Game Changers: 11 спортсменок, про яких говоритиме світ

Ви побачите їх на наступних Олімпійських Іграх

Правозахисниця Малала Юсуфзай не лише підтримує освітні програми для дівчат, а й допомагає молодим спортсменкам заявити про себе в рамках проекту Malala Fund Game Changers. Вона розповідає історії перспективних атлеток із усього світу, за якими — майбутнє Олімпійських ігор. Саме із ними, а також із декількома українськими спортсменками, ми вас познайомимо.

У рамках Malala Fund Game Changers Малала закликає дівчат приділяти більше уваги освіті, особливо наукам STEM, інформує про досягнення жінок-паралімпійців, закликає представниць корінного населення бути більш активними у громадському житті, а також має на меті давати якомога більше інформації про спортсменок, адже їх досягненням профільні ЗМІ приділяють лише 4% своєї уваги. Тож, виправимо цю прикрість!

Ребека, 16 років

Бразилія

У бразильських трущобах, де процвітають насильство та бідність, футбол допомагає цим дівчатам втекти від проблем. Раз на тиждень Ребека та її подруги, Дріка й Джессіка, грають у футбол, який переносить їх в іншу реальність — без наркотиків та банд. На полі вони досягають цілей, підтримують одна одну та створюють безпечну атмосферу для дівчат, щоб ті мали можливість реалізувати свій потенціал.

Акшара, 15 років

Індія

Незважаючи на те, що багато хто у її селі вважає, що дівчата не повинні займатися спортом, Ахшара почала тренуватися у 11 років. А вже сьогодні вона бере участь у національних перегонах і прагне зменшити стигму навколо спортивної форми у своїй громаді, запрошуючи жінок із села до місцевих змагань.

Хевен, 14 років

США

Після того, як Хевен втратила ноги під час вибуху бомби, який влаштували її біологічні батьки із метою здійснити самогубство у В’єтнамі, її вдочерила сім’я пастирів та привезла в Міссурі. Зараз Хевен — паралімпієць-чемпіон. Коли вона не на зборах, то виступає перед іншими пара-атлетами та громадськими активістами, ділячись своєю надихаючою історією. «Я прийняла той факт, що у мене немає ніг і зробила так, щоб це позитивно позначилося на моєму житті. Є речі, які ми не можемо змінити, але ми просто повинні використати їх по-максимуму. Мені подобається, що я відрізняюся від інших. Я сподіваюсь, що всі дівчата почуватимуться так», — говорить Хевен.

Трейсі,19 років

Канада

Змагання в North American Indigenous Games 2014 року надихнула Трейсі на більш активну підтримку прав корінних народів Північної Америки. Так, вона почала говорити про зниклих безвісти та вбитих злочинцями  жінок та дівчат корінних народів Канади. Трейсі долучає до обговорення проблем інших молодих активістів, а також говорить про важливість закінчити освіту.

Стела,16 років

Молдова

Ромські дівчата в Молдові часто змушені покинути навчання в школі через те, що батьки рано віддають їх заміж але Стела відмовляється бути однією із таких з дівчат. Молода боксерка налаштована закінчити освіту і стати чемпіонкою світу. Вона сподівається, що завдяки своїм досягненням вона продемонструє спільноті, що може зробити ромська дівчина.

Юсра,19 років

Сирія

Юсрі Мардіні та її сестрі довелося втікати із Сирії до Греції, щоб отримати можливість взяти участь у Олімпіаді 2016 року. Дівчата та ще 18 біженців переправилися морем у невеликій шлюпці. Коли у човні почала збиратися вода, юні спортсменки пірнули у воду та, підтримуючи човен, попливли до найближчого берега. Юсра із сестрою врятували 18 життів. Пізніше вони дісталися Німеччини, а звідти полетіли до Ріо. На Олімпійських Іграх сестри не виграли жодного медалі, але сама їх присутність надихнула багатьох вболівальників у всьому світі. Тепер, як Посол доброї волі УВКБ ООН, Юсра виступає від імені інших біженців.

Скарлетт, 17 років

Австралія

Скарлетт вміє долати перешкоди на стадіоні та в класі. Коли школа для дівчат не запропонувала їй інженерних предметів, вона подала клопотання до сусідньої школи для хлопчиків, де ці предмети викладалися, й її зарахували як слухачку із правом відвідування цих уроків. Скарлетт зуміла впоратися із додатковими уроками та із тренуваннями, що дали їй змогу приймати участь у національних чемпіонатах з легкої атлетики. Вона сподівається отримати ліцензію на участь в Олімпійських іграх 2020 року в дисципліні біг на 400 м із перешкодами.

Ведангі, 19 років

Індія

Ведангі планує здійснити подорож Північною Америки, Європою, Азією та Океанією на велосипеді. Вона сподівається стати наймолодшою та найшвидшою жінкою, яка об’їде світ навколо, подолавши 29 тис. км. Для цього їй щодня доведеться долати 300 км щодня, щоб витратити на подорож 100 днів.

Гауріка, 15 років

Непал

У віці 13 років Гауріка стала наймолодшим олімпієм, коли прийняла участь у Іграх 2016 року в Ріо-де-Жанейро. Сповнена рішучості підтримати інших непальських дівчат, вона перераховувала свої грошові винагороди на відновлення школи, зруйнованої землетрусом у 2015 році. Сьогодні 15-річна спортсменка тренується, вчиться в школі та є активісткою у питаннях примусу дівчат до секс-роботи в Непалі.

Рані, 17 років

Індія

Коли Рані не катається на роликових ковзанах, вона займається бойовими мистецтвами й закликає дорослих людей своєї громади, щоб вони віддавали дівчат вчитися у школах. Рані також пише вірші. У поемі, яку вона надіслала до Malala Fund Game Changers, Рані розглядає проблему дитячих та примусових абортів в Індії.

Анастасія, 14 років

Україна

Щодо України, то ми теж маємо гарний спортивний резерв. У 13 років фігуристка посіла друге місце міжнародного турніру Tallinn Trophy, а у 14-ть здобула перемогу на міжнародному турнірі в Польщі. І хоча дівчина не потрапила до Олімпійської збірної України, яка змагається у Пхьончхані (Південна Корея), вона має всі шанси представляти нашу країну на наступних Іграх, що відбудуться за 4 роки. «Я не «кисіль» і характер у мене є. Були випадки, коли у короткій програмі підводили нерви, але я розуміла, що у довільній треба зібратися й виконати все за максимумом, інакше хороших оцінок не буде. І я це робила», — каже дівчина.

— Читайте також: Girls 4 Science: Три дівчини про те, чому вони обрали науку

Мы в Facebook