Продовжуючи тему «шеннюй», соціального феномену, який виник в країнах Далекого Сходу, знайомимо вас із ситуацією навколо самостійних та прогресивних молодих жінок Південній Кореї. Прокоментувати стан речей ми попросили українського сходознавця, який вже багато років живе та працює в Сеулі.
Щодня ми працюємо на інфофронті, виствілюючи подвиги українських жінок та впливаючи на світову спільноту інформаційно.
Ми просимо нас підтримати, аби ми й надалі могли виконувати нашу місію на шляху до української перемоги
Підтримати womo.ua
Олег Герасимчук, сходознавець, менеджер корейської компанії, постійно проживає в Сеулі останні 11 років
#WithYou замість #MeToo
У Південній Кореї суспільство дуже жваво відреагувало на глобальний рух #MeToo. Зараз у країні набирає обертів рух #WithYou, який є його аналогом. Цього тижня проводиться вже четверте засідання Міністерства гендерної рівності та сім’ї (так, в Кореї таке iснує) з питань сексуального насилля. Керує міністерством, до речі, жінка — пані Чьон Хьон Бек. Загалом, ситуація змінюється з приходом у минулому році до влади нового прогресивного президента Мун Чже Іна. Я бачу, що становище жінок, принаймні в політиці, покращилося. Окрім міністра гендерної рівності та сім’ї, у новому уряді найвищі міністерські посади дістались жінкам у Міністерстві охорони навколишнього середовища, Міністерстві праці, Міністерстві транспорту, Mіністерстві патріотизму та справ ветеранів, а крісло міністра закордонних справ вперше в історії Південної Кореї зайняла жінка — пані Кан Ген Хва. Наразі, корейці дуже високо цінують роботу нового президента та уряду, зокрема ті інновації, які спрямовані на вирішення питання гендерної нерівності у суспільстві.
Кампанія на захист прав жінок у Сеулі 4 березня 2018 року. Фото: Yonhap
Коли декілька місяців тому світом почав ширитися рух #MeToo, то він швидко знайшов своїх послідовників і в Кореї, де споконвіку жінки вважалися набагато нижчими за соціальним статусом, ніж чоловіки. #MeToo надав корейським жінкам голос. Завдяки SNS (в Кореї так називаються соціальні мережі) жінки та дівчата почали голосно заявляти про сексуальне насильство, домагання з боку чоловіків на робочих місцях або під час корпоративних свят. Суспільство дуже швидко та різко відреагувало на такі серйозні звинувачення, як сексуальні домагання. Серед обвинувачених було чимало відомих у Південній Кореї чоловіків — акторів, режисерів, продюсерів, — О Даль Су, Лі Джон Су, Лі Юн Тег та Чо Мін Гі. Останній, актор за професією, вирішив накласти на себе руки, не витримавши осуду з боку суспільства, а, можливо, для того, щоб уникнути покарання. У будь-якому випадку кожна людина вирішує сама, як вчинити в такій ситуації, але більшість корейців щиро дивуються, чому дехто із звинувачуваних вирішує вкоротити собі віку (випадок із актором Чо Мін Гі — не єдиний). Хоча, якщо подивитися на це із юридичної точки зору, — кримінальне покарання передбачає величезні штрафи та/або позбавлення волі строком до 10 років, — то їх вибір здасться не таким вже нелогічним.
Останні новини
Щодо самого поняття «фемінізм», то у Південній Кореї воно не сприймається як якийсь войовничий заклик до боротьби за свої права, як на Заході, а скоріше як можливість заявити про своє існування у патріархальному суспільстві.
«Золоті жінки»
У Південній Кореї, на відміну від Китаю, поняття «шеннюй«, як такого, немає. Але є свої аналоги, такі як «Gold Miss» та «Gold Aunt». Ці слова з’явилися 10 років тому, отже вони є ще досить новими у корейському лексиконі. «Gold Miss» називають успішних в кар’єрному плані, освічених незаміжніх жінок віком від 30 до 40 років. Вони віддають перевагу брендовому одягу, закордонним подорожам, дорогим косметичним процедурам, — для них вдале заміжжя не стоїть на першому плані. «Gold Aunt» називають незаміжніх жінок від 40 років й старших. У корейській мові також використовуються такі синоніми: «ночьоне», «ноян», «пьоме», «арапо», але вони не дуже поширені й мають негативне забарвлення. Взагалі, кореянки не дуже люблять коли їх називають «Gold Miss» чи «Gold Aunt», оскільки ці епітети так чи інакше відображають матеріальний та сімейний стан жінок, маючи негативний конотативний підтекст.
У корейському суспільстві жінки, які не вийшли заміж до певного віку, стають тягарем для власної родини. Їм постійно цим дорікають. Якщо жінка з кимось зустрічається, то її постійно будуть запитувати про одруження. Окремо треба сказати, що весілля у Кореї — це досить дороге задоволення, і наречені довго до нього готуються, а батьки завжди допомагають. Про жінок, які не змогли налагодити своє сімейне життя до певного віку, можуть почати думати, що у них якісь негаразди із зовнішністю, здоров’ям або навіть психологічним станом, роблячи висновок, що саме це й заважає їм одружитися. Про чоловіків, до речі, так не думають.
Діти та baby box
У Кореї багато й таких жінок, які в гонитві за кар’єрою таки встигають вийти заміж, але намагаються якомога пізніше народжувати дітей, тому що після народження дитини вони можуть стати мало затребуваними в професійному плані. Більшість жінок у Кореї вважає, що дитина — це хрест на кар’єрі. Це є одним із факторів, який впливає на народжуваність: Південна Корея має один із найнижчих показників народжуваності у світі та найнижчий серед країн OECD (Organisation for Economic Co-operation and Development — OECD — міжнародна організація, що об’єднує 34 країни світу, більшість з яких є країнами з високим доходом громадян та високим Індексом людського розвитку і розглядаються як розвинені. — Прим. Ред.).
А от матерів-одиначок в Кореї майже немає, — суспільство засуджує народження дітей поза шлюбом, уряд таким жінкам майже не допомагає, сім’я відвертається від них (звідси інша проблема: велика кількість покинутих дітей і впровадження «сервісу» baby box* у пологових будинках, церквах, сирітських притулках. Baby box — це спеціальні колиски, у які матері можуть анонімно покласти своїх немовлят, якщо вони не в змозі їх виховати).
Чоловіки та шлюб
Я вже 11 років живу в Кореї. Тут жінка в сім’ї — це, в першу чергу, мати, берегиня сімейного вогнища, але вона завжди грає другорядну роль. З якими б негараздами не стикалася родина, корейські чоловіки ніколи не здіймуть руку на дружину чи дітей, бо тут діють закони, які захищають їх права — досить лише заявити у поліцію, як чоловіка миттєво заарештують. Навпаки, корейські чоловіки будуть робити все заради сім’ї: заробляти гроші, дбати про дітей, приділяти їм увесь свій вільний час, а на вихідних обов’язково гуляти всією родиною. Я багато разів чув від своїх знайомих, що корейці – це найкращі батьки та чоловіки.
Інститут шлюбу у цій країні дуже сильний. Це результат багатовікового впливу конфуціанства на культуру Кореї. Всі корейці (підкреслюю — всі) намагаються одружитися, оскільки тут й досі стигматизують неодружених людей, бо шлюб у корейському суспільстві є невід’ємною частиною життя кожного корейця. Про це свідчить величезна кількість весільних залів, де в середньому вся церемонія одруження триває лише 30 хвилин, після чого гості ще дві години спілкуються за шведським столом та вітають наречених.
Для жінок критичним є вік 35 років: якщо вона не вийшла заміж, то стає непотрібним тягарем для суспільства, але для чоловіків цей вік становить 45 років й більше. Багато з тих, хто так і не зміг знайти своє кохання в Кореї, «виписують» жінок з Південно-східної Азії через шлюбні агенції. Міжнародні шлюби тут дуже поширені, особливо в сільській місцевості. Дівчата з Південно-Східної Азії у пошуках кращого життя готові вийти заміж навіть за літніх корейців. Звідси дуже багато дітей, народжених від таких змішаних шлюбів. Уже фактично виросло перше покоління таких дітей, які, я вважаю, покликані змінити корейське суспільство у майбутньому.
Кому живеться краще — українкам чи кореянкам
Чи права кореянок захищені краще, ніж права українок? Моя відповідь: на побутовому рівні — ні, аж ніяк, але на демократичному рівні загальні права кореянок захищені краще. Тут діє багато програм, спрямованих на розвиток жіночого соціального потенціалу, наприклад, програми допомоги іноземним дружинам корейців, програми розвитку приватних підприємств, заснованих жінками, програми допомоги самотнім жінкам-пенсіонеркам і т.д. Приватне життя жінок в Кореї також більше захищене законом — за зґвалтування тут передбачено серйозне покарання, а за побиття можна швидко потрапити за ґрати. Більше того, скрізь встановлено камери, тому злочинців легко відшукати. Навіть за сексуальні домагання чи брудні натяки на роботі чоловіка можуть оштрафувати або звільнити з посади. Чи є щось подібне в Україні? Не думаю. Але Україна має більше жінок-власниць компаній, жінок в політиці та на високих суспільних посадах у порівнянні з Кореєю.
Цікаві факти про «жіночу» Південну Корею
1. Нещодавно в Кореї запровадили безкоштовну гарячу лінію для жінок «1366», до якої може звернутися за правовою допомогою, порадою чи заявою будь-яка жінка.
2. Сегрегація за статевою ознакою на фірмі: останнім часом жінки в багатьох компаніях почали відмовлятися відвідувати обов’язкові корпоративні свята, які є основним місцем сексуальних домагань з боку керівників-чоловіків. Натомість жінки створюють окремі групи в месенджерах для спілкування та звітування перед начальниками-чоловіками, щоб не робити цього особисто. Також жінки влаштовують власні «корпоративи» та вечорниці, відвідуючи кіно, театри чи виставки.
3. На вулицях, у громадських туалетах, у будь-яких малолюдних місцях у мегаполісах Кореї встановлено кнопки екстреного виклику поліції. Такі заходи безпеки було вжито нещодавно, коли сталося вбивство жінки у громадській вбиральні у відомому районі Сеулу Гангнам.
Наразі ситуація із проблемою гендерної нерівності у Південній Кореї досить складна, але новий президент та його команда докладають неабияких зусиль для того, щоб змінити суспільну думку та надихнути жінок бути не просто господарками та матерями, але й освітянами, лікарями, науковцями та політиками.
___________
* «Південна Корея — країна, яка не підтримує традицію усиновлення, більше того — корейське суспільство стигматизує сім’ї, які приймають дітей-сиріт. У минулі роки більшість покинутих немовлят було всиновлено закордонними батьками, але останнім часом закон змінився, обмежуючи міжнародне усиновлення. Це призвело до небажаного побічного ефекту — сотні немовлят опиняються у baby box». Джерело: bbc.com. Публікація «The ‘baby box’ for unwanted South Korean newborns» від 2 жовтня 2015 року.
Підготувала Іра Керст
