Movember: Що необхідно знати чоловікам про хвороби сечостатевої системи

І жінкам також

Листопад — місяць, присвячений боротьбі із раком передміхурової залози. У цей період проходить міжнародний флешмоб під назвою «Movember», під час якого небайдужі чоловіки інформують про хворобу, відрощують вуса, щоб звернути на себе увагу, та жертвують кошти на медичні дослідження. Наша редакція, звичайно, вусів відростити не може, але ми підтримуємо чоловіків тим, що публікуємо інтерв’ю із лікарем першої категорії, завідувачем відділенням урології лікувально-діагностичного центру для дітей та дорослих ММ «Добробут» Андрієм Круцьком.

Пан Андрій розповідає про важливість ранньої діагностики хвороб сечостатевої системи жінок та, особливо, чоловіків, та дає поради щодо їх профілактики.

З якого віку чоловікам та жінкам необхідно проходити планові обстеження і з якою частотою?

Планові обстеження, або ж чек-апи – це профілактичні огляди населення, які полягають в невеликому ряді лабораторно-інструментальних методів дослідження стану здоров’я людей та консультацій фахівцями, які оцінюють результати проведених досліджень. Потрібно зазначити, що немає єдиного еталону проведень профілактичних оглядів у світі. Не лише дорослі, а й діти раннього та шкільного віку, підлітки також проходять планові медичні огляди для виявлення аномалій розвитку, функціональних порушень пов’язаних із розвитком організму. В кожній країні є свої особливості та перелік проходження певних спеціалістів та визначення показників функціонування органів та систем людини. З віком частота та розповсюдженість різних хвороб у людини зростає, тому в більшості країн західної Європи та Америки особливу увагу приділяють чек-апам після 40 років. Щодо дорослих чоловіків, в більшості кран прийнято відвідувати уролога не рідше одного разу на рік. Якщо ж людина хворіє на певні захворювання, частота відвідувань лікаря та перелік необхідних дообстежень можуть змінюватись індивідуально.

За яких причин необхідно звертатися за допомогою до лікаря?

До уролога звертатись необхідно не лише за наявності симптомів, що безпосередньо можуть вказувати на захворювання сечостатевої системи, а й за відсутності будь-яких симптомів з частотою один раз на рік для чоловіків та один раз на два роки для жінок, або ж частіше, якщо така необхідність виникає. Щодо симптомів, які найчастіше зустрічаються: біль у поперековій ділянці, часті поклики до сечовипускання, дискомфорт при сечопуску, відчуття неповного спорожнення сечового міхура після акту сечовипускання, виділення будь-якого характеру з сечовипускного каналу, неприємний запах сечі, домішки в сечі кров’янистого чи слизистого характеру тощо. Уролог після оцінки скарг, їх характеру та особливостей, встановить попередній діагноз, призначить необхідні обстеження та максимально швидко та ефективно покращить стан здоров’я пацієнта.

Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо підтримує «Movember». Фото: Sean Kilpatrick/The Canadian Press

Що може бути причиною виникнення проблем із сечовипусканням та уретрою?

Неправильне харчування, погана гігієна, вірусні інфекції, малорухомий спосіб життя, який у поєднанні із одноманітним харчуванням створюють умови для розвитку безлічі можливих хвороб різних органів та систем, в тому числі сечостатевої системи. Активний та здоровий спосіб життя – це перше про що повинна пам’ятати та дотримуватись кожна людина. А вірусні та бактеріальні інфекції можуть бути безпосереднім джерелом розвитку запальних процесів в організмі.

Іноді жінки відчувають біль при сечовипусканні після сексу…

Найчастіше діагноз при таких симптомах носить назву посткоітальний цистит. Причин цьому може бути декілька. Це і анатомічні особливості внутрішніх та зовнішніх статевих органів жінки, а саме близьке розташування уретри до входу в піхву; хронічний цистит, що протікає латентно та загострюється після механічного подразнення сечового міхура статевими органами чоловіка під час фрикцій, гіпоестрогенемія тощо. З переліку можливих причин, а тут наведені лише основні з них, стає зрозуміло, що самостійно пацієнтці важко визначити причину даних страждань. Тому раджу всім жінкам, які відчувають дискомфорт після статевого акту, – звертайтесь до гінеколога та уролога, які в повній мірі зможуть оцінити особливості вашого організми та знайти вихід з такої делікатної ситуації.

Дорослі часто страждають сечосольовим діатезом. Яка його профілактика?

Такого діагнозу як сечосольовий діатез в переліку міжнародної класифікації хвороб не існує. Як правило, під ним мають на увазі наявність сольових депозитів в нирках, які виявлені при ультразвуковому обстеженні. В більшості випадків ніякого лікування при цьому пацієнт не потребує, а в більшості країн з розвинутою економікою уролог взагалі б не знав про що йдеться, побачивши такий термін. Хотілось б роз’яснити, що сеча – це рідина насичена мінералами, які періодично можуть осідати в порожнинній системі нирки та вимиватись з неї, не викликаючи ніяких відчуттів у людини. І це є варіантом норми. Якщо ж в людини утворюються конкременти в нирках із тенденцією до збільшення, ця проблема має назву «сечокам’яна хвороба», що потребує лікування та профілактичних заходів для припинення їх росту, що має узагальнену назву метафілактика. В цей термін закладають цілий комплекс заходів такі, як санаторно-курортне лікування, зміна питного режиму пацієнта, фітотерапія тощо, під пильним контролем лікаря. Якщо ж конкремент все ж утворився – на даному етапі розвитку урології, можлива його повна ліквідація та евакуація з організму людини безпечними малоінвазивними втручаннями.

Якщо людина довго стримує позиви до сечовипускання (наприклад, через сором’язливості або неможливості сходити в туалет), чи можуть виникнути проблеми з сечовипусканням?

Стримування сечовипускання несприятливо відображається на здоров’ї людини, а тому є шкідливим. Часте та тривале розтягнення сечового міхура сечею сприяє зниженню скоротливої здатності стінки сечового міхура та призводить до порушення функціонування детрузора (м’яза що виштовхує сечу при сечопуску), розвитку хронічної затримки сечі в сечовому міхурі та утворення мішкоподібних випинань стінки сечового міхура, які втратили здатність до скорочень, що мають назву дивертикулів. Також при невчасному сечовипусканні лінійний рух сечі по сечовипускному каналу змінюється на турбулентний, що в чоловіків виявляється у розвитку в’ялопротікаючого запалення передміхурової залози – простатитом. Відсутність адекватної реакції на поклики до сечовипускання також призводять до провокуючих чинників розвитку запалення в сечовому міхурі та нирках – циститу та пієлонефриту. Раджу при відчутті покликів до сечовипускання не затягувати з сечопуском, прислухайтесь до свого організму, він завжди вам підкаже, що робити і коли.

Чи впливає сидячий спосіб життя на сечостатеву систему?

Людський організм розвинутий таким чином, що органи тазу, внутрішні органи, хребет та судини нижніх кінцівок функціонують адекватно лише тоді, коли людина багато рухається, більшість часу проводить у вертикальному положенні, часто змінює положення тіла, тобто веде рухомий спосіб життя. Останні десятиліття вимусили людей сісти за офісні столи, проводити багато часу в сидячому малорухомому положенні. Внаслідок різкої зміни динамічного на статичний спосіб проведення часу багато органів потерпають від перенавантаження і не рідко людина це може відчувати проявами больового синдрому, порушеннями функції органів тазу, виникненням варикозних змін вен нижніх кінцівок та прямої кишки, сповільнюється перистальтика кишківника, з’являється схильність до закрепів, застійні явища в простаті, еректильна дисфункція тощо. Цей ряд порушень роботи органів від сидячого способу життя можна і ще продовжувати, але й від наведеного стає зрозумілим, що за будь-якої можливості необхідно максимально активізуватись, робити перерви щонайменше 15 хвилин кожні 1,5-2 години та використовувати їх для активних рухів кінцівками, згинально-розгинальних рухах тулуба, ходіння. Малорухомий, особливо сидячий спосіб життя вже став тенденцією та переріс  в «епідемію» та призводить до хронічних хвороб, які вилікувати без зміни стилю життя вкрай не просто.

Тому для офісних працівників, професійних водіїв та людей, чиї професії пов’язані із вимушеним довготривалим сидінням, порада від мене проста: займайтесь ранковою зарядкою, робіть перерви для фізичних вправ кожні півтори-дві години, ведіть активний та здоровий спосіб життя.

Часто чоловіки носять білизну по два-три дні, не змінюючи її. Це нормально?

Якщо це припущення стверджувальне – для цих чоловіків це нормально. Щодо культурних особливостей, то для більшості людей це не нормально. Хоча, якщо порівнювати із змінами один раз на тиждень – це добре. Все відносно… Приходьте на консультацію уролога – все поясню.

Що впливає на виникнення раку передміхурової залози? Які існують заходи профілактики?

Рак простати — онкологічне захворювання, що займає друге місце після раку легень у чоловіків. В зону ризику попадають всі чоловіки, особливо після 50 років, і з кожним роком життя ці ризики збільшуються. Особливо пильно необхідно обстежувати чоловіків, в яких близькі родичі хворіли на онкологічні хвороби. Статистика не втішна, та ще й потрібно додати, що захворюваність з року в рік цією хворобою продовжує зростати. Але потрібно зауважити, що, якщо вчасно виявити хворобу та почати лікування, чоловіки мають великі шанси повністю одужати. Тому дуже важливими є регулярні щорічні планові профілактичні огляди в уролога, на яких лікар, активно досліджуючи стан передміхурової залози, зможе вчасно діагностувати хворобу та в подальшому пролікувати пацієнта.

Для популяризації важливості профілактичних оглядів урологи ММ «Добробут» вже не рік приєднуються глобального флешмобу «MOVEMBER» (слово «movember» походить від австралійського сленґового «mo» — вуса та november — листопад, — прим. ред.), який полягає в тому, що протягом листопада чоловіки не голять вуса і тим самим, змінюючи свою зовнішність, привертають увагу до себе. На запитання оточуючих, чому чоловік вирішив змінити імідж, відповідають приблизно так: «На своєму прикладі я хочу показати, що якщо вуса не голити, то вони ростуть! Так і онкологічні процеси в організмі людини, якщо вони є, а про це не знати і нічого не робити, — вони також ростуть та прогресують».

Дуже тішить той факт, що з кожним роком все більше лікарів різних напрямків медицини, а не лише урологів, долучаються до даного інформаційного проекту. Це означає, що все більше людей зможуть отримати вчасну та важливу інформацію щодо важливості профілактичної медицини та ранньої діагностики захворювань та в подальшому бути здоровими. Такі акції є дуже важливими, тому що виявлення онкологічних захворюванннях на досимптомній стадії дає людині всі шанси для повного одужання.

— Читайте також: Олег Марущенко: «Несправжній» чоловік — це проблема для патріархату»

Мы в Facebook