Олександр Буткалюк: «Дитина – не клон дорослого, є речі, що цікавлять тільки її»

Один з авторів проекту Mars Hopper – про дитяче малювання, батьківство та марсіанське посольство

Про те, як заохотити дитину до читання, розпізнати її зацікавлення та реалізувати її ідеї розповідає Олександр Буткалюк, український інженер-механік, дизайнер, один з авторів проекту Mars Hopper. Його донька Софія (11 років) також доєдналася до команди дослідників, адже саме її ідея лягла в основу розробки марсольота, що отримав спеціальну відзнаку НАСА

Про дитинство та захоплення

Загалом в сім’ї дуже багато читали – у нашому домі були «Наука и жизнь», «Вокруг света», майже всі науково-популярні журнали, які видавались того часу. Я з дитинства ходив до бібліотеки, брав серйозні книги. Я успадкував здатність до малювання, малюю з дитинства. В першому класі я хотів виписати одне видання, але пошта помилилась, і мені почав приходити журнал «Техника молодежи». Тож я читав будівельні, машинобудівні статті, креслення, електричні схеми, і фактично самоосвітою багато до чого дійшов. Я закінчив Вінницький державний технічний університет, маю диплом інженера-механіка, і мені моя спеціальність дуже подобається.

На жаль, на момент закінчення університету машинобудування у нас фактично не було, тому довелося об’єднувати освіту та здатність до малювання і так будувати кар’єру. Загалом моя спеціальність дуже просто переходить у суднобудування, будівництво, авіабудування, якщо довчити декілька предметів. Я довгий час займався дизайном інтер’єру, меблів, архітектурою, редизайном яхт, якийсь час працював на північному Кіпрі – з товаришем займалися редизайном деревяної яхти довжиною 12,5 метрів. Також я трохи вітрилю, мені подобаються польоти на планерах. Під час навчання в університеті я пройшов цикл наземної підготовки у Вінниці, за показниками здоров’я мене не допустили до польотів, але в якості пасажира я періодично літаю на планері. І якщо ми подивимося на Mars Hopper, то він має вигляд планера з довгими тонкими крилами, там дуже багато знань, досвіду, вмінь та захоплення, що я маю.

Про доньку

Коли в мене народилася донька, я був повний ентузіазму, мав великі плани займатися з нею, щось конструювати, але виявилося, що спочатку її це не зацікавило. Також я дуже хотів, щоб вона малювала, бо і я малюю, форсував ці події. Якийсь час вона малювала, потім перестала цим займатися, і я вже поставив хрест на малюванні, але пізніше вона повернулась до нього. До малювання дали поштовх проблеми з успішністю, я відібрав у Софії планшет і вимкнув інтернет. Буквально через два тижні ми мали величезний прорив у малюванні – у неї з’явився вільний час для роботи, практики. Діти можуть перериватися, але потім повертаються до того чи іншого заняття. Задатки, закладені природою, все одно проростуть. За останні 12 років життя з моєю дитиною я виробив правило: не треба форсувати події. Хочеться показати їй дуже багато, але дитину, як і рослину, не можна висмикувати з ґрунту, а навпаки – створювати умови для її росту. Сподіваюсь, я не дуже пізно виніс цей урок.

20160909_144501

Про батьківство

У нас абсолютно звичайна дитина, з купою проблем в навчанні, комунікації з однокласниками, труднощами дорослішання. Хочеться давати їй поради, керуючись своїм шкільним досвідом, але у дочки абсолютно нові проблеми, тому потрібно постійно знаходити корисні для неї рішення. Хотів би вас здивувати, але нічого оригінального я не придумав, мої поради традиційні – заспокоїтися, зупинитися і подумати.

Про школу

Я розумію, що школа вважає себе центром всесвіту і робить так, щоб всі навкруги, включаючи батьків, навколо неї обертались. Проте сім’я може дати дитині багато такого, що не дає школа. Хотілося б, щоб дитина мала такі шкільні завдання, з якими вона може самотужки справитися, без залучення батьків. А мені як батькові хочеться більше часу для занять з дитиною якимись цікавими речами, абсолютно не пов’язаними зі школою. Я хочу ділитися своїм досвідом та вміннями.

Про дитячі мрії

Софія мріє бути режисером-аніматором протягом останніх чотирьох років. Навіть незважаючи на участь в хакатоні, поїздку в НАСА, вона вперто не відходить від своєї мрії. Я за можливості допомагаю їй: ми переглядаємо фільми, майже з професійної точки зору Софія обговорює постановку, сцени, освітлення, діалоги.

20160913_132116

Захопити дитину чимось неможливо. Варто прислухатися, що цікавить саме її. Діти геніальні у всьому, і якщо уважно слухати, то можна знайти близькі до ваших захоплення і спільно цим займатись. Відвідуйте цікаві події, створюйте спільну реальність, спілкуйтеся, і знайдуться точки співпраці з дитиною. Вона – не ваша копія, не клон дорослого, є речі, що цікавлять тільки її. І якщо хоча б в одній якійсь галузі у вас буде комунікація, то можна підтримувати контакт.

Про Mars Hopper

У розробці марсольота ми прислухалися до ідеї Софії використовувати сухий лід. Вона прочитала це в якійсь фантастичній книзі, де оригінальна ідея була доволі складною – там сухий лід поєднувався з левітацією. На допомогу в реалізації стали дипломовані інженери, фізики, хіміки, але оскільки левітацію складно реалізувати до цього часу, ми вирішили використати ракетну тягу, трохи спростили ідею дитини.

Всю технічну частину марсольота я виконував сам, випробував удома. Софія весь час мені активно допомагала. Перший насос при тестуванні вибухнув у доньки під ногою, дуже добре, що в цей час мама поїхала до Польщі у тривале відрядження. Думаю, від неї нам добряче дісталось би! Ми розгромили всю квартиру. Нам довго не вдавалося зробити систему, і вперше, коли вона спрацювала, було далеко за північ. Звук був, наче постріл з рушниці, я думав, сусіди викличуть поліцію. Але все ж цього не сталося. Другий пуск у нас ледь не закінчився вибитою шибкою у вікні, добре що я заздалегідь закрив щільні штори, і вони зупинили наш двигун.

IMG_9055

Команда Mars Hopper

Про дозвілля

Я вас здивую: найчастіше вихідними ми сидимо в своїх кімнатах і читаємо чи займаємось чимось іншим, відпочиваємо один від одного. Ми — інтроверти, нам все-таки більш комфортно самим. Зрідка ми ходимо кудись, проводимо час разом. Софія дуже стомлюється від школи, шуму, вона кожного дня після школи знервована, їй треба пару годин, щоб прийти до тями. Я теж не люблю натовпу, але життя змушує бути в ньому, комунікувати.

Про читання

У Софії з народження був малий запас далекозорості, бо у мене проблеми з зором і у мами також, і нас просили обмежити перегляд телебачення і не форсувати читання. До школи Софія рахувала, але не читала, і фактично до кінця другого класу у нас були проблеми – вона не хотіла читати, просила мене перечитувати. Але якщо знайти правильну книгу і вчасно дати її дитині, то вона з задоволенням буде читати. У нас такою книгою став цикл оповідань Кіра Буличова про маленьку дівчинку Алісу. Софія дуже не хотіла спати, викручувалась, просила ще одну казочку, а у збірці є чудове оповідання «Аліса не хоче спати». Там розповідається, як хотіли зателефонувати Бабі-Язі, а потрапили в марсіанське посольство, яке шукало всю ніч, хто ж така Баба-Яга. Знову ж таки тема – Марс! Софія сміялась, як дзвіночок, після цього я сказав, що у цій книзі ще багато є цікавих оповідань. Вона їх всі перечитала, і у нас почалися нові проблеми, бо вона читала книжки у школі замість навчання. Класний керівник обурювалася: «Софія знов читала на уроках! Ми у неї відібрали книгу!»

Про популярність

Зараз я – приватний підприємець, займаюсь дизайном, але з перемогою в хакатоні відкрилися перспективи, на які я навіть не сподівався. У нас були цікаві розмови в космічній агенції, гарні пропозиції. Це цікаво, бо хочеться змінити діяльність на щось більш технічне.

Загалом ми не змінилися. На моє велике задоволення та подив, у Софії не з’явилася зоряна хвороба, коли до неї почали звертатися журналісти, вона тікає, ховається, її це не цікавить. Але все-таки хакатон додав нам віри в себе і впевненості, що наші ідеї не божевільні, а цікаві людям, для нас відкрилися нові можливості. Популярність дозволяє знайти людей, у яких з тобою спільні інтереси, і життя стає набагато цікавішим і насиченішим.

Фото: архів сім’ї Буткалюк, прес-служба Interpipe TechFest

— Читайте также: Андрис Блака: «Дух предпринимательства нужно развивать с детства»

Комментарии

Мы в Facebook