Часто ми згадуємо про життя видатних жінок, коли трапляється якась помпезна подія на кшталт вручення Нобелівської премії. Нам би хотілося читати більше про науковиць, мисткинь, політичних та громадських діячок, але як до справи, то книжок, які б висвітлювали біографію і досягнення великих жінок зовсім небагато. Спробуємо зібрати найцікавіше і відносно нове.
Про письменниць, які отримали Нобелівську премію з літератури, та про найвизначніших літераторок ми вже писали окремо. А якщо вести мову про книжки українських видавництв з біографіями науковиць ми можемо знайти майже виключно у нових книжках-збірках для дітей. Але це вже щось, раніше у нас не було і цього ресурсу. А позаяк книжки ці зроблені з розумом і душею, то інформації в них достатньо і для допитливих дорослих. Йдеться насамперед про такі чудові збірки, як «Казки на ніч для дівчат-бунтарок«, «Сила дівчат» та чарівний двотомник «Це зробила вона«. Про жінок, які здобули Нобелівські премії миру, нам теж хотілося б дізнатися більше: про Малалу Юсуфзай книжка вже є, чекаємо з нетерпінням книжки і про цьогорічну лауреатку — Надю Мурад. З біографіями жінок у мистецтві та політичних діячок у нас трохи краще. Так, нещодавно у видавництві ArtHuss вийшли дві дуже гарні книжки — біографії 15 неймовірних художниць «Неймовірні» та автобіографія Марини Абрамович «Пройти крізь стіни«, та й про українських мисткинь все ж видавці не забувають: деякий час тому вийшли книжки про життя й творчість художниць Софії Караффи-Корбут (видавництво «Апріорі»), Стефанії Шабатури (видавництво «Смолоскип»), Марії Примаченко, Ганни Шабатури, Катерини Білокур (видавництво «Родовід»).
Марія Кюрі
Юлія Потерянко, «ІРІО»
У дитячій серії біографій видатних людей видавництва є також Одрі Хепберн, Коко Шанель, Маргарет Тетчер та Роксолана. Віднедавна з`явилась і книжка про найвідомішу науковицю XX століття. Марія Кюрі отримала дві Нобелівські премії одразу в двох дисциплінах – фізиці та хімії. Найвизначнішими досягненнями Кюрі вважається відкриття радіоактивності і таких елементів як радій та полоній. Вона не прагнула слави і, коли вже була відома усьому світові, не припиняла працювати. Цікаво, що і її донька, Ірен Жоліо-Кюрі, отримала Нобелівську премію з хімії.
Атомна сила. Невигадане життя Лізе Майтнер
Сімона Черрато, «К.І.С.»
Останні новини
- Вівіан Майєр: як Мері Поппінс з фотоапаратом стала самобутньою співачкою вуличного життя
- «Найдовша подорож» Оксани Забужко. Перекладачка збірки Катажина Котинська отримала премію Drahomán Prize-2023
- Рецепт ідеальної паски на Великдень від Олі Полякової
- Український фільм «Ти мене любиш?» скоро вийде в прокат: дата прем’єри, трейлер, сюжет
- Made in Ukraine. Великодні колекції від українських брендів, які варті уваги Новости на главной
У видавництва «К.І.С.» є серія, присвячена жінкам у науці. Поки що в ній дві книжки: «Атомна сила» про Лізе Майтнер, яка працювала у галузі ядерної фізики, та про Марі та Ірен Кюрі, лауреаток Нобелівської премії, мати та доньку, що присвятили свої життя вивченню явища радіоактивності. Лізе Майтнер у 1906 році першою серед жінок в університеті отримала ступінь доктора в галузі фізики. Перший рік після захисту працювала у Віденському інституті теоретичної фізики. Почалося змагання між Ернестом Резерфордом з Англії, Ірен Жоліо-Кюрі з Франції, Енріко Фермі з Італії і Лізою Майтнер разом з Отто Ганом з Берліна. Жоден з них не припускав, що ці дослідження закінчаться створенням ядерної зброї. Але, на відміну від багатьох вчених, які почали займатися розробкою атомної бомби в США, щоб випередити у цих дослідженнях нацистську Німеччину, Лізе Майтнер відмовилася працювати в Лос-Аламосі, заявивши: «Я не буду робити бомбу!». Натомість, вона боролася за мир.
Астрід Ліндгрен. Щоденники воєнного часу 1939-1945
Астрід Ліндгрен, «Laurus»
Астрід Ліндгрен для нас — «мама» Карлсона та Пеппі, відома на увесь світ дитяча письменниця. Але мало кому відомо, що під час Другої світової війни вона була рецензентом з контролю за кореспонденцією в урядовій організації. Мало що відомо нам і про її приватне життя, а було воно непростим. Астрід Ліндрен написала цю книгу про свою роботу і творчість, про життя подружжя середнього класу. Вона викладає свої дуже раціональні і глибоко гуманістичні ідеї щодо політики, війни та необхідних для нового мирного життя змін. Книжка також містить переклад усіх газетних вирізок і листів, які були використані у першому шведському виданні.
Надія Суровцова (1896-1985). У пошуках втраченого часу
Ігор Кривошия, Людмила Якименко, «КНТ»
Про українок в ГУЛАГу велике і глибоке дослідження написала історикиня Оксана Кісь. У книзі ж про життя відомої української журналістки, письменниці, краєзнавиці, громадсько-політичної діячки, перекладачки, пацифістки Надії Віталіївни Суровцової ми почуємо сольну партію жінки, яку було заарештовано в 1930-х роках і заслано до таборів Сибіру на довгих 30 років. Повернувшись до України, вона не тільки працювала над книгами спогадів, а й вела активне журналістське життя, займалась краєзнавчими дослідженнями. Монографія розкриває подробиці трагічного і величного життя героїні.
Алла Горська. Душа українського шістдесятництва
упорядник Людмила Огнєва, під. ред. Олексія Зарецького, «Смолоскип»
Алла Горська — видатна жінка, талановита мисткиня, активна діячка правозахисного руху 1960-х років. Її життя обірвалося занадто рано, обставини її смерті до кінця не з`ясовано. Пропозицію щодо публікації цієї збірки вніс свого часу В`ячеслав Чорновіл. До збірки увійшли переписка героїні, статті про мистецтво, рукописи, фотографії та репродукції творів Алли Горської.
Журавлі відлетіли… Есеї про Квітку Цісик та її рід
Роман Горак, «Апріорі»
Квітка Цісик — феноменальна співчка, про яку в Україні довідалися вже після її передчасної смерті, а тим часом, з нею працювали Майкл Джексон, Вітні Г’юстон та інші світові зірки. Квітка — донька емігрантів зі Львова, і хоча вона народилась в Нью-Йорку, записала власним коштом дві україномовні платівки, які були номіновані на «Греммі». Квітка мала рідкісне колоратурне сопрано, з легкістю могла співати у найрізноманітніших стилях. Окрім спвпраці з відомими музикантами, в Америці Цісик стала однією з найвідоміших і найдорожчих виконавиць джинглів до рекламних роликів.
Автопортрет з уяви
Володимир Яворівський, «Брайт Букс»
Доля однієї з найвідоміших українських художниць Катерини Білокур — дивовижна. Вона займалась малюванням потай від батьків, не змогла вступити до навчальних закладів сфери культури через відсутність документу про закінчення семирічки, грала у сільському драмгуртку, а ще Пікасо сказав, побачивши її картини на міжнародній виставці в Парижі: «Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ!». Катерина Білокур не була одружена, у неї не було дітей, вона все життя прожила в селі — на Полтавщині, потім на Київщині. Ми знаємо про те, якою мисткинею вона була, а Володимир Яворівський пропонує нам історію Білокур-жінки та її вибір.
