Праця молоді в Україні: Недосяжна успішність і реальні порушення трудового законодавства

Пасивні чи використані?

Яка вона, сучасна молодь на ринку праці? Лінива, пасивна, така, що хоче все й одразу? Або не знає своїх прав і не в змозі планувати своє життя через коротку тривалість контрактів? Анна Оксютович, дослідниця, соціальна працівниця ГО «Працююча християнська молодь» представляє результати дослідження умов праці молоді.

Молоде життя

Дослідження атипової зайнятості молоді проводилося впродовж 2013-2018 рр. Його висновки зроблено на основі інтерв`ю з молодими людьми віком до 35 років, які закінчили навчання, працюють чи шукають роботу. Отже перше, що ми побачили, це те, що молодь не працює відповідно до спеціальності. Причиною є те, що після завершення навчання випускники мають труднощі із пошуком роботи через брак досвіду. Прикро, але лише незначна кількість роботодавців погоджується взяти на роботу працівника без досвіду. Таким чином молоді люди опиняються у ситуаціях, коли наявність будь-якої роботи сприймається як велике благо, навіть якщо робота ця має мало що спільного з освітою і особистими бажаннями. Багато хто йде працювати у сферу обслуговування та громадського харчування (кафе, бари, ресторани), сферу торгівлі (магазини, торгові ятки, торгові центри), на будівництві, в офісах, на промислових виробництвах. Також ми відмітили, що впродовж перших 3-5 років молодь часто змінює робочі місця. Серед основних причин, звісно, і пошук свого покликання, але й незадовільні умови праці.

«Випробувальний» термін

Під час працевлаштування молодому працівникові пропонується випробовувальний термін з договором підряду (цивільно-правова угода) на короткий термін часу. Дуже часто після спливу оговореного терміну, людину так і не беруть на постійне місце роботи, а продовжують тримати на тимчасовому впродовж тривалого періоду. Багато хто повідомляє і про «раптову» появу додаткових обов`язків, про які не йшлося під час співбесіди.

Умови праці

Багато учасників нашого дослідження скаржились на відсутність відповідних норм і перерв на обід та технологічних перерв, на низькі (взимку) та високі (влітку) температури на робочому місці.

«Взимку було так холодно, що ми сиділи, обклавшись картонними коробками», — каже працівник виробництва «САМ».

«Влітку дуже спекотно, підлога нагрівалася і тріщала від спеки. Дошкуляло погане освітлення — складно було працювати вночі. Світло горить вдень і вночі, і падає зір сильно», — говорить співробітник цеху «Едельвейс».

Окрім всіх перелічених вище умов, які впливають і на фізичне здоров`я молодих працівників, ми виявили, що молодь відмічає відсутність робочої уніформи або її незадовільну її якість на роботі або навіть відсутність масок на шкідливому виробництві.

Розклад і понаднормові

Молоді люди, умови праці яких ми досліджували, говорили також про довгий робочий день (10-14 годин), при цьому понаднормові години не оплачуються у подвійному тарифі згідно законодавства. Незручним для планування свого часу є й розклад змін, який постійно змінюється: ранок-вечір, ранок-день-ніч. Відтак, у молодих працівників немає достатньої кількості вихідних для відновлення і відпусток. Результатом такої «соковижималки» є хронічна втома і стрес.

«Я приходжу додому і вже дуже втомлена, немає сили на велосипеді покататися. Вишиваю, або лягаю спати. Деколи сплю в автобусі на «розвозці».

Зарплата

Наскільки заробітна плата молодих працівників у перелічених вище сферах дозволяє їм планувати своє життя, мати якісні соціальні стосунки, розвиватись? По-перше, зазвичай зарплата відрізняється від обіцяної під час співбесіди, і часто є нестабільною, бо залежить від продажів (це відбувається у торгівлі, кол-центрах, кафе, магазинах).

«Цього місяця я знову не виконаю план. Зарплата у мене за останній місяць була 3500 грн — це ставка, коли я не виконую плану продажів. А я за той місяць витратила тільки 2 тис. грн на лікування. У нашому магазині у цьому сезоні стара колекція, ніхто не хоче купувати, взуття дороге – 5 тис. грн за пару. У нас є магазин у іншому ТЦ, у центрі міста, туди завезли нову колекцію, там більше відвідувачів і кращі продажі», — розповідає співробітниця магазину взуття у ТЦ «Кінг Крос Леополіс».

Якщо йдеться про виробництво, то зарплата часто залежить від кількості операцій: «Хто ставить ту норму? ЇЇ виконати неможливо. А в оголошенні писали 8 тисяч гривень в місяць».

У будь-якому разі, середня зарплата молодого працівника не дозволяє себе забезпечити, зазвичай йдеться про низьку, або навіть мінімальну зарплату, яка не відповідає реальному прожитковому рівню: «Вистачає на харчування і плату за квартиру. На одяг і на медикаменти не вистачає, особливо багато приходиться платити зимою за комунальні послуги».

«Тонкощі» законодавства про працю

Праця за строковим цивільно-правовим договором, або в разі оформлення працівником ФОП (на «прохання» роботодавця) позбавляє молодих працівників необхідних для нормального життя гарантій. Навіть стажування триває зазвичай довше, ніж це передбачено законом. До речі, застосовується неоплачуване стажування повного дня. Тип працевлаштування молодого спеціаліста дуже часто відрізняється від обіцяного під час співбесіди. Молодь не отримує постійного робочого контракту, попри обіцянки. Основними «рішеннями» роботодавців (які унеможливлюють наявність соціального пакету, лікарняних, оплачуваних відпусток) щодо врегулювання трудових відносин з молоддю є:

неофіційне працевлаштування: пропонується працедавцем або обирається самим працівником через брак довіри до працедавців, держави, потребу вищої заробітної плати, деколи працівникам пропонується оплачувати всі податки самостійно, що змушує декотрих не оформлюватись офіційно.

Тимчасове працевлаштування впродовж довгого періоду часу.

Самозайнятість: оформлення ФОП працівниками, які по типу виконуваної роботи та умов праці не являються самозайнятими особами.

Фріланс: такий популярний вид неофіційної зайнятості, характерний для деяких видів робіт.

«Я пропрацювала 1,5 роки і лише тоді мені дали відпустку – 19 днів. Люди пропрацювали 2 роки і отримали всього 14 днів вихідних. Не пускають у відпустку, бракує людей. Мені вдалося отримати трохи більше на кілька днів – бо я писала заяву на звільнення. І вони самі не можуть відповісти, коли віддадуть «борг», бо на той момент», — зізнається співробітниця виробництва «Фуджікура».

«За пять років я жодного разу не була у оплачуваній відпустці. Хоч кожного року підписувала документи, що отримала відпускні», — каже швачка Н.

Наявність штрафів: загальновживаний метод заниження заробітної плати працівникові.

«Нам привозять таблетки у пластикових кульках, працівники мають спеціальні апарати на столах, щоб склеювати нові пастилки з таблетками. Надходить спеціальна стрічка, паперова або синтетична, в яку треба вкладати таблетки. Робити все необхідно дуже швидко. Якщо буде брак, то ми отримуємо штраф».

«Якщо ти спізнюєшся на 10 хвилин, то штраф – денна зарплата».

«Щоб більше продати, ми виходимо на роботу у свої вихідні, бо тоді буде норма і премія. Найважче – це стояти по 10 годин! У мене болить спина від постійного стояння. Нам сидіти не можна. За спирання на стійку може бути штраф», — каже Таня, асистентка залу, ТК «Форум».

Наслідки для нашого майбутнього

У пошуках гідних умов праці молоді люди дуже часто змінюють місце роботи, а це означає, що міцних професійних і особистих зв’язків встановити там немає часу, від цього — напружений клімат на роботі, відчуття ізоляції, відсутність довіри. Молоді працівники продовжують залежати від допомоги батьків для придбання одягу, продуктів, оплати житла. Часто молоді працівники винаймають житло спільно з іншими колегами, мала зарплата не дозволяє винайняти більш просторе житло, де людина може мати особистий простір. Коли йдеться про плани на майбутнє, молодь говорить про місяць наперед, адже планувати на довшу перспективу — неможливо за описаних умов праці. Молоді люди страждають від хронічної втоми, скаржаться на постійне почуття вини через «неуспішність» (порівняно з образом «успішності» у сучасному суспільстві), тривожні розлади, хронічний стрес, неможливість брати участь у соціальному житті. Ми вияснили також, що 92% молоді віком до 35 років не бере участі й у громадському житті (за винятком волонтерства на допомогу учасникам конфлікту на Сході України). Такими є дані дослідження «Молодь України 2015», проведеного ГФК ЮКРЕЙН замовлення Міністерства молоді та спортуУкраїни за підтримки системи ООН в Україні. Де енергія цієї молоді, де їх вклад? Риторичне питання. У таких обставинах молоді люди не залучені до соціальних процесів, не включені у життя, “моє життя – це моя робота”, але не у позитивному ключі, яке б свідчило про захопленість працею, а як констатація факту, що часу ні на що інше немає.

Яку підтримку ми маємо надати молоді? Насамперед, ми маємо разом з молодими розмірковувати, що таке гідність у конкретних місцях – зокрема на робочому місці. Ми маємо виправити ситуацію у нашому суспільстві, де немає платформ, де б говорилося про молодіжні проблеми, натомість, молодь часто чує, якою вона має бути. Але хто коли питає молодих як вони себе почувають і відчувають? Труднощі молоді, її праця і зв`язані з нею проблеми не є у фокусі уваги суспільства і медіа, а вони існують і треба про це почати говорити голосніше.

— Читайте також: Атипова праця в Україні: Чому молодь та жінки знаходяться у зоні ризику

Мы в Facebook