Олександра Коваль: «Український ринок дитячої книги поволі зростає і на ньому зароджується попит навіть на складні і табуйовані теми»

Про Дитячий форум у Львові, книжки, що вражають, та ринок свободи

Олександра Коваль, президент ГО «Форум видавців», організатор Дитячого Форуму  у Львові, розповідає про те, скільки зусиль потребує проведення головного літературного івенту для малих читачів в Україні, чи зростає конкуренція на книжковому ринку, та на яку дитячу книгу вона чекає із нетерпінням. 

Пані Олександро, цього року на Дитячому Форумі сотні різних заходів для дітей. Чи справді потрібна така шалена кількість майстер-класів, щоб зацікавити сучасне покоління книжками?

За чотири дні Форуму відбудеться понад 1000 заходів у восьми тематичних напрямках. Як показали перші роки проведення форуму, читання з дітьми було, і, на жаль, поки що залишається недостатньо атракційним для родинного дозвілля. Читання книжок не викликає відчуття свята або особливої корисності.  На той час, 10 років тому, батьки і вчителі хотіли б бачити якнайбільше майстер-класів. Так з’явилося спочатку малювання, потім інші творчі заняття, театр, анімація, а потім спорт, екологія, мандри. Нашою ідеєю було показати дітям, що все в нашому житті пов’язане з читанням, що цікаво там, де читають.

І навіть після цього нам здавалося, що відвідувачів замало і бракує руху, ажіотажу. Тому ми запропонували дітям те, чого вони хочуть найбільше – гру. Учасники гри мали відвідати заходи кожного з напрямків, тоді вони могли брати участь у розігруванні призів від партнерів. Щоб претендувати на супер-призи, потрібно було взяти участь у 16 заходах, що, на наш погляд, передбачало перебування на Форумі впродовж двох днів. Але у погоні за наліпками діяти виявили не найкращі свої якості і випрошували наліпки у майстрів і авторів, не добувши на заході до кінця і нічого не навчившись. Дорослі, на жаль, їм у цьому потурали.

Тому від 2013 року ми повністю змінили формулу гри. Відтоді діти не отримують призів, лише статуси героїв і супергероїв, а задоволення і винагорода – це участь в чудових розважальних і навчальних заходах. Щороку ми пропонуємо дітям якусь тему і ставимо перед ними високу мету: врятувати країну від мороку, всесвіт від космічного сміття або ж, як цього року, знайти ключі від зачарованих просторів королівства Буквордс. І наші малі супергерої терпляче і з великим захопленням проводять наукові досліди, в’яжуть морські вузли, читають, малюють і танцюють. Вони щасливі, що виконують важливу місію і плачуть, коли дорослі забирають їх додому чи до школи.

— Читайте також: Гід по Буквордсу: 13 найцікавіших подій Дитячого форуму

Ви відчуваєте конкуренцію на ринку літературних івентів?

Наш захід не є суто літературним. Як я говорила, ми маємо аж 8 тематичних напрямків, література є  найважливішим, але тільки одним з них. Звісно,  у Львові і в Україні проводяться дитячі заходи, деякі з них камерні, для малих груп, деякі великі і популярні, але такого величезного, комплексного, з  різноманітною пропозицією я не знаю. Конкуренцію подіям складають торгово-розважальні центри, які стали улюбленими місцями проведення вільного часу для львівських родин. Там можна і покупки зробити, і поїсти, і якось розважитися, пропозиція розваг досить спокуслива, щоб провести там навіть цілий день.

Скільки коштує організація форуму?

Оренда приміщення, техніка, обладнання, матеріали, охорона, поліграфія, реклама— усе це коштує біля 750 тис. грн., навіть не враховуючи власних витрат нашої організації впродовж чотирьох місяців підготовки. Ми хотіли б, щоб прийшло 12 тисяч дітей і заплатили за квитки по 60 грн. Однак чомусь у Львові, який має статус міста літератури ЮНЕСКО, лише 5-6 тисяч відвідувачів готові заплатити за квитки і це дуже дивно. Ми запрошуємо багато дітей з пільгових категорій, за яких хтось також повинен заплатити, але виходить, що це робить наша громадська організація, останнім часом без спонсорів. Львівська міська рада, Львівська обласна рада і Львівська обласна державна адміністрація виділяють кошти і допомагають організаційно, але дефіцит бюджету торік склав 250 тисяч грн., а в цьому році, схоже, буде 450 тис. грн. Тож цей Дитячий форум, швидше за все, стане останнім.

Що ж вас мотивує продовжувати роботу?

Коли починали, мене мотивувало розуміння того, що я роблю свій внесок у будування кращого світу для мене та моєї доньки. Світу, де живуть люди зі світлими очима, які читають, розуміють і роблять нашу землю кращою. Ми з командою доклали до цього багато зусиль, і, можливо, саме завдяки цій нашій краплині світ досі не сповз у безодню. Але самі ми його точно не втримаємо. Зараз мусимо знайти людей, громадські організації, які діють приблизно в тому напрямку і переконати їх об’єднати зусилля. Вірю, що разом вдасться подолати інертність системи освіти і привчати батьків більше часу проводити з дітьми. Також вірю, що Львів з часом справді стане Містом Літератури і зразком для всієї України і нашої частини світу у справі промоції дитячого читання.

Чи переглядали ви умови співпраці з видавництвами після історії з книгою «Майя та її мами» у минулому році? (організаторам Форуму видавців минулого року надійшов лист від праворадикальних громадських організацій із вимогою скасувати акції, пов’язані з презентацією книжки Лариси Денисенко, — прим.ред.).

Ми не робимо відбору книжок на форумі. Нашим гаслом завжди було і буде свобода вибору. Якщо книжки, що представляють наші учасники, не порушують чинне законодавство України, їм усім знайдеться місце. Автори мають право писати, що їм за манеться, видавці – видавати, а публіка – читати,

На вашу думку, чому у 21 ст. дитяча книжка про різні види родин спричинила такі хвилювання у Львові?

Мені здається, що свою роль відіграють соцмережі, завдяки яким дуже швидко поширюються як позитивні, так і негативні думки. І коли заклики радикально налаштованих сил спрацьовують, стає трохи страшно жити. У різних країнах світу є десятки різних книжок для дітей про неповні та нетрадиційні родини. Але рух меншин за свої цивільні права у світі має значно довшу історію, ніж у нас. Стійкого попиту на дитячі книжки, що наразі є табуйованими у нашому суспільстві, поки що нема, але він потроху з’являється.

— Читайте також: Эффект Майи и ее мам: Чем грозит «поза страуса» взрослению родителей и детей

Ви спотерігаєте зростання конкуренції між українськими видавцями?

Так, у деяких нішах вона вже існує, здебільшого це стосується літератури мас-маркету: розмальовок, коміксів, романів, які екранізуютьть. І мені здається, що конкуренція вже переходить у цінову площину. І це дуже добре, тому що означає, що буде більше якісної і доступної літератури, у тому числі нішевої.

Я нарахувала вже три нових видання про надихаючі історії жінок: «Це зробила вона», «Сила дівчат» та «Казки на ніч для дівчат-бунтарок». Ви погоджуєтесь, що зростає кількість профеміністичної літератури, зокрема для дітей?

Вам здається це багато? Якщо врахувати, що серед 100 читачів, 75 — це дівчата, то це вже не така велика кількість. По всьому світі тенденція така, що більшість читачів — це дівчата та жінки, тому, звісно, «жіночих» книжок має бути більше.

Під час нашої минулої зустрічі ви сказали, що за рік прочитуєте 50-60 книжок. Що з останнього прочитаного вас вразило найбільше?

Мені дуже сподобався роман «Стоунер» Джона Уільямса. Цій книжці вже більше 50 років, і коли вона вийшла уперше, залишилась непоміченою. А кілька років тому у неї почалось друге життя, вона буле перекладена на десятки мов, проте українською ви «Стоунера» поки що не знайдете. Це такий типовий американський роман, від якого я не змогла відірватись, тому що він про людину, життя якої змінилось через любов до літератури.

Дуже корисними зараз для мене є книга «Скарга — це подарунок»  і «Розробляємо ціннісні пропозиції», які я отримала в подарунок від «Нашого формату».

А серед дитячої літератури?

Я спостерігаю за онуком, якому вже майже 12 місяців, і бачу, що йому подобаються дуже різні книжки: і видавництва «Веселка» із класичними яскравими ілюстраціями, і Видавництва Старого Лева. Також ми з ним оцінили книжки-картонки видавництв «Школа» та «Ранок», по-перше, дуже міцні, а, по-друге, чудово зроблені, — Давид гортає їх із задоволенням. Серед новинок особливо чекаю на книжку видавництва «Урбіно» — «Ах, ця чудова Панама!» німецького письменника Яноша. Це була улюблена книжка моєї дочки. Вона у нас раніше не видавалсь, тому я дуже тішусь, що нарешті наші діти зможуть почитати  чудову історію про Тигрика і Ведмедика, якою зачитуються діти цілого світу. Але це вже книжка для школярів.

Коли почнете роботу над Форумом видавців?

Уже почали! Ще в листопаді, одразу як тільки закінчився минулорічний форум. До речі, можу оголосити  тему — «Ринок свободи».

Чому така тема?

Вона сама до нас прийшла. От ви тільки задумайтесь: навколо нас абсолютно все має свою вартість, а часто і ціну. І свобода зокрема. Принаймні, є люди, які ладні поступитись нею в обмін на щось. Хіба це не ринок?

Розмову вела Тетяна Касьян. Фото: Валентин Кузан

— Читайте також: Дитячий форум у Львові: 8 книжкових новинок

Мы в Facebook