Валентин Фречка: «Інтелектуальний підхід до проблем екології – і матимемо країну, вищу за європейський рівень»

Винахідник паперу нового покоління про екопотенціал України та важливість довіри бізнесам з боку людей

26.06.2018

У червні 2018 року винахідник із Закарпаття Валентин Фречка отримав золоту медаль на Genius Olympiad (Нью-Йорк, США) за свій проект Recycle Of Fallen Leaves. По суті, хлопець вигадав велосипед, адже такий матеріал, як папір, людству, принаймні китайцям, вже давно відомий — ще до нашої ери. Як Валентинові вдалося перевершити стародавніх китайських майстрів, розробити власну технологію та зарадити вирубці лісів, він розповів в інтерв’ю WoMo.

«Класичний» папір було виготовлено китайським майстром Цай Лунем у першому тисячолітті нашої ери – чи запозичив ти щось із його технології?

Коли я починав вивчати цю тему, то перечитав багато статей і вивчив купу теоретичного матеріалу. Звичайно, цікавився історією паперу, але технологія Цай Луня докорінно не така, як моя, і немає нічого спільного, адже він робив папір із волокон коноплі, а ще раніше з шовку, який виготовляли з бракованих коконів шовкопряда. Цай Лунь розтовкував волокна шовковиці, деревну золу, ганчірки та волокна коноплі. Все це він змішував з водою та викладав утворену масу на форму (дерев’яна рама і сито з бамбука). Після просушування на сонці, розгладжував масу за допомогою каменів. У результаті отримував цупкі аркуші паперу. Тобто і матеріали не ті, і логічна структура не та, що у мене.

Чим істотно відрізняється твій папір від «класичного»?

По-перше, він виготовлений із опалого дубового листя. Досі не було настільки ретельно вивчено цю сировину й ніхто не виготовляв із неї аркуші паперу. По-друге, він поки має жовте забарвлення, він гідрофобний (відштовхує воду), хоч і не такий міцний, але до параметрів «класичного» паперу близький. По-третє, цей папір набагато дешевший та екологічно чистіший, тому що не містить різних хімічних домішок, на відміну від «класичного». По-четверте, волокна сировини на початку виготовлення паперу є короткими і дуже добре переплітаються між собою, тому такі вироби, як екоторбинки, міцніші за торбинки зі звичайного паперу.

Чи маєш ти патент та яку назву отримав винайдений тобою папір?

Вже майже готовий, ми на фінальному етапі його отримання. Назва технології є: ROLF’s paper, що означає Recycle Of Fallen Leaves (переробка опалого листя на папір).

Які саме речі можна виготовляти із твого паперу?

Будь-яку екотару: стаканчики, тарілки, пакети, сумки, тубуси для ручок, а також принтерний, крафтовий, дизайнерський, пакувальний папір, обгортки для книг, тощо.

Як вважаєш, чи можна істотно скоротити вирубку лісів, завдяки твоєму винаходу?

Виробляючи папір за моєю технологією, протягом лише одного року можна скоротити вирубку лісів на 18% в усьому світі, обробляючи хоча б 600 кг листя на день.

Чи бажав би ти створити власний бізнес? За якими принципами ти б його організував?

Я вже у процесі реалізації даної технології, і так, я б хотів мати власний бізнес, бо ми живемо в таку епоху, коли володіти капіталом надзвичайно важливо, і краще почати в юності, аніж у 50 років. Бізнес-принцип у мене простий: ідея — популяризація — залучення волонтерів — залучення інвесторів — нарощування капіталу завдяки стартапу — лінія виробництва — продаж і популяризація продукту — співпраця з іншими компаніями.

Що б ти порадив зробити українським підприємцям, які воліють змінити екологічне становище на краще?

На це питання складно ось так відповісти, але якщо все зважити, то я схильний до думки, що важливо мати довіру з боку людей. Вони мають бачити, що бізнесмени справді піклуються про їхнє здоров’я, середовище їхнього існування, тощо. Якщо є довіра, то є і приріст капіталу, але це виключно моє ставлення.

На твою думку, чи має Україна потенціал та потужності для того, щоб покращити свою екологію? Що б запропонував зробити для цього ти?

Україна має потужний потенціал щодо застосування технології виготовлення паперу із опалого листя, особливо західна її частина та північна. Протягом осіннього періоду, зібравши усе опале листя у великих містах України, можна розтягнути виробництво на рік і застосовувати технологію як додаткову до класичного виробництва, замінивши деревну целюлозу на листяну. А взагалі, аби покращити становище екології, треба спочатку перейти на енергозберігаючі та інноваційні технології виробництва, які передбачають повну переробку відходів та їхнє використання. Інтелектуальний підхід до проблеми – і ми маємо країну, вищу за європейський рівень.

Цього року ти став золотим призером Genius Olympiad, яка пройшла у Нью-Йорку. Дай декілька порад для дівчат та хлопців, які теж мріють брати учать у подібних заходах.

Такі навички, як знання англійської мови, тайм-менеджмент, ораторське мистецтво, володіння маркетинговими інструментами, мають надзвичайну важливість. Але слід починати із теми дослідження. Це має бути ново, цікаво, вигідно, безпечно, мати прикладне значення. А ще треба добре орієнтуватися у літературі, яка стосується саме вашої дослідницької роботи. На міжнародних конкурсах журі не сприймає тих учасників, які кажуть, що всі досліди і вся робота були виконані ними самотужки, бо це не так. Адже є певна база, яка була побудована до учасника, і були певні початки, але були і прогалини, які винахідник довивчив і створив нові елементи цієї роботи. Ніколи не позиціонуйте лише себе. Потрібно володіти гарною англійською, завжди треба посміхатися і бути щирим. Також треба вміти добре, коротко і зрозуміло презентувати свій проект, продумано оформляти презентацію. Ораторство теж важливий момент, від нього залежить те, чи буде людина бажати слухати вас.

Які у тебе плани на майбутнє?

Я хочу допомагати людям і хочу бути у гармонії із ними та світом, я завжди мріяв мати власну фабрику, благодійний фонд. Цими мріями я керуюся усе життя. Поки вступатиму до вишів України на спеціальність біотехнології, а взагалі усе життя хотів потрапити до США, та я постійно вагаюся, адже не дуже хочеться лишати нашу державу без можливості на нові зміни.

Підготувала Іра Керст

Почути більше історій від українських підлітків ви зможете на всеукраїнській конференції унікальних тінейджерів «Завтра__» 24 листопада.

Адреса: конференц-хол «ДЕПО», вул. Антоновича, 50, Київ.

Програма заходу

— Читайте також: Олеся Лущишина: «Модельный бизнес дал возможность выйти зоны комфорта и попробовать реальную жизнь»