Софія Петришин: «Користуючись усіма можливостями, у яких я бачу перспективу, я йду до своєї мети»

Пластувати, готуватись до конференції унікальних тінейджерів «Завтра_2037», займатись танцями і одночасно працювати над науковим проектом, який може змінити на краще життя багатьої людей — усе це встигає наша сьогоднішня героіня Софія Петришин, яка у 16 років розробила комп’ютерну програму, що перетворює друкований текст на шрифт Брайля. Як їй вдається усе це поєднувати — Софія розказала нам в інтерв’ю.

Ти — програмістка, пластунка, займаєщся танцями і, як і будь-хто із старшокласників, готуєшся до ЗНО. Яким чином ти обираєш «свою» справу»?

Своя справа перш за все повинна вам подобатись! Тому її найкраще обрати, пробуючи різні активності. Я вважаю, що потрібно пробувати себе скрізь і всюди. У 9 класі я вирішила, що для майбутнього досвіду мені буде корисно пробувати себе у різноманітних конкурсах. Тож саме з цього часу, користуючись усіма можливостями, у яких я бачила перспективу, я йду до своєї мети. Я ходила на економічні турніри, олімпіади, міжнародні конкурси по бізнесу, танцювальні змагання, командні конкурси. Вони всі допомагали мені ставати впевненішою у собі та давали зрозуміти, що все попереду, а з кожним розом буде ще краще. Так, кожного року, напрацьовуючи свої навики, мені хотілося придумати щось своє. От я і взялась за наукове відкриття.

Розкажи про свій проект. Як виникла його ідея?

Я з дитинства мріяла, щоб мене в 16 років показали по телевізору з якимось винаходом. У 10 класі я їздила в маршутках, шукаючи відповідь на питання, як написати наукову роботу і що це таке взагалі. Тож влітку між 10 і 11 класом до мене прийшла ідея з перекладачем для німих. У цей час у мене зіпсувся зір і я, проконсультувавшись, з науковим керівником вирішила, що корисно б було розробити доступний прилад для передачі цифрових даних для людей із вадами зору. Оскільки я люблю брати участь у багатьох конкурсах, то з даним приладом побувала спершу у Києві на конкурсі Intel ISEF Ukraine, а пізніше пройшла на міжнародну конференцію науковців ICYS у Сербії. Проте довелось обирати між всеукраїнським конкурсом-захистом МАН. Тож я відмовилась від участі у конференції. Шкодуючи, що так склались обставини, я й подумати не могла, що мені запропонують участь у Genius Olympiad в Америці.

Які подальші плани щодо проекту?

Насправді, мені б дуже хотілося знайти інвестора і співпрацювати з конкретним банком для того, щоб вдосконалити даний механізм та запустити таку платформу у банкових автоматах. Думаю, це важливо, щоб незрячі змогли самостійно користуватись послугами банкоматів. У мене є прототип є, проте його ще не використовують. Зараз я вдосконалюю його функції. Узагалі я планую багато проектів, не знаю, чи саме в такому напрямку, але наразі я однозначно зацікавлена такою тематикою.

Що би ти порадила тінейджерам, які не вміють визначитись з тим, що їм подобається?

Усім однозначно важливо зважити, до чого вони здібні і який урок вони готові робити у свій вільний час. Якщо ви під час перегляду фільму можете бездоганно робити математику, можливо, це ваше! Обравши свій напрямок, не потрібно забувати подивитись на професії, які ви можете мати в майбутньому. Зваживши перспективи та переваги, обирайте те, що ближче до душі. Ще важливо не забувати розвиватись не лише у своїй галузі, але й у інших. Адже це впливає на вашу впевненість, та й взагалі, усі хобі з часом стають активним і корисним відпочинком.

А як ти розподіляєш час, щоб устигати усе в 11 класі?

На вихідних я намагаюсь зробити домашні завдання на понеділок та вівторок. Вечір понеділка я проводжу, готуючись до школи або працючи над науковою, або шукаючи можливості/конкурси. Також у понеділок і середу я проводжу на додаткових заняттях. Після навантаженого робочого дня я довший час проводжу за родинною вечерею, щоб поспілкуватись з батьками та сестричками, або на танцях, щоб розслабитись. Інші дні тижня спрямовані на повторення, вихідні на відпочинок.

Мій принцип: зробив діло — гуляй сміло! Я раджу не те що б завжди дотримуватись цієї приказки, але пам’ятати її суть при роботі варто. У першу чергу треба робити нагальні речі. Також важливо розставляти пріорітети: у першу чергу те, що корисне і важливе для вас, пізнше те, що лише важливе, а тоді те, що лише корисне. Така тактика допоможе вам не лише розвиватись, але й пришвидчити процес, бо ви хотітимете швидше дойти до тієї справи, що корисна (переважно це хобі/відпочинок). Головне — робити «ліричні паузи», як-от спілкування з родиною і друзями!

В 11 класі важливо готуватись до ЗНО — не потрібно бути фанатиком, але на уроках та заняттях варто черпати по максимуму і завжди горіти бажанням виконувати домашню роботу. Розуміючи наслідки вашого навчання, ви зможете вчитись з більшим ентузіазмом! Для вас не має бути складним розписаний зранку до вечора день. Якщо у вас саме такий розклад, відчуйте себе успішним бізнесменом і підніміть таким чином свій настрій. Такий розпорядок змотивує вас швиденько виконувати справи. А якщо ви не з тих людей, хто розписує свій день звечора на ранок, то вам просто варто пам’ятати, що потрібно виконати до завтра, а на що — встановити дедлайн. Можливо, із такою тактикою ви іноді будете попадати в «останні двері» (робити в останній момент), але вона справді доволі ефективна.

Важливо знати ціну свого часу. Якщо ви не знаєте його ціну, спробуйте годину просидіти, інтенсивно вивчаючи якийсь матеріал, і зразу після того пробайдикувати годину. Тоді ви зрозумієте, які наслідки мають лінощі. Після того як ви проаналізуєте наслідки, які приносять вам дані заняття, ви зможете формувати свій рокзлад із максимальною ефективністю.

Розмовляла Тетяна Касьян

Поспілкуватись із підлітками, які вже сьогодні є засновниками проектів, прибуткових для індустрії креативності та довкілля, ви зможете на всеукраїнській конференції унікальних тінейджерів «Завтра_2037» у Львові 31 березня. Зареєструватися, щоб взяти участь у події, ви можете за ПОСИЛАННЯМ. Вхід до 18 років безкоштовний.

Купити квиток

— Читайте також: Христина Сосяк: «Компанія моєї мрії — це та компанія, яку я відкрию сама»