Ірина Геращенко: «Ми ніколи не будемо вважати рівними можливостями тільки присутність жінок, мова повинна йти про участь у виробленні політики»

Жінки у політиці, війську, миротворчості

Однією з великих проблем гендерної нерівності є «скляна стеля», яку жінки не можуть «пробити» у багатьох робочих сферах. І серед самого жіноцтва немає єдиної думки про вирішення проблеми, адже одні висловлюються за введення квотного принципу, інші — виключно за однакові для всіх професійні критерії вибору. Схоже, українським жінкам потрібен квотний принцип, особливо у політиці та силових структурах, де пресинг особливо сильний. Своїми думками про це на форумі Business Woman 2017 поділился пані Ірина Геращенко, уповноважена Президента України з мирного врегулювання ситуації в Донецькій та Луганській областях, перший заступник голови Верховної Ради України, народний депутат України. 

За останні кілька років ми пройшли достатньо серйозний шлях у впровадженні гендерної рівності. Ще 15-20 років тому обов’язковою умовою була присутність у першій п’ятірці партійного списку жінок, але це були публічні люди – актриси, співачки, а зараз про це мова не йде, у нас вже є професійні жінки-політики. На сьогодні жінок у парламенті 12%, але наші західні партнери думають, що у нас 40% жінок, тому що своєю активною позицією, професійністю, працездатністю жінки дають фору багатьом нашим колегам.

Більшість жінок у парламенті пройшли дуже серйозний професійний шлях, і для нас важлива не тільки кількість, а й якість, щоб жінки боролися за вплив на прийняття рішень. Ми маємо дві жінки в президії Верховної Ради України, ми маємо жінок – лідерок фракцій, у нас вперше є жінка – представник Президента в парламенті, шість жінок, що очолюють ключові комітети ради. Також у нас є Марія Іонова, яка по суті очолює комітет по євроінтеграції, але на позиції заступника, бо чоловіки ніяк не можуть домовитися, коли провести голосування по обранню керівників комітетів з вакантними місцями.

Сьогодні жінки надзвичайно впливають на мирні процеси в України, причому з двох сторін. Завдяки дуже непростій роботі у нас збільшився перелік посад у військовій службі, дозволених для жінок, і це дало результати. У 2006 році жінок-військовослужбовців  було 17 тисяч, з них лише 2200 офіцерів, і це неприпустимо. У 2017 році жінок у війську вже 20200, серед них офіцерів – 2700, і це також неприпустимо.

Якось у Верховній раді ми приймали жінок-військовослужбовців, що приїхали з зони АТО. У нас в охороні Ради є чоловік, якого я знаю вже 20 років. Він кинувся назустріч одній жінці, вони обнялися, і з’ясувалося, що вони є однокурсниками. Він із захопленням розповідав, що вона була відмінницею, і зараз на посаді старшого лейтенанта в зоні АТО. Він – в охороні Верховної ради – підполковник. Це приклад того, що нам потрібно подолати в силових структурах. Тому своє завдання ми бачимо не тільки у посиленні контролю за силовими структурами, а в першу чергу – у зміні цього абсолютно ненормального дисбалансу. Жінки на сьогодні складають значну частину силових структур, але, на жаль, вони там дискримінуються -у нас мало жінок на офіцерських посадах. А чому їх не пускають? Щоб вони не зайняли високі пости. Один з останніх прикладів те, як Америка зупинила певні речі в Сирії, і зараз весь світ бачить, хто виконував ту блискучу операцію – це була жінка-капітан.

Ми пройшли великий шлях, але недостатній для досягнення рівних можливостей для жінок, нам треба ламати багато стереотипів. Ми ніколи не будемо вважати рівними можливостями тільки присутність жінок, мова повинна йти про участь у виробленні політики, позиції, у прийнятті рішень, і про гідну оцінку того внеску, який українські жінки роблять у суспільстві. Серед тих 12% жінок, що присутні у парламенті, більшість пройшла по списках. Лише чотири жінки пройшли у парламент по мажоритарних округах, і це говорить про очевидну дискримінацію жінок на таких округах. Тому ми будемо наполягати на впровадженні відкритих партійних списків, введенні 30-відсоткового квотного принципу, не для жінок, а для представників однієї статі. Ми мали дуже цікаву дискусію в парламенті щодо законопроекту про регіональні вибори. Чоловіки прогресивних поглядів виходили до трибуни і говорили: «Ми – за 30% жінок», але ми їм вказували, що це неправильно. Потім ми зіштовхнулися з іншою проблемою: нам казали, що 30% жінок у регіонах неможливо знайти. Але, даруйте, які у вас критерії вибору? Таких чоловіків, 70% яких ви знаходите, краще б і не було в парламенті. Підходом повинні бути тільки професійні якості, а не лояльність. Наші партії «тягнуть» на своїх плечах жінки – вони проводять виборчі кампанії, вони керують штабами, вони ведуть агітаційну роботу. Навіщо жінок зупиняти на етапі проходження до влади? Ці речі необхідно змінювати.

Звичайно, ми дуже вітаємо і кроки президента по затвердженню жінки головою адміністрації дуже непростої Харківської області. Коли пані Юлію Світличну призначали, багато хто казав, що вона молода, білявка, що їй усього 32 роки, але вона демонструє гідні результати на цій посаді.

Жінки досягають значних зусиль у імплементації Мінських домовленостей, працюють над поверненням миру в Україну. В цьому контексті я б відзначила не тільки наших дипломатів і тих, хто був призначений владою. Велику роль, велику роботу зробили жінки, що боряться за тих, хто зараз є заручником, їх мамі і жінки об’єднуються в організації, інформують усіх, в тому числі західні спільноти, що це таке – незаконне утримання заручників у центрі Європи у XXI сторіччі. Я хочу вклонитися мужності і силі жінок, які втратили своїх чоловіків і синів. Коли спілкуєшся з ними, то просто не розумієш, звідки вони черпають цю силу, але своїм обов’язком вони бачать продовження справи свого чоловіка, не тільки виховувати їх дітей, але й працювати на гідність України. Я вважаю, що цей ресурс влада і суспільство недостатньо використовують, і своїм завданням бачу консолідацію жінок для миротворчих процесів.

— Читайте также: Мартен Хагстрем: «Шведский опыт доказывает, что ставку нужно делать не на половину населения, а на все 100%»

Мы в Facebook