«Для жінок в науці»: Три переможниці премії від «Лореаль Україна» про свої досягнення та нагороду

Інтерв'ю із Оленою Ванєєвою, Марією Байляк та Наталією Щербань

Цього року в Україні вперше була проведена премія «Для жінок в науці«, організована ООО «Лореаль Україна» та ЮНЕСКО. Прийняти участь могли жінки, які професійно займаються науковою діяльністю в області STEM на території Україні в будь-якому державному вищому навчальному закладі, дослідницькому центрі цих закладів або Національній академії наук України. За умовами, три переможниці отримують по 120 тис. гривень, які можуть витратити на власний розсуд. Заявки на участь почали приймати ще в квітні 2018-го, а результати оголосили наприкінці року і ними стали: кандидат хімічних наук, старший науковий співробітник Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевского НАН України Наталія Щербань, кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Інституту математики НАН України Олена Ванєєва та кандидат біологічних наук, доцентка кафедри біохімії та біотехнології Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника Марія Байляк. Ми поспілкуватися із науковицями про їх наукову діяльність, перемогу та плани на винагороду.

Олена Ванєєва

кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Інституту математики НАН України

Про вибір науки. Я зрозуміла, що хочу займатися саме науковою діяльністю ще під час навчання в університеті. Простих шляхів не шукала, а просто йшла до своєї мрії. Зараз в Україні бути науковцем нелегко, незалежно від гендеру, — через низькі зарплати, але радість наукового пошуку не купиш ні за які гроші.

Про труднощі. Можна сказати, що народження моїх двох дітей стало випробуванням, бо поки діти маленькі, часу на роботу не вистачає катастрофічно. Але я вважаю, що пройшла це випробування гідно, намагаючись працювати над своїми задачами щойно знаходила можливість. Головне в такій ситуації пам’ятати, що діти швидко ростуть і труднощі минають. Радість материнства для мене не менш важлива, ніж професійна діяльність, отже потрібно знаходити баланс.

Поради колежанкам, які лише починають будувати свою кар’єру. У більшості галузей науки питання гендеру вторинне, а професіоналізм — первинне. Отже, колежанкам хотіла б порадити працювати на такому рівні, щоб їх професіоналізм не давав жодного шансу для сумнівів роботодавців або грантових комітетів.

Про премію «Для жінок в науці». Думаю, що завдяки цій премії науковиці стають більш помітними в суспільстві. Сподіваюсь, що молоді дівчата, які ще не визначились із своїм покликанням, почують більше про успішних науковиць та стануть сміливішими у своїх кар’єрних бажаннях, позбудуться власних внутрішніх стереотипів.

Плани на винагороду. Я взагалі не планую одразу витрачати ці гроші, бо дуже хочеться, щоб був якийсь запас для форс-мажорних обставин. Декілька разів мені доводилось відмовлятися від участі у закордонних конференціях, де організатори не надавали фінансової компенсації за проїзд і проживання. Отже, якщо трапиться цікава закордонна конференція, то витрачу кошти на поїздку туди. Також для роботи потрібна деяка офісна техніка. Буду витрачати по мірі необхідності.

Марія Байляк

кандидат біологічних наук, доцентка кафедри біохімії та біотехнології Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника

Про вибір науки. Бажання стати науковцем у мене виникло вже в аспірантурі. З дитинства я мріяла стати вчителькою математики або історії. Але в університеті захопилася біохімією і сьогодні вже не уявляю життя без неї. Мені подобається моя робота, вона приносить мені задоволення. Хоча дійсно часто потрібно жертвувати особистим часом.

Про труднощі у своїй кар’єрі. Перша складність, з якою довелося зіштовхнутися, це незнання мови. Я в школі та університеті вивчала німецьку, а мовою науки є англійська. І коли вступила в аспірантуру, то переді мною поставили умову вивчити англійську. Було складно, оскільки заняття доводилося поєднувати з роботою в лабораторії, але незважаючи на це, я вивчила і володію нею на професійному рівні. Також перешкодою часто стають певні технічні моменти. Робота науковця забирає багато часу в лабораторії, а у 50% випадків все йде не за планом. І якщо вийдуть неочікувані результати — це одне, але часто експерименти зривалися через незалежні від мене обставини (відключення електроенергії чи водопостачання). А коли ти проводиш тривалий експеримент на 3-4 місяці і раптом все обривається — опускаються руки, виникають думки чи варто взагалі це робити в наших умовах. Та через певний час починаєш все заново. Технічних проблем є багато, але ми навчилися до них адаптуватися, розуміючи, що такими є українські реалії.

Поради колежанкам, які лише починають будувати свою кар’єру. Дуже важливо на початку кар’єри правильно обрати наукового керівника або наукову групу, в якій збираєшся працювати. Успіх на 50% залежить саме від правильності цього вибору. Якщо керівник активно працює, є наполегливим, вимогливим, — його учні будуть такими. Якщо керівник трошки поблажливий, не дуже вимогливий, то й зацікавлення у науці в молодих аспірантів не буде. При виборі наукового керівника варто звернути увагу на його досягнення: які статті і де він публікує, як часто він відвідує конференції та виступає на них. А якщо він чимось займається, але не представляє свої результати світові, то це не є справжній науковець. У такого керівника буде важко зробити молодій науковиці кар’єру.

Про премію «Для жінок в науці». Я думаю, що премія вплине на вирішення проблеми гендерної нерівності в науці. Наступного року, впевнена, конкурс набуде ще більшого розголосу, й премія «Для жінок в науці» підвищить мотивацію молодих науковиць і покаже, що їхня діяльність цінується.

Про плани на винагороду. Частину коштів витрачу на преміювання своїх студентів, які мені допомагали в експериментальній частині досліджень і на їх заохочення, тому що багато теперішніх студентів-аспірантів часто працюють на ентузіазмі. Замість того щоб йти додому, вони приходять в лабораторію, працюють і я хотіла б їх таким чином підтримати. Окрім того, ці кошти будуть витрачені на участь у наукових конференціях для мене та моїх молодших колег.

Наталія Щербань

кандидат хімічних наук, старший науковий співробітник Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевского НАН України

Вибір науки. Я ще з дитинства була досить допитливою, мені подобалося вчитися, цікаво було дізнаватися щось нове. В школі зацікавила хімія, і вчителька почала готувати мене до олімпіад. Ми займалися додатково, після уроків і мені це дуже подобалося. Вступила до хімічного факультету, а потім і в аспірантуру.

Про труднощі в кар’єрі. Коли вступала до аспірантури, переймалася чи достатній в мене рівень знань, оскільки навчалася не в провідному університеті країни. Але як виявилося, я помилялася, оскільки мала досить якісну базу. В науковій роботі виникають складнощі з тим, що в нас не вистачає обладнання для досліджень і потрібно постійно шукати іноземних колег, у співпраці з якими можна було б працювати. Часом навіть не вистачає реактивів, які коштують досить дорого. Є ще бюрократичні складнощі, коли укладання договору на незначну суму займає черезмірно багато часу.

Поради колежанкам, які лише починають будувати свою кар’єру. Якщо хочеться миттєвого заробітку, то, звичайно, треба не науку вибирати, бо наука не дасть одразу високого прибутку. А якщо душа лежить до науки, то не слід сподіватися на миттєве отримання позитивних результатів, слід бути терплячою. Головне хотіти, працювати, старатися і любити свою роботу — і вона обов’язково принесе свої плоди.

Про премію «Для жінок в науці». Це справді дуже престижна премія. Саме через цей престиж вона і буде привертати увагу до науки і, зокрема, на дівчат це вплине досить позитивно. Можливо це когось мотивує йти у науку і галузі STEM.

Про плани на винагороду. Вже є домовленість, що в наступному році я буду проводити заплановане раніше дослідження і, відповідно, на це потрібні певні кошти. Ще якась частина коштів піде на моя участь в одній престижній конференції.

— Читайте також: Олександр Жук: «Найголовніше, що має робити вчитель — не позбавляти учнів дитинства»