Пока в начальной школе полным ходом идет реформа с введением произведений современных детских авторов и отменой красных ручек, для старшей школы министерство образования подготовило курс «Семейные ценности», методика которого прописана в лучших традициях «Домостроя» 16 века.
Щодня ми працюємо на інфофронті, виствілюючи подвиги українських жінок та впливаючи на світову спільноту інформаційно.
Ми просимо нас підтримати, аби ми й надалі могли виконувати нашу місію на шляху до української перемоги
Підтримати womo.ua
Согласно приказу № 1/9-562 от 21 октября 2016 года, МОН одобрил курс «Семейные ценности» для факультативного изучения. В качестве учебных материалов предлагается сборник статей Василия Сухомлинского, а также несколько пособий, среди них – «Сімейні цінності», авторами которого являются В. І. Прит, З. В. Охрименко, Л. В. Корецька, иванофранковское издание 2014 года. Как заявляют чиновники из МОН, целью этого курса является «формування відповідального батьківства у молоді», а авторы пособия усиливают заявление тем, что собираются сформировать у молодежи «духовно-ценностную основу» для создания счастливой семьи.
Пособие имеет четыре раздела – все начинается с представлений о семье, далее подаются модели мужского и женского поведения и описываются качества полов, в третьем разделе рассказывается о взаимоотношениях в семье и в конце обсуждают половые отношения. Как заявляют авторы, «Сьогодні є багато стереотипів, заборон, норм, приписів у питаннях сім’ї, що значно ускладнюють стосунки в подружжі». Рассмотрим же, как они развенчивают эти стереотипы.
Модели семьи
Авторы пособия отмечают важность традиций, часто пользуются выражениями «споконвіку», «з давніх-давен» и утверждают, что патриархальная семья характерна для Украины, России и других славянских стран. В списке моделей современной семьи подаются следующие:
- традиційні, для яких характерними рисами є визнання безумовного пріоритету чоловіка, його «главенства» у вирішенні всіх сімейних питань, чіткий функціональний розподіл сфер сімейного життя та закріплення за кожним «чоловічих» і «жіночих» обов’язків, а також спільне проживання кількох поколінь на одній території («традиційний тип»);
- нетрадиційні, де жінка отримує «виключне» право на домашню працю («азіатський тип»);
- партнерські (егалітарні – сім’ї рівних), де наявні справедливий, пропорційний розподіл домашніх обов’язків, взаємозамінність членів сім’ї у вирішенні сімейних проблем («сучасний, модерний тип»);
- колективістські – обов’язки виконуються разом або по черзі.
В русле традиционалистского понимания семьи авторы часто акцентируют внимание, что ее целью является деторождение, которое они называют актом наивысшего творчества.
Останні новини
- Презентація благодійного проєкту для дітей з інвалідністю «Доступна медицина»
- 10 найкращих екранізацій за п’єсами Вільяма Шекспіра
- Мереживо з історій та мрій. Художня виставка про світ під час війни відкрилася у Венеції
- Валерій Залужний отримав погодження від Британії на призначення послом
- Виставка «Пам’яті тої, що пам’ятає» відкривається у Jam Factory Art Center у Львові Новости на главной
Стигматизация иного
Несмотря на то, что авторы пособия цитируют постановления ООН и исследования современных психологов, они не приемлют разнообразия и альтернативных моделей отношений. К примеру, понятие «несчастливая семья» — это «проблемная, аномальная, нетипичная семья». Кроме того, в учебнике ясно выражена мысль, что только в семье человек может реализовать себя:
«Дуже важливо не впасти в ілюзію, прагнучи стати щасливим на самоті. Багато хто намагається знайти шлях до щастя через зречення від світу, спираючись на догми різних вчень. Щасливий та радісний простір самотній людині створити дуже непросто, бо цей простір має певні кордони. Людство поділене на чоловіків і жінок не для того, щоб кожен із них жив на самоті. Найбільш повно щастя розкривається в парі (союзі чоловіка та жінки), де є можливість розкрити і побачити нескінченні глибини любові та проявити найвищу творчість – народити дитину».
Также авторы позволяют себе некорректно высказываться по поводу психологических проблем, таким образом стигматизируя «не таких, как все» людей: «Якщо двоє психологічно незрілих молодих людей намагаються створити сім’ю – що з цього вийде? Яких дітей вони народять, виховають і подарують собі й суспільству? На жаль, інтимофобія, або психологічна незрілість, стає глобальною проблемою».
О мужчинах и женщинах
Важным разделом пособия является рассказ о том, какими должны быть современные мужчины и женщины, какие качества для них общие, а какие – чисто женские и чисто мужские. И здесь в полной мере нашли отражения как раз стереотипные представления авторов о «рыцарях на белом коне» и «истинных леди-принцессах». Так, женщинам отказывают в таком качестве, как целеустремленность: «Сила, витривалість, хоробрість, мужність, цілеспрямованість тощо не є жіночими якостями. Грація, загадковість, кокетство і т. д. – не є чоловічими».
По мнению авторов молодым людям в семье важно следующее: «Для чоловіка важливими є статус глави сім’ї, побутовий тил, внутрішньосімейний поділ праці, доступність сексу. Жінці важливо відчувати себе захищеною, бути господинею у своєму домі, народити дитину».
Задания потенциальных мужа и жены авторы пособия видят так:
- «Аби стати справжнім чоловіком (самодостатнім, реалізованим, мужнім, сильним, упевненим) і мати поруч із собою «принцесу», юнакові необхідно проявляти й постійно розвивати свої кращі чоловічі якості».
- «Завдання жінки полягає в тому, аби подобатися чоловікові, і саме тому вона має намагатися бути привабливою для нього. Її могутність – не у фізичній силі, а в чарівності».
Разделение на мужское и женское «красной нитью» проходит через все пособие, как заявляют авторы, воспитание этих качеств позволит и улучшить отношения в семье, и добиться успеха в карьере, и улучшить сексуальные отношения: «Отже, сексуальність чоловіка та жінки виявляється у виконанні чоловічих і жіночих ролей, які більш свідомо й природньо виконуються за умови розвитку чоловіками своїх найкращих чоловічих, а жінками – своїх жіночих якостей».
В обсуждении развития и воспитания подростков авторы тоже не удержались от клише, описывающих роль супругов: «Проблем у моєму житті не існує, а є лише ситуації – приємні або корисні». Такий підхід дозволяє підлітку навчитися брати на себе стовідсоткову відповідальність за все, що з ним трапляється, і згодом самому усвідомлено будувати своє щасливе життя. Тобто юнакові стати справжнім «капітаном сімейного корабля», а юнці – істинною леді і «берегинею домашнього вогнища».
Разбираем на примерах
Как и положено пособию, в конце каждого раздела ученики должны провести обсуждения, беседы и разобрать различные ситуации, высказаться по их поводу. В пособии описаны примеры различных ситуаций, в которых оказываются муж и жена. К примеру, конфликт «работа и семья» подается в таком ключе:
Олена приходить додому з роботи стомлена. Їй необхідно поділитися з чоловіком своїми думками й почуттями.
– Мені просто дихати ніколи від усіх цих справ, – говорить вона. – Абсолютно не залишається часу для себе.
Чоловік Олександр відповідає:
– Тобі треба кинути цю роботу. Немає ніякої потреби так працювати. Знайди собі що-небудь до душі.
– Але мені подобається моя робота, – заперечує Олена. – Просто вони хочуть, щоб я все робила моментально: сказали – і через хвилину все готово!
– А ти не звертай уваги, – радить Олександр. – Навіщо намагатися стрибнути вище голови? Що можеш, те й роби.
– Я не можу не звертати уваги! – вигукує Олена. – А в результаті я зовсім забула сьогодні подзвонити тітці. Просто жах якийсь!
Старое и старое
Разбирая семейные ценности, отношения и проблемы, авторы пособия густо цитируют классиков педагогики – Сухомлинского, Ушинского, Выготского, дают примеры из жизни Достоевского, цитируют Лао-Цзы и цветастые стихи Омара Хайяма и Эдуарда Асадова. Отсылки к методикам столетней давности количественно значительно перевешивают упоминания действительно современных исследований, а ООН упоминается преимущественно в связи с 1994 годом, который был объявлен годом семьи.
Пособие «Сімейні цінності» было написано в 2013 году, однако по установкам и идеям этого учебника очень трудно догадаться, что мы живем в 21 веке. Авторы даже позволяют себе расистские высказывания: «Саме зупинка в розвитку є першопричиною всіх криз у житті та призводить до численних проблем, у тому числі й сімейних. Давайте звернемо увагу на аборигенні племена Африки. Цивілізація рушила вперед, а вони досі живуть в оселях-хатинах разом із домашньою худобою, помирають з голоду, ховаючись за забобони застарілих вірувань, вважаючи, що хтось за них може вирішити їхні проблеми».
Кажется, акцентом на патриархат и традиционную расстановку ролей в семье авторы пособия затмили всех пигмеев Африки.
Ситуацию с курсом «Сімейні цінності» комментирует Лилия Гриневич, Министр образования и науки Украины:
По моему мнению, семейные ценности не противоречат гендерному равенству. В Верховной Раде прошли парламентские слушания на тему семейных ценностей, и мы рекомендовали создать курс, чтобы у детей формировалось представление о том, каким образом можно создать крепкую семью, обеспечить в ней взаимопонимание, потому что сейчас в стране радикально возросло количество разводов. Ответом на ситуацию стало пожелание внедрить курс факультативно – только на выбор школы и родителей – для детей 8 и 9 классов. Мы сделаем замечание по поводу фрагмента текста о том, что «задача женщины – нравиться мужчине», с которым я ни в коем случае не могу согласиться. И все-таки нет оснований для того, чтобы перечеркнуть этот курс, ведь там есть много полезной информации.
Мы должны быть гендерно чувствительным обществом. Поэтому мы сейчас работаем над тем, чтобы все школьные учебники по обязательным курсам непременно проходили гендерную экспертизу. Мы хотим в учебниках обращаться не только к мальчикам, но и к девочкам, которые заслуживают отдельного обращения.
