[…] – Життя – це рух! – вигукнув Велосипедик. – Що з вас усіх користі? Пустили собі коріння й сидите тут цілими днями в затінку яблунь та груш. Життя – це велосипед! Я – це життя! На мене можна скочити і стрімголов помчати садовою доріжкою до самої хвіртки, а там дорога, велика довга дорога, що веде до якого завгодно супермаркету, і до парку з гойдалками та каруселями, і до 3D-кінотеатру, і до картинг-центру, і до справжнього аеропорту, і навіть до моря!
– Все це, безумовно, так, – пролунав у дзвінкому літньому повітрі голос Грака. – Але ж ти триколісний велосипед. Дитячий велосипед. Хлопчик з тебе вже виріс…
Щодня ми працюємо на інфофронті, виствілюючи подвиги українських жінок та впливаючи на світову спільноту інформаційно.
Ми просимо нас підтримати, аби ми й надалі могли виконувати нашу місію на шляху до української перемоги
Підтримати womo.ua
Всі мешканці саду принишкли, бо знали, що воно таке – вирости. Виросла колись Дівчинка і одного дня поїхала з дому й більше ніколи не повернулася – замість неї часом приїздить незнайома жінка з чужим чоловіком й великим животом, Мама з Татом обнімають її і плачуть. Виріс на лінивого пса колишній Цуцик, якось його забрала машина ветеринарної служби, і потім він теж не повернувся – замість нього за якийсь час з’явився Цуцик теперішній. Виросли груші та яблуні, й уже не можна було теревенити літніми днями з Яблуками та Грушками на гілках, так високо вони опинилися. Виростали, червоніючи, Помідорчики й зникали з куща один за одним: зранку, усміхнена, за ними приходила Мама. Врешті, невдовзі виросте й Гарбуз, осіннього вечора його заберуть у дім і зроблять із нього кашу: ніхто не знає, може, воно й приємно, але – трошки боязко. Іншими словами, виростання означало зміни, розлуку, невідомість. Велосипедик би заплакав, якби міг.
Першим у тиші з паркану здійнявся Грак і полетів кудись у справах. Далі тихцем звівся на лапи й пошкандибав подалі від сумних думок Цуцик – можливо, в домі йому пощастить погратися з Хлопчиком.
Сад поринув у пообіднє літнє мовчання. Здавалося, було чутно, як ростуть трава й дерева, як дзвенять над Чорнобривцями бджоли, як наливаються соком та барвою Помідорчики й Порічки.
Надвечір, галасливі й неспокійні, Цуцик та Хлопчик вибігли в сад. Цуцик стрибав на Хлопчика, а Хлопчик сміявся й тікав від Цуцика, гасаючи між Помідорчиками, Порічками, Чорнобривцями й Айстрами.
– Глянь, що тут, – сказав раптом Хлопчик. Цуцик стрибнув на нього ще двічі, але Хлопчик більше не тікав, і Цуцик зрозумів, що ця гра скінчилася й починається якась інша.
– Він же зовсім іржавий… – Хлопчик роздивлявся свій старий Велосипедик під парканом у саду. – Операція реставрація, операція реставрація!!! – раптом заволав на все горло й помчав у гараж, а Цуцик пострибав за ним.
Хлопчик повернувся з цілим відром інструментів, дротяних щіток і навіть зі шматком шліфувального паперу. Аж доки стемніло і Мама покликала Хлопчика додому, вони з Цуциком шкрябали і чистили Велосипедика. […]
Останні новини
- Я працюю психологом у лікарні: Яна Скоробагатько про роботу у Кімнаті психологічної підтримки
- Для маленьких мрійників. У бучанському парку «Диво» з’явився новий мурал
- Як зацікавити дитину українськими міфами: Нік Лисицький презентує новий мультивсесвіт за мотивами української міфології
- В Україні стартує інформаційно-освітня кампанія з підвищення рівня кібергігієни громадян
- Балет для дітей: красива мрія чи перспективна кар’єра? Як влаштована балетна освіта в Україні? Новости на главной
«Гарбузовий рік» — первая книга для детей известной писательницы Екатерины Бабкиной. Эта детская повесть вышла во львовском издательстве «Видавництво Старого Лева». Несмотря на конкретную читательскую аудиторию, книга заинтересует не только малышей, но и взрослых. Ведь главная ее тема — взросление — касается каждого из нас.
Взросление автор видит с двух сторон: с возрастом человек открывает для себя новые миры, людей, увлечения… С другой стороны, теряет ту эмоциональную близость с природой, которую имел в детстве, становится менее чувствительным к окружению, воспринимает мир менее экспрессивно, в конце концов, обыденно и мрачно.
Кроме тем физического, эмоционального, творческого развития, писательница поднимает и чрезвычайно важный социальный вопрос: как обществу относиться к людям с ограниченными физическими возможностями, и как этим людям адаптироваться к миру и воспринимать самих себя полноценными. И, главное, как объяснить такие вещи ребенку.
Книга иллюстрирована невероятными картинами Юлии Пилипчатиной, которая смогла тонко почувствовать и не менее изящно визуализировать столь нежную историю.
