Вони мали приголомшливу силу духу, не боялися ризикувати і, безумовно, випередили свій час. Вони захоплюють, заворожують, перевертають свідомість та історію загалом, — 33 жінки, які змінили світ.

І якщо раптом вам зараз не вистачає натхнення, нехай їхні історії стануть джерелом того самого заряду енергії, з яким можна досягти не менших успіхів.

Величні жінки, які змінили світ: ТОП-33

Марія Склодовська-Кюрі

Французький ноуковиця-експериментаторка польського походження, викладачка, громадська діячка. Відома своїми дослідженнями в галузі радіоактивності. Перша жінка, яка стала лауреаткою Нобелівської премії, та єдина в світі отримала дві Нобелівські премії: з фізики та з хімії.

Маргарет Гамільтон

Була провідною інженеркою-програмісткою у проєкті пілотованої програми польотів до Місяця «Аполлон», а на наведеній нижче фотографії вона стоїть перед роздруківкою коду для бортового комп’ютера «Аполлон», неабияку частину якого вона сама написала та ревізувала.

Катрін Швітцер

Американська письменниця і телекоментаторка, найбільшу популярність здобула як перша жінка, яка офіційно пробігла Бостонський марафон. На фото видно, як непросто їй це далося. Представник організаторів марафону намагався силоміць відвести її з траси і, за словами Швітцер, зажадав, щоб вона «повернула номер і забиралася до біса з його марафону». Фотографії цього інциденту потрапили на перші сторінки провідних видань світу.

Валентина Радзимовська

Одним з найвидатніших імен нашої історії є Валентина Радзимовська – професорка, докторка медичних і фізіологічних наук, засновниця української школи фізіологів і біохіміків, а до того ж – громадська діячка. За політичну діяльність та участь у Спілкці визволення України у 1930-х роках Валентина Радзимовська була репресована радянською владою. Втім, це не завадило їй стати авторкою понад 60-ти праць із біохімії, патофізіології, педіатрії, психоневрології, фізіології, фтизіатрії. У 1945 році науковиця виїхала з України, емігрувавши спочатку до Німеччини, а потім – до США. Вона внесла величезний вклад у вивчення туберкульозу і лікування його у дітей.

Кейт Шеппард

Лідерка суфражистського руху в Новій Зеландії. Саме Нова Зеландія стала першою країною, де суфражистки досягли успіху: 1893 року жінки отримали право голосувати на виборах. Також Кейт Шеппард заснувала першу новозеландську газету, яку редагували виключно жінки.

Амелія Ергарт

Американська письменниця і льотчиця, що стала першою жінкою-пілотом, яка перелетіла Атлантичний океан, за що була нагороджена Хрестом Льотних Заслуг. Про свої польоти вона написала кілька книг-бестселерів, а також стояла біля витоків організації жінок-пілотів «Дев’яносто дев’ять» і була обрана її першим президентом.

Камако Кімура

Відома японська суфражистка та активістка. На цьому фото Камако Кімура зображена на марші в Нью-Йорку, присвяченому боротьбі за право жінок голосувати. 23 жовтня 1917 року.

Еліза Леоніда Замфіреску

Румунка Еліза Зімфіреску вважається однією з перших жінок-інженерів у світі. Через упереджене ставлення до жінок у науці Замфіреску не прийняли в Національну школу мостів і доріг у Бухаресті. Але Еліза не стала відмовлятися від своєї мрії і 1909 року вступила до академії технологій у Берліні. Еліза керувала кількома дослідженнями, які допомогли знайти нові джерела вугілля і природного газу.

Роза Паркс

Американська громадська діячка, зачинателька руху за права чорношкірих громадян США. Під час автобусної поїздки 1 грудня 1955 року в місті Монтгомері Роза відмовилася на вимогу водія поступитися своїм місцем білому пасажиру в секції автобуса для кольорових після того, як усі місця в секції для білих були зайняті. Ця подія спричинила масовий бойкот громадського транспорту темношкірим населенням і принесла національну популярність Розі Паркс. Конгрес США удостоїв її епітетом «Мати сучасного руху за громадянські права».

Софія Іонеску

Видатна румунська нейрохірургиня. Вона ввійшла в історію світової медицини як перша жінка-нейрохірург у світі.

Анна Франк

Анна Франк — єврейська дівчинка, авторка знаменитого «Щоденника Анни Франк» — документа, що викриває нацизм, і перекладеного багатьма мовами світу. Анну Франк та її сім’ю вважають одними з найвідоміших жертв нацизму.

Мод Вагнер

Американська артистка цирку. Перша відома жінка художниця татуювання в США, яка мала надзвичайно провокаційний вигляд в 1907 році.

Надя Коменеч

Всесвітньо відома румунська гімнастка. З раннього дитинства Надя Коменеч займалася спортивною гімнастикою і отримувала від цього велике задоволення. На думку самої спортсменки, заняття спортом дали їй більше можливостей, ніж її одноліткам, адже вже у віці 9-10 років вона побувала в багатьох країнах світу. Команеч увійшла в історію як п’ятиразова олімпійська чемпіонка, яка перша в історії спортивної гімнастики отримала 10 балів за свій виступ.

 

Сара Такрал

Перша жінка-пілот в історії Індії. Свою ліцензію Сара отримала у віці 21 року.

Мати Тереза

Відома в усьому світі католицька черниця, засновниця жіночої чернечої конгрегації «Сестри Місіонерки Любові», що займається служінням бідним і хворим. Вона з 12 років почала мріяти про чернече служіння і про те, щоб поїхати в Індію, піклуватися про бідних. У 1931 році вона прийняла постриг і взяла ім’я Тереза на честь канонізованої черниці-кармелітки Терези з Лізьє. Близько 20 років вона викладала в жіночій школі святої Марії в Калькутті, а 1946 року отримала дозвіл допомагати бідним і знедоленим — створювати школи, притулки, лікарні для бідних і тяжкохворих людей, незалежно від їхньої національності та віросповідання. 1979 року матері Терезі було присуджено Нобелівську премію миру «За діяльність у допомозі стражденній людині».

Ана-Василик Аслан

Румунська дослідниця, яка спрямувала свою діяльність на боротьбу зі старінням. Аслан заснувала в Бухаресті єдиний в Європі Інститут геронтології та геріатрії і розробила препарат для літніх людей, які страждають від артриту, завдяки якому вони одужали — почали ходити, знову набули сили, гнучкості й навіть змогли повернутися до роботи та зайнятися спортом. Також Ана створила препарат «Аславітал для дітей», призначений для лікування дитячого недоумства.

Аннетт Келлерман

Австралійська професійна плавчиня. У віці 6 років у Аннетт було виявлено хворобу ніг і для подолання інвалідності батьки записали її до плавальної школи в Сіднеї. У віці 13 років її ноги були практично в нормі і в 15 років вона почала брати участь у змаганнях з плавання. У 1905 році 18-річна Аннетт стала першою жінкою, яка наважилася переплисти Ла-Манш. Після трьох невдалих спроб вона заявила: «Я мала витривалість, але не вистачило грубої сили». Також Аннетт сприяла тому, щоб жінкам було дозволено носити суцільний купальний костюм (1907). Після цього фото, до речі, вона була заарештована за непристойну поведінку.

Рита Леві-Монтальчіні

Італійська нейробіологиня, лауреатка Нобелівської премії, яку вона отримала за відкриття факторів росту. Вона вирішила покласти своє життя на вівтар науки і жодного разу не пошкодувала про зроблений вибір, постійно наголошуючи на тому, що її життя «багате чудовими людськими стосунками, роботою та захопленнями». Дослідниця продовжувала активну діяльність і після виходу на пенсію. Рита Леві-Монтальчіні навіть заснувала спеціальний благодійний фонд, що допомагає жінкам із країн третього світу здобувати вищу освіту. Вона стала першою жінкою, прийнятою до Папської академії наук; а 2001 року її призначили довічним сенатором Італійської Республіки.

Берта фон Зуттнер

Австрійська діячка міжнародного пацифістського руху. У 1889 році вийшла друком її книга «Геть зброю!» («Die Waffen nieder»), що розповідає про життя молодої жінки, долю якої було скалічено європейськими війнами 60-х рр. XIX ст. Про неї заговорив світ як про провідну борчиню за мир. За часів, коли жінки майже не брали участі в громадському житті, Зуттнер, активна борчиня за мир, здобула загальну повагу, зокрема й Альфреда Нобеля, з яким вона листувалася, інформуючи його про діяльність пацифістських організацій та агітуючи жертвувати кошти на миротворчу діяльність. 1905 року Берта стала першою жінкою — лауреатом Нобелівської премії миру і другою жінкою, яка отримала Нобелівську премію.

Ірена Сендлерова

Під час Другої світової війни Ірена Сендлерова — працівниця варшавського Управління охорони здоров’я і членкиня польської підпільної організації (під псевдонімом Іоланта) часто відвідувала Варшавське гетто, де стежила за хворими дітьми. Під цим прикриттям вона та її товариші вивезли з гетто 2 500 дітей. Ірена Сендлерова записувала дані всіх врятованих дітей на вузькі смужки тонкого паперу і ховала цей список у скляній пляшці. За анонімним доносом 1943 року її засудили до смерті, проте вона була врятована. До кінця війни Ірена Сендлерова переховувалася, але продовжувала допомагати єврейським дітям.

Ґертруда Едерле

Перша жінка, яка перепливла Ла-Манш (1926). Олімпійська чемпіонка літніх Олімпійських ігор 1924 року. «Королева хвиль» — так її називали в США. Вона перетнула канал брасом, витративши на це 14 годин 39 хвилин.

Геді Ламар

Популярна в 1930-1940-ті роки австрійська, а потім американська акторка кіно, а також винахідниця. Математично обдарована, вона разом з композитором Джорджем Антейлом винайшла методи розширення спектра зв’язку та стрибкоподібного перелаштування частоти, необхідні для бездротового зв’язку від докомп’ютерної ери і до наших днів. Ламар, чия кінокар’єра продовжилася після Другої світової війни, не тільки врятувала безліч кораблів флоту США від ворожих торпед (її технологію виявили наново і стали широко застосовувати вже в 1960-ті, починаючи з Карибської кризи), а й стала прародителькою стандартів Wi-Fi і Bluetooth.

Ада Лавлейс

Британська вчена, математик, яку вважають першою програмісткою в історії. На самому початку своїх занять математикою вона познайомилася з Чарльзом Бебіджем, математиком, економістом, що пов’язав своє життя з ідеєю створення «аналітичної машини» — першої у світі цифрової обчислювальної машини з програмним управлінням. Людству належало прожити ще понад століття, щоб зрозуміти великий сенс і значення ідеї Бебіджа, але Ада одразу оцінила винахід свого доброго друга і разом із ним намагалася обґрунтувати і показати, що він обіцяє людству. Її рукою були написані програми разюче схожі з програмами, складеними пізніше для перших ЕОМ. До речі, Ада — дочка відомого поета Джорджа Гордона Байрона.

Людмила Павличенко

Легендарна жінка-снайпер у світовій історії родом із Білої Церкви. Під час Другої світової війни брала участь у боях у Молдавії, в обороні Одеси та Севастополя. У червні 1942 року Людмила отримала серйозне поранення, після чого її евакуювали, а потім разом із делегацією відправили до США. Під час свого візиту за океан Павличенко побувала на прийомі у Президента США Франкліна Рузвельта і навіть деякий час жила в Білому домі на запрошення його дружини. Багатьом назавжди запам’яталася її промова в Чикаго: «Джентльмени, мені двадцять п’ять років. На фронті я вже встигла знищити триста дев’ять фашистських загарбників. Чи не здається вам, джентльмени, що ви занадто довго ховаєтеся за моєю спиною?!»

Розалінд Франклін

Роль Розалінд Франклін у відкритті структури ДНК, яке багато хто вважає ключовим науковим досягненням XX століття, принижували протягом довгих десятиліть. Вона зробила важливий внесок в розуміння структури ДНК, вірусів, вугілля і графіту. Франклін перш за все відома своїми роботами з отримання зображень шляхом дифракції рентгенівських променів на ДНК, завдяки яким Ватсон і Крік в 1953 році створили свою гіпотезу структури подвійної спіралі ДНК. Пізніше Франклін керувала роботами з дослідження вірусу тютюнової мозаїки та вірусу поліомієліту.

Джейн Гудолл

Знаменита англійська дослідниця-етолог Джейн Гудолл понад 30 років провела в джунглях Танзанії в долині Гомбе-Стрім, спостерігаючи за поведінкою шимпанзе. Свої дослідження розпочала 1960 року, коли їй було 18 років. На початку роботи в неї не було помічників і, щоб не залишати її саму, з нею поїхала в Африку її мати. Вони розбили намет на березі озера і Джейн відважно розпочала свої дослідження. Потім, коли її даними зацікавилися в усьому світі, у неї виникли тісні контакти з ученими, які приїжджали до неї з різних країн. Сьогодні Гудолл — посол миру ООН, провідний приматолог, етолог і антрополог із Великої Британії.

Біллі Джин Кінг

Знаменита американська тенісистка, рекордсменка за кількістю перемог на Вімблдонському турнірі. З її ініціативи створено Всесвітню жіночу тенісну асоціацію зі своїм календарем і призовими, не меншими, ніж у чоловічому тенісі. Намагаючись затвердити рівні права жінок у спорті, 1973 року Кінг проводить виставковий матч із колишньою першою ракеткою світу, 55-річним Боббі Ріггсом, який невтішно відгукувався про рівень жіночого тенісу. Кінг здобула блискучу перемогу і в буквальному сенсі розгромила Ріггса. Саме з того моменту, на думку багатьох фахівців, теніс став одним із найпопулярніших видів спорту у глядачів, майже національною релігією в США.

Рейчел Карсон

Всесвітню популярність американській біологині Рейчел Карсон принесла книга Silent Spring, присвячена шкідливій дії пестицидів на живі організми. Після публікації книги Рейчел Карсон одразу була звинувачена представниками хімічної промисловості та деякими членами уряду в алармізмі. Її називали «істеричною жінкою», некомпетентною для написання подібних книг. Однак, попри ці закиди, книга вважається ініціатором розвитку нового екологічного руху.

Ґрейс Гоппер

Американська вчена та контр-адмірал флоту США. Будучи першовідкривачкою у своїй галузі, вона була однією з перших, хто писав програми для гарвардського комп’ютера. Також вона розробила перший компілятор для комп’ютерної мови програмування, розвинула концепцію машинно-незалежних мов програмування, що призвело до створення COBOL, однієї з перших високорівневих мов програмування. До речі, саме Грейс приписується популяризація терміна debugging для усунення збоїв у роботі комп’ютера.

Марія Тереза де Філіппіс

Італійська автогонщиця. Перша жінка, яка стала пілотом Формули-1. У віці 28 років стала другою в національній першості Італії з кільцевих автоперегонів. У 1958 році дебютувала у Формулі-1, ставши п’ятою на «Гран-прі Сіракуз», позачергових перегонах. Першими перегонами чемпіонату для Марії-Терези де Філіппіс того ж року стали Гран-прі Монако. Їй не вдалося пройти кваліфікацію, проте вона випередила багатьох чоловіків, зокрема майбутнього функціонера Формули-1 Берні Екклстоуна.

Анна Лі Фішер

Перша мама-космонавт. На момент польоту в шатлі «Діскавері» як фахівця польоту її доньці Крісні Енн було трохи більше одного року.

Стефані Кволек

Американська вчена польського походження, хімік, яка винайшла кевлар. За 40 років роботи вченим-дослідником вона отримала за різними даними від 17 до 28 патентів. У 1995 році вона стала четвертою жінкою, яку було прийнято до Національної зали слави винахідників, а у 2003 році її було прийнято до Національної зали слави жінок.

Малала Юсафзай

Пакистанська правозахисниця. Малала стала активісткою в 11 років, коли почала вести блог для BBC про життя в окупованому талібами місті Мінгора. У 2012 році її спробували вбити за свою діяльність і висловлювання, але лікарі врятували дівчину. У 2013 році вона випустила автобіографію і прочитала промову в штаб-квартирі ООН, а 2014-го вона отримала Нобелівську премію миру, ставши наймолодшим лауреатом (17 років).

Долучайтесь до наших соцмереж, аби бути в курсі усіх важливих новин та подій: Facebook, Telegram, Instagram