В ходе SHE Congress спикеры освещали не только проблемы гендерных стереотипов, вопросы, касающиеся построения карьеры женщинами в «мужских» сферах, но и затронули очень важную тему – образование в Украине. Во время панельной дискуссии «Образование/мир/профессии будущего: о чем мы не думаем, а надо бы» модератор, ведущий радио «Аристократы», диджей и педагог по диджеингу Влад Фисун задал участникам важный вопрос: от чего стоит избавить образовательную систему нашей страны и чего ей не хватает для того, чтобы быть эффективной? И вот какие были получены ответы.
1. Уменьшить количество предметов за счет их интеграции
Иванна Коберник, советник министра образования Украины, телеведущая, журналистка
В українській школі найбільша кількість предметів порівняно із усіма європейськими школами. Тому можна кількість предметів скоротити вполовину одразу. Тоді буде краще. Світ змінюється, і змінюється зміст цих предметів.
У нас в Україні є такий парадокс: діти-випускники російськомовних шкіл показують дуже високий бал ЗНО із української мови, але якщо ви з ними поговорите, то побачите, що вони не говорять українською мовою. Тому що навчальна програма складається таким чином, що коли ти тести складаєш, то ставиш галочки де треба, але самої мови ти не знаєш. Я виступаю за інтеграцію мови та літератури. Як української, так і зарубіжної. Мова не йде про скорочення годин. Просто це має бути один предмет, де дітей вчать читати, писати, обговорювати та розуміти прочитане, вміти користуватися всіма цими матеріалами. А у нас викладання, починаючи із дитсадка, таке, ніби ми готуємо дітей стати філологами академії педагогічних наук. Вони розглядають такі речі, роблять вправи, які більшості людей просто не потрібні.
Це саме стосується інтеграції предметів природничо-математичного циклу. Мова йде про біологію, географію, фізику, хімію. Коли предмети вчаться окремо, то вони у дитини не складаються в систему. І вона мусить сидіти, вчити, запам’ятовувати. Але в XXI столітті не це є важливим! Важливим є розуміти, про що іде мова і де це можна застосувати. І саме така інтеграція на рівні початкової школи була б дуже корисною.
Наприклад, якщо діти вивчають історію Давньої Греції, то вони можуть вивчити і географію, і отримати загальне уявлення, припустимо, про винаходи Архімеда (математика), і про міфи, а це вже царина літератури. Коли діти у початковій школі отримують такі комплексні знання, вони вже є готовими у 7-му класі вивчати ці науки окремо.
Останні новини
- Open call на участь у благодійній виставці «1000 шедеврів, знятих на смартфон»
- Збільшення кількості інклюзивних відділень, нові стандарти обслуговування та навчальний курс «Інклюзивно привітні»: Ощадбанк прозвітував про перебіг програми «Моя безбар’єрність»
- 10 фільмів, що зачіпають питання ґендеру
- Сексуальне насилля під час конфлікту — ще один вид зброї проти мирного населення, елемент злочину проти людяності
- Хлопці й дівчата у школах будуть на рівних вивчати предмет «Захист України» Новости на главной
— Читайте также: WoMo-портрет: Иванна Коберник
2. Создать творческое пространство
Наталия Шульга, проректор по стратегическому развитию Национального педагогического университета им. Н. П. Драгоманова
Я би прибрала сам формат класу, підручників і створила би творчий простір. Це б дало дітям змогу краще реалізувати себе, особливо тим, у кого є якісь моральні травми, або тим, хто обмежений фізично. Стосовно того, про що ми повинні думати наперед, скажу, може, трохи жорстку фразу: вчителі відповідають за все. Тому зміни треба починати із перепідготовки вчителів, які б згодом змогли дати можливість кожній дитині себе реалізувати максимально. А це можливо тільки у міждисциплінарному творчому просторі.
3. Дать детям возможность выбирать предметы
Ирина Кобец, основатель и директор компании ICEA
Я бы дала детям возможность выбирать предметы, как это, собственно, делается во всем цивилизованном мире. Схема может быть такой — ребенок выбирает 4-5 предметов, которые ему действительно нужны и интересны. А все остальные 15-20 предметов он изучает по мере необходимости и для того, чтобы лучше социализироваться. И при аттестации ребенок получит наивысшие баллы, потому что в предметах, выбранных им, он — лучший. Более того, такая система образования избавит детей от стресса, в котором они постоянно пребывают. Они перестанут бояться контрольных, они перестанут зубрить и после уроков мчаться к репетиторам. Стоит только дать им право выбора.
4. Использовать принцип междисциплинарности и делать упор на STEM
Зоя Литвин, глава общественной организации «Освитория», основатель Новопечерской школы
Ми намагалися у нашій школі на практиці впровадити процеси згідно із канадською освітньою системою, яка вважається однією із найкращих, але нічого не вийшло. І зараз ми йдемо за власною траекторією, коли декілька дисциплін міститься в одній. Дітям це подобається. Подобається, коли заняття є практичними. Наші учні самі пишуть компьютерні програми, а потім завдяки їм друкують на 3D-принтері браслети власного дизайну, чохли для смартфонів тощо. Особисто я впевнена, що майбутнє за науками STEM, тому вони мають бути обов’язковими. Більше того — у провідних державах ці науки вивчаються із першого класу, а не з шостого, як у нас.
— Читайте также: WoMo-портрет: Зоя Литвин
5. Дать академическую свободу учителям
Олег Деревянко, основатель Института самореализации, экс-замминистра образования и науки Украины
Проблема в бюрократии — школа учит одному, а в отчетах показывает совсем другое. Так вот мое мнение: что нужно убрать из украинских школ, так это Министерство образования, Управление образования и 4/5 учителей. А самое правильное – из школы забрать детей. Или же дать учителям академическую свободу. Сама система «министерство-управление-школа» очень инертна и в этом ее проблема. Поэтому надо поверить в учителей и дать им академическую свободу, чтобы учителя получили возможность внедрять инновации в украинскую систему образования.
Фото: Сергей Нужненко
