Анастасія НіколаєнкоТрадиційно вважають, що саме у квітні народився Вільям Шекспір, який справив значущий вплив на розвиток театрального мистецтва. Помер він теж у квітні.
23 квітня по всьому світу згадують цього видатного британського драматурга. Його твори й сьогодні не сходять з театральних підмостків, а вже скільки екранізацій було знято за ними. Ми вибрали 10 найкращих із них.
“Ромео і Джульєтта”, 1968 р. (Велика Британія, Італія)
У ролях: Леонард Вайтінг, Олівія Гассі
З чого почати, як не з класичного фільму “Ромео і Джульєтта”? Історія вічного кохання, прекрасні актори та чудова музика Ніно Рота. Але, варто зазначити, що пізніша й осучаснена екранізація з Леонародо Ді Капріо і Клер Дейнс теж добра і сьогодні стала такою ж класикою, як і фільм Франко Дзеффіреллі.
“Венеціанський купець”, 2004 р. (Велика Британія, Люксембург, Італія)
У ролях: Аль Пачіно, Джозеф Файнс, Джеремі Айронс
Сюжет п’єси закручений навколо двох вічних тем — кохання та антисемітизму. У фільмі про середньовічну Венецію драматично переплітаються історії єврея-лихваря Шейлока і венеціанського купця Антоніо. Життєрадісні венеціанці недолюблюють вічно похмурого Шейлока, і за першої ж нагоди він із задоволенням помститься усім жителям Венеції, якщо тільки на заваді не стане світле і безкорисливе кохання.
“Сон літньої ночі”, 1999 р. (Італія, Велика Британія, США)
У ролях: Мішель Пфайффер, Стенлі Туччі, Руперт Еверетт, Софі Марсо. Крістіан Бейл
Романтичний і красивий фільм нагадує чарівну казку, хоча, мабуть, не зовсім для дітей. Осучаснена версія комедії Шекспіра відкриває глядачеві Італію XIX століття. До чого можуть призвести велосипедні прогулянки в чарівному лісі, любовне зілля і сварка короля і королеви фей, дізнаєтеся, подивившись екранізацію, яка вважається однією з найкращих.
“Гамлет”, 1996 р. (Великобританія, США)
У ролях: Кеннет Брана, Кейт Вінслет, Джулі Крісті
Тим, кому подобається книжка “Гамлет”, має сподобатись і цей чотиригодинний костюмований фільм, адже знятий він у дусі епохи, атмосферно та візуально гарно — інакше й бути не могло, адже поставив його відомий знавець Шекспіра Кеннет Брана, він же й виконав головну роль.
“Приборкання норовливої”, 1967 р. (Італія, США)
У ролях: Елізабет Тейлор, Річард Бертон
І знову робота Франко Дзеффіреллі, а в ролях неймовірна кінопара Елізабет Тейлор і Річард Бертон. Не дивно, що і пристрасті в цій живій та веселій картині розгораються неабиякі.
“Отелло”, 1995 р. (США, Велика Британія)
У ролях: Лоренс Фіжберн, Ірен Жакоб, Кеннет Брана
“Отелло” став режисерським дебютом для Олівера Паркера. Так, фільм не був успішним у прокаті, зате завоював велику любов кіноманів, мабуть, завдяки чудовому акторському тріо: харизматичному Отелло у виконанні Лоренса Фішборна, чарівній Дездемоні (Ірен Жакоб) та хитромудрому Яго (той самий Кеннет Брана) і, звісно, нетлінній історії, яка давно вже стала афористичною.
“Коріолан”, 2011 р. (Велика Британія)
У ролях: Рейф Файнс, Джерард Батлер, Джессіка Честейн, Ванесса Редгрейв
Перенести шекспірівську трагедію на екран Рейф Файнс мріяв ще з 2000 року, коли зіграв в однойменній виставі на театральній сцені Лондона. І, зберігши шекспірівський склад і сюжет, але перенісши дію в сучасні декорації, Рейф Файнс дебютував як режисер з фільмом “Коріолан” через 10 років.
“Король Лір”, 1970 р. (СРСР)
У ролях: Юрі Ярвет, Олег Даль, Галина Волчек
Чорно-білий фільм із середньовічними декораціями — класика класики. У “Королі Лірі” показано, як звикла до обожнювання людина, очі якої заволокло пеленою лицемірства і фальшивого кохання, не бачить правди, або не хоче бачити, бо вона дуже гірка.
“Багато галасу з нічого”, 1993 р. (Великобританія, США)
У ролях: Кеннет Брана, Майкл Кітон, Кейт Бекінсейл, Емма Томпсон, Кіану Рівз, Дензел Вашингтон
Кеннет Брана, який екранізував чимало шекспірівських п’єс, ніколи не дозволяв собі вільно інтерпретувати класика і відступати від оригіналу. У результаті і цього разу вийшов прекрасний комедійний фільм, у якому блиснули зірки сучасного кіно.
“Річард III”, 1995 р. (Великобританія, США)
У ролях: Йен МакКеллен, Аннет Беннінг, Роберт Дауні Мол., Меггі Сміт
Класична шекспірівська п’єса в декораціях 30-х років XX століття — звучить дещо дивно, але ось виглядає приголомшливо і неймовірно стильно. Ну і, звичайно, завдяки чудовій грі акторів, навіть в епізодичних ролях, ця екранізація заслуговує на високу оцінку. І хоч комерційного успіху картина не мала, зате отримала позитивні відгуки критиків і була відзначена “Срібним ведмедем” Берлінале за режисуру.