Маргарет Етвуд: «Якби ми сьогодні жили у світі «Оповіді служниці», я була б у в’язниці»

Чому майбутнього не існує, та як пшениця призвела до нерівності жінок і чоловіків?

25 квітня американський стрімінґовий сервіс Hulu розпочав показ другого сезону серіалу «Оповідь служниці». Минулоріч 10-серійна дистопія про вигадану Республіку Гілеад, де жінки потерпають від репродуктивної тиранії, отримала схвальні відгуки критиків і глядачів та зібрала врожай престижних нагород. В основі серіалу – однойменний роман канадської письменниці Маргарет Етвуд. З моменту виходу книги пройшло понад 30 років, однак описані в ньому події — певною мірою синонімічні ситуації з правами жінок у наш час. Напередодні прем’єри нового сезону Маргарет Етвуд виступила на нью-йоркському саміті Women in the World, де відповіла на запитання: чи може «Оповідь служниці» стати реальністю для жінок сьогодення?

Якби ми сьогодні жили у світі «Оповіді служниці», я була б у в’язниці. Робота над серіалом розпочалася у вересні 2016 року. Тож, коли члени команди прокинулися уранці 9 листопада (день, коли Дональд Трамп переміг на виборах президента США, – прим.), вони сказали собі: «Тепер ми працюємо над іншим шоу». У сценарії нічого не змінилося, але змінився контекст. Тому глядачі дивилися серіал вже іншими очима. Чи могла я передбачити це 1985 року (коли «Оповідь служниці» побачила світ, – прим.)? Ні. Тоді я не думала, що ми рухатимемося назустріч тому, що відбувалося в книзі. Однак в Америці завжди були люди, які так чи інакше хотіли б повернути 17 сторіччя з його пуританськими звичаями.

Коли ти розробляєш зброю для знищення людей, наступним, проти кого цю зброю можуть використати, будеш ти сам. Сподіваюся, люди це зрозуміють.

Маргарет Етвуд на Women in the World

Я не думаю, що фемінізм і права людини знаходяться по різні боки барикад. Звісно, фемінізм – це не про щось одне. В деяких колах права людини розглядають як маскування для розширення можливостей чоловіків. Однак, якщо подивитися на Загальну декларацію прав людини, можна побачити, що вона доволі прихильна до жінок.

Я не додавала до «Оповіді служниці» нічого, що не відбувалося раніше. Подібне вже запроваджували в деяких країнах, зокрема в Румунії під час режиму Чаушеску (Ніколае Чаушеску, – багаторічний диктатор  Румунії). Він наказував жінкам мати чотирьох дітей і щомісяця робити тест на вагітність. Якщо жінка не була вагітна, вона мала пояснити, чому так сталося. Не всі жінки були до цього готові та залишали дітей в сиротинцях. Змушувати жінок заводити дітей і не забезпечувати їх потрібними для цього грошима – це жорстоко і не по-людськи.

Інколи книги тікають з-під обгортки і починають жити своїм життям. Таке сталося і з «Оповіддю служниці». Її реінтерпретували не лише автори серіалу, а й читачі. По всьому світу проходять акції, коли жінки вдягаються наче служниці та покірно всідаються перед законодавцями. Зокрема цей рух поширився в Польщі, Англії, Хорватії чи Ірландії, де уряди країн намагаються обмежити жінок у правах. Вони приходять на слухання і просто мовчки сидять, але всі розумітимуть, що це значить. Вони не порушують порядок, їх ніхто не може прогнати. Це блискуча ідея.

Протест жінок у м. Олімпія проти про-лайф політики адміністрації президента США Дональда Трампа

«Майбутнього» не існує. Є низка можливих сценаріїв, і те, що на нас очікує, частково залежить від того, що ми робимо сьогодні. Майбутнє часто розглядають у двох напрямках. Перший – це неминучий прогрес, що триватиме допоки світ не перетвориться на ідеальне місце. Такий сценарій ніколи не стане реальністю. Його використовують лише як виправдання для того, щоб нічого не робити. Другий напрямок передбачає, що все закільцьовано і справжнього прогресу немає. Це теж неправда. Існує безліч різних можливостей. А написання утопій і дистопій – це спосіб запитати себе, у якому світі ти хочеш жити.

Все пішло шкереберть, коли з’явилася пшениця. В часи мисливства та збиральництва люди були більш рівними. Проте, коли вони почали вирощувати пшеницю, деякі речі змінилися. Завдяки її надлишку, вдавалося утримувати постійну армію, яка захищала пшеничні поля. У цей момент жінок почали годувати менше ніж чоловіків. На відміну від чоловіків, які отримували м’ясо та пшеницю, жінки отримували тільки пшеницю. Крім того, жінки мали народжувати дітей, які б допомагали вирощувати пшеницю.

Ми переживаємо вік, коли захищати пшеницю мечем вже не так важливо. Жінки вміють працювати з клавіатурою. А ще вони мають таку річ, яку називають мозком. Тож у часи, коли мозок і клавіатура є доволі важливими, жінки знову отримують перевагу.

Джерело: Women in the World

Головне фото із другого сезону серіалу «Оповідь служниці»

— Читайте також: Аборти у Південній Кореї: Рік тюрми за власний вибір

Мы в Facebook