Чубинський та Вербицький. Колаж: Blik.ua, створений за допомогою ШІ

10 березня — День Державного Гімну України: історія символу, що єднає покоління

Щороку 10 березня Україна відзначає день одного зі своїх найголовніших державних символів — Національного Гімну. Ця дата не є випадковою, адже вона відсилає нас до подій понад півторастолітньої давнини, коли українське слово вперше потужно заявило про себе зі сцени.

Витоки та обрання дати

Саме 10 березня 1865 року в польському місті Перемишль вперше зі справи прозвучала пісня «Ще не вмерла Україна». Її виконали під час урочистого концерту, присвяченого пам’яті Тараса Шевченка. Відтоді цей твір став символом національного пробудження.

Офіційне святкування саме цього дня було затверджено Кабінетом міністрів України 7 грудня 2021 року. Хоча раніше пропонували встановити дату 6 березня (день ухвалення закону про Гімн), урядовці зупинилися на 10 березня — дні першого публічного виконання.

Історичний шлях Гімну

  • 1862 рік: Павло Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна, і слава, і воля». Текст швидко поширився серед патріотичної інтелігенції.
  • Музика: Вірш потрапив до Михайла Вербицького, який створив до нього музику.
  • Державне визнання: У 1917 році твір став гімном УНР, а у 1939-му — гімном Карпатської України.
  • Період заборони: За радянських часів пісня була заборонена, але жила в підпіллі та еміграції. Вперше після тривалої перерви вона публічно прозвучала на фестивалі «Червона рута» у 1989 році.
  • Незалежність: 24 серпня 1991 року Гімн заспівали у залі Верховної Ради. Офіційну музичну редакцію ухвалили 15 січня 1992 року, а текст затвердили законом 6 березня 2003 року.
Репринтне видання львівського журналу “Мета”, перша публікація вірша 1863 р. (ілюстрація: uk.wikipedia.org/Losth)

Значення символу

Колишній голова УІНП Володимир В’ятрович зазначав:

«Пісня “Ще не вмерла Україна” за півтора століття стала символом боротьби за незалежність України і національним гімном. Під час Революції Гідності і зараз, коли нові герої воюють за територіальну цілісність нашої країни, Гімн має особливе значення для всіх громадян. Є тою духовною ланкою, що єднає їх із попередніми поколіннями борців за свободу».

Сьогодні Гімн відображає боротьбу за незалежність, національну єдність та незламність духу.

Цікаві факти

  • Першу музику до вірша Чубинського написали для гітари.
  • Перший аудіозапис гімну зробили у 1910 році в Німеччині.
  • У 1989 році першим публічно виконав гімн Василь Жданкін.
  • У 2022 році було встановлено світовий рекорд: гімн України одночасно виконали у 50 країнах.
Партитура для фортепіано та голосу (ілюстрація: uk.wikipedia.org)

Сучасне відзначення

Сьогодні 10 березня проводять тематичні заняття у школах. За кордоном українські діаспори організовують акції та флешмоби, щоб зміцнити зв’язок із Батьківщиною та нагадати світу про важливість українських символів.

19 березня — мистецтво, метафоричні карти та welcome drinks від Аліни Гаєвої 🎨🍷

Запрошуємо 19 березня о 15:00 на захід Drink&Art у Національному музеї декоративного мистецтва України від української художниці Аліни Гаєвої. У межах персональної виставки мисткині «Всесвіт навиворіт» на гостей чекає екскурсія виставкою, welcome drinks, активність із метафоричними картами та розіграш подарунків. ✨🎨

Текст Державного Гімну України

Офіційно текст Державного Гімну України складається з першого куплету та приспіву твору Чубинського на музику Вербицького в редакції, наведеній нижче.

Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів:

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Сучасна версія Державного Гімну

У деяких випадках співається також “повна” або “сучасна” версія Державного Гімну.

Ще не вмерла України, ні слава, ні воля
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,
В ріднім краю панувати не дамо нікому;
Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
Ще у нашій Україні доленька наспіє.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

А завзяття, праця щира свого ще докаже,
Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,
За Карпати відоб’ється, згомонить степами,
України слава стане поміж народами.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.