V Міжнародний фестиваль історичного кіно «ПОЗА ЧАСОМ»

13 КВІТНЯ

16.30 Відкриття фестивалю

16.35  Кордон Віри. Художній фільм за оповіданням Володимира Винниченка. Реж. Оксана Войтенко. Україна. 25 хв.

Україна, 1922 рік. Розвідниця повстанського загону під час виконання важливого завдання закохується у хлопця-дезертира та опиняється перед вибором між коханням та боротьбою за свободу. За мотивами оповідання Володимира Винниченка «Момент».

17.00 Українська революція. За спогадами Всеволода Петріва (позаконкурсний показ). Реж. Іван Канівець. Україна. 1 і 2 серії

18.00-19.30 Круглий стіл: Навіщо потрібно історичне кіно? 

14 КВІТНЯ

12.00 Повернення митрополита. Документальний. Реж. Світлана Новицька. Україна. 43 хв.

Перший буковинський митрополит Євгеній Гакман, політичний діяч і просвітитель, засновник Чернівецького університету, ініціатор будівництва резиденції Буковинських митрополитів та інших архітектурних пам’яток Чернівців, у радянські часи був потривожений у своїй усипальні в Свято-Духівському Кафедральному Соборі — його останки були вивезені в невідомому напрямку. Відтоді минуло більше 40 років, але нове місце поховання так і не знайдено, хоча спроби були. Однак, земляк митрополита, краєзнавець і колишній оперативний співробітник карного розшуку Олександр Столяр стверджує, що знайшов загублений слід.

13.00 Жива УПА: фільм перший Орест. Документальний. Реж. Алла Мегель, Марія Яремчук. Україна 35.22 хв

Реальна історія життя Голови Крайового братства ОУН – УПА Ореста Васкула. Дослівно. Архівні документи зі справи. Документальні кадри та фото тих часів. Шістнадяцятирічний випускник Коломийської гімназії Орест Васкул записується до лав дивізії «Галичина». Бій під Бродами, липень 1944 року. Орест потрапляє у полон. Заслання. Втеча. Вступ в ряди УПА. Новий полон. Допити, тортури, знущання катів НКВС не зломили дух і волю героя.

13.37 Дума про сина. Режисер В’ячеслав Бігун. Документальний.Україна, Грузія, 2017, 20 хв.

Остання кіносповідь Лесі Гонгадзе про велику любов до своїх синів. Самодостатній фільм – витяг із другої частини повнометражного фільму «Серце мами Гонгадзе».

14.00 Крути. 100 років битви. Автор, продюсер: Ольга Мовчан, Режисер: Богдан Ільчишин. Документальний.  Україна. 42.19 хв.

Молоді хлопці йдуть у вирішальний для країни бій. Він закінчиться по-різному для кожного з них. Про їхній подвиг спершу говоритимуть дуже багато, потім – на довго забудуть, а коли згадають – навішають ярликів та міфів. Через сто років час дізнатися правду. Скільки їх насправді полягло? чи дійсно билися лише діти? І що сталося з тими, хто вижив? Чим були Крути – зрадою чи перемогою? Нам вдалося розшукати нащадків Крутян, які і через сто років, тюрми і переслідування змогли зберегти про них пам’ять. Родом з Кропивницького, Києва та Львівщини, різного віку та з різними біографіями. Навіть вдалося знайти онуку лікаря, який першим у світі здійснив пересадку органу людині. Виявляється, він перед тим воював під Крутами. Кого намагався врятувати на тій війні?

15.00 Сильні духом. Реж. В’ячеслав Бігун. Документальний. Позаконкурсний — допрем’єрний показ нового фільму). Україна, 2018, 23 хв.

Кіносповідь Юрія Яценка – першого українця в новітній історії України, який вирвався на волю з кремлівської тюрми після початку нової європейської війни. Таємно затриманий і підданий тортурам в Росії, щоб повідомити світу про себе, Юрій вдається до відчайдушного, але продуманого кроку. Що він пережив, як боровся і вижив? Фільм про один із образів сучасного українця, який надихає. 23 хв.

15.25 Останній солдат. Рж. В’ячеслав Бігун,. Документальний. Україна. 2017, 33 хв.

Перший оптиміст і останній солдат Другої світової війни 600-літньої Закарпатської Дубрівки, 91-річний шахіст Юрій Куруц оспівує епічну історію свого життя, рідного краю та любовні пригоди.

4 покази (на кінофестивалі ГогольФест (СУК) та Кінокімерія), один у Тячеві. Прем’єрні покази відбулися у вересні та грудні 2017 р.

16.00 Бог врятує партизанів або Як ми чекаємо американців! (God Save the Partisans as We Wait for Americans!) AFF 2016 Dragoș Zămosteanu | Romania | 2015 | 62′ Communist Faiths (Romania) 420_2016 Фільм румунською мовою з англійськими субтитрами. 1 год. 02 хв.

17.15 Незабута Мирослава. Реж. В’ячеслав Бігун. Документальний. Україна. Естонія. 2018. 17 хв.

Незабуте минуле – як його знаєм, так і величаєм. 90-річна Мирослава Бучко-Юріссаар, українська поетеса і діячка в Естонії, в віршах і прозі оповідає своє турбулентне та часом романтичне життя, що резонує в душі та серці й молодих.

18.00 Справа «Танасе». Реж. Йону Тиану. Румунія. Фільм румунською та французькою мовами з англійськими субтитрами

У 1982 році новообраний президент Франції Франсуа Міттеранд стикається з романським диктатором Ніколае Чаушеску через шпіонажну історію, гідну поліцейського роману, конфлікту під час «холодної війни», що склався за кулісами між спецслужбами двох країн DST і Securitate.

У січні 1982 року Чаушеску просить одного з його агентів убити двох румунських дисидентів у Парижі, письменників Вергілія Танасе та Павла Гома обох французьких громадян. Замість Матей Хайдуку, агента Securitate, відомий як Matthieu Forestier, перейшов прямо до DST.

Французькі служби підготували одне з найбільш неймовірних операцій під час «холодної війни». Вони викрали Вірджила Таназа, щоб зробити Секурітат вірити в те, що їхній агент виконав свою місію. Президент Міттеран знав про секретну операцію, який зробив публічну анотацію, в якій він скасував свій офіційний візит до Румунії, тим самим розповідаючи про те, що викрадення є символом автентичності.Згідно з ДСТ, метою операції було змусити генерала Плесіта, главу Securitate знайти притулок у Франції. План не вдалося через витоку інформації в пресі, яку запустив суддя Жан-Луї Дебре.Щоб захистити себе, таємний агент та дві потенційні жертви організували прес-конференцію та розкрили справу.Сьогодні ми можемо дати інше значення для подій 1982 року. Існує можливість того, що причетність президента Міттеранти мала ще одну причину, ніж просто захист дисидента, причина, тісно пов’язана з внутрішньою політикою Франції.

Фестивалі та нагороди

Astra Film Festival, Сібіу, Румунія, 2013 рік — спеціальний приз для румунського документального фільму

FIPA, Біарріц, Франція 2014 року

Велика премія та премія Best Directing на Docuart Fest, Бухарест, Румунія, 2014 рік

Міжнародний кінофестиваль «Трансильванія», Румунські дні, Клуж-Напока, Румунія, 2014 рік

19.00 Круглий стіл. Українська революція в контексті історії Європи.

15 КВІТНЯ

13.00 Криниця Чендея. Реж. В’ячеслав Бігун. Документальний. Україна, 2018,  15 хв.

Криниця – це образ чистоти наших душ, тому до доброї криниці стежка утоптана. Унікальні та відверті приватні спогади дружини Івана Чендея – Марії Чендей (1924-2016) повертають нас до «криниці Чендея» – забутого сценариста легендарної стрічки «Тіні забутих предків».

13.15.Маленька драма. Фільм про Леся Курбаса. Реж. Маркіян Мірошниченко., Україна, 13 хв.

13.30 «93: бій за Україну». Автор: ідеї Вадим Вейді. Реж. Лідія Гужва. Документальний. Україна, 2017. 49.38 хв.

Перша серія трилогії про зростання бойового духу українського війська охопила найгарячішу фазу протистояння: березень — жовтень 2014 року.  В ній розказано про мобілізацію війська, волонтерський рух, становлення командірів, просування мережі блокпостів, трагічні події в  Іловайську, звільнення українських міст та сіл, початок оборони донецького аеропорту.  В фільм ввійшли 22 інтер’вю учасників подій від комбрига до рядового та ексклюзивні кадри відзняті бійцями на передовій.

14.30 Кочубеївська садиба як осередок культури та духовності у ХІХ сторіччі. Реж.Ярослав Єнко. Документальний. .Україна,  43.17

Фільм розповідає про історію та генезис унікального архітектурного комплексу кочубеївської садиби від кінця ХVIII до початку ХХ століття. У фільмі використані ексклюзивні матеріали. Картина переносить глядача у минувшину і привідкриває сторінки сакральної історії України. Фільм створений для широкого кола глядачів, зокрема, істориків, краєзнавців, учителів та викладачів.

16.00 Життя під грифом «таємно». Реж. Світлана Новицька. Документальнио-ігровий. Україна. 42.34

Саме тоді, коли виконавицю екзотичних танців Мата Харі звинуватили у шпигунстві і засудили до розстрілу, чернівецька гімназистка Ліза Розенцвейг старанно виконувала домашні завдання і мріяла про захопливе життя, сповнене ризику та пригод. Та ніхто й уявити не міг, що колись цих двох жінок будуть порівнювати. Буковинка увійшла в історію радянської розвідки як Єлизавета Зарубіна, яка разом зі своїм чоловіком Василем Зарубіним виконувала таємні завдання у Данії, Франції, Німеччині й займалася «атомним шпигунством» у США. У фільмі брали участь: Любов Добровольська (ведуча  столичних телеканалів), Олександр Щербанюк (загиблий Герой Небесної Сотні), Пауль Пшенічка (вчитель фізики, переможець національної премії Global Teacher Prize Ukraine)

17.00  Возвращение. Реж. Ігор Поддубний. Документальний. Розслідування. Україна, 2017. 1 год. 23 хв.

Фільм складається з трьох частин. Перша частина. Хроніка та документи того часу, коли знищувалися церковні цінності в СРСР. Розкривається версія зникнення останків князя Ярослава Мудрого з саркофага Софії Київської. Друга серія. Останки найближчих нащадків Рюрика (Ярослава Мудрого) в Україні. Беремо матеріал для ДНК експертизи та визначення гаплогрупи. Третя серія. Пошуки останків в США, дослідження історії священика, у якого зберігаються в Нью-Йорку святині Русі, причини вивезення реліквій і ймовірна перспектива. Відповідь на питання: звідки прийшли князі Русі (генетична історія). Географія зйомок: Стамбул, Київ, Чернігів, Львів, Крилос, Новгород-Сіверський, Нью-Йорк, Торонто …

Покази фільму відбулись на центральному телеканалі Литви, в Ротетрдамі, Римі та Будапешті. Влітку 2018 фільм буде показано в США.

18.30  «BRAŞOV 1987. Two Years Too Early» Фільм румунською мовою с англіськими субтитрами. 2017, 70 хв. Фильм Лівіу Тофан. Вироблено Фестивалем історичного кіно в м. Ришнов в парнерстві з Національним телерадіомовленням Румунії, Брашовський музей історії та за підтримки Брашовської повітової ради.

В 1987 році румуни ще не підозрювали, які зміни відбудуться через два роки — після майже п’ятдесяти років комунізму Румунія, як і решта Східної Європи, повстане проти свого диктатора і стане демократією. У відповідь на несподівану мужність фабричних робітників режим зробив усе можливе, щоб придушити інформацію про те, що відбувалося в Брашові. Докаиз було врятовано. Проте було вжито репресивних заходів, щоб викликати страх. Робочі були засуджені за «хуліганство» та депортовані в різні куточки країни.