, ідеальних умов не буде ніколи. Свій перший бізнес-проект по промо культурних проектів ми починали в часи Майдану, в найбільший розпал кризи, коли зупинилося навіть метро… які там культурні проекти.

Порада 2: Просто почни

Другий нюанс — ідеально підготуватися до втілення своєї ідеї теж неможливо, особливо, коли робиш щось вперше. Завжди і обов’язково щось піде не так. Єдине, що лишається у такому випадку — навчитися аналізувати ситуацію і приймати виважені рішення в процесі реалізації.

Порада 3: Не зважай

Ну і третє: не існує ідеального оточення. Коли виношуєш ідею, часто боїшся критики, або що не знайдеш тих, кому це потрібно. Як каже моя знайома психологиня: «Я не сто доларів, щоб усім подобатися». Тож, будьте готові до критики і не сприйняття, але зосередьтеся на тих, хто вас підтримає.

— Читайте також: WTECH: Зачем создавать закрытый IT-клуб для женщин в Украине