День для всіх: Чому День захисника України — це не чоловіче свято

Що розповідають вашим дітям про 14 жовтня у школі?

13.10.2017

Сьогодні по дорозі на роботу, гортаючи стрічку у Facebook, я натрапила на фото сторінки підручника «Людина і світ». У мене дітей немає, тож подібних підручників у руках я не тримала, але якщо вірити надрукованому тексту, то завтрашній День захисника України — «це свято не тільки військових, а й усіх чоловіків, які в щоденному житті захищають свої родини і домівки та готові будь-якої миті прийти на допомогу, якщо хтось потребує. У цей день привітання зі святом одержують усі українські чоловіки та хлопці».

Вас нічого не дивує? Так, «невидимий батальйон» жінок знову невидимий. Якщо згадати, що свято Дня захисника України було встановлено 14 жовтня 2014 року, то вочевидь підручник було надруковано як мінімум у наступному році, коли в країні вже йшла війна, у якій, як ви знаєте, жінки-військові б`ються пліч-о-пліч з чоловіками, рятують поранених, виконують аеророзвідку, самі керують батальйонами. І читати, що День захисника — це свято чоловіків та хлопців — це не дивно, це образливо.

Для мене це історія навіть не про знецінюванная, а про ігнорування. Ігнорування тих жінок, які зараз на Сході, ігнорування полеглих матерів, що захищали країну на лінії вогню, а також ігнорування тієї боротьби, яку жінки ведуть вже три роки тут, у мирному житті, відстоюючи свої права, як-от розширення переліку бойових професій для жінок.

Тим паче дивно бачити такі підручники-зошити сьогодні в умовах реформи середньої освіти, один із акцентів якої має бути зроблений на гендерну чутливість. Пам`ятаєте історію навколо програми курсу «Сімейні цінності»? Тоді у Міністерстві освіти та науки пообіцяли провести гендерну експертизу усієї програми. Мабуть, є сенс розповсюджити цю обіцянку і на інші програми. Бо в іншому випадку наші діти як і раніше будуть виростати із стереотипними уявленнями про те, що «мама повинна мити раму, дівчата мають одягатись у рожеве, хлопчики краще розбираються у математиці, а тато повинен бути захисником», і ніяк інакше. Бо в іншому випадку ми ризикуємо повторити історію, коли про безцінний внесок жінок у захист своєї держави люди дізнавались через десятиліття. Книга нобелівської лауреатки Світлани Алексієвич «У війни не жіноче обличчя» — тому доказ.

І навіть якщо увашої дитини немає такого підручника, просто запитайте її сьогодні про те, що їм розповідали у школі про День захисника України. Чи згадували вчителі, що жінки також воюють? І якщо почуєте відповідь «ні», розкажіть їм про відважну дівчину-аеророзвідницю Марію Берлінську, про заступницю командира батальйону по роботі з особовим складом Оксану Якубову, у підпорядкуванні якої було 600 людей, про парамедика Олену Мосійчук, яка рятувала життя своїм побратимам.

А якщо вам так кортить привітати сина, чоловіка, батька чи брата із його статтю, то 19 листопада — чудовий привід — Міжнародний чоловічий день, метою якого є звертання уваги на гендерну дискримінацію, збереження здоров`я хлопчиків та чоловіків та підкреслення позитивного впливу чоловіків на родину та виховання дітей.

— Читайте також: Фотопроект: Невидимый батальон

Теги: