40 найкращих цитат Лесі Українки

24.02.2024

Леся Українка, одна з найяскравіших зірок української літератури, залишила після себе багатющу спадщину у вигляді поезій, драм та прози, які вражають своєю глибиною, інтелектуальною насиченістю та емоційною чесністю. До дня народження видатної діячки зробили добірку з 40 найкращих цитат Лесі Українки, які відображають її мудрість, силу духу та непохитну віру в ідеали свободи та людської гідності.

  1. При щирості між людьми, при глибокій і міцній симпатії ніякий риск не страшний!
  2. Ви розумієте, що я не «страха ради» роздумую, а ради практичних причин, я б не хотіла в’язати собі руки більш, ніж вони вже зв’язані, у мене тепер думка росте і вже й так переросла ту рамку, в якій можна робити що-небудь одкрито в Росії.
  3. Будь проклята кров ледача, не за рідний край пролита.
  4. Над всіх старшин найстарша правда.
  5. Я люблю тільки таку гру, де я певна, що виграю.
  6. І все-таки до тебе думка лине, мій занапащеній, нещасний краю.
  7. Сильна я, бо слабка, бо без права на слабість.
  8. Лиш в боротьбі пізнається велич душі.
  9. Мене любов ненависті навчила.
  10. Він не виховував мене, він просто любив мене. По-моєму, се найкраще виховання.
  11. Сором – хилитися і долі коритися.
  12. Потрібно цінувати те, що маєш, а не те, про що мрієш.
  13. Не раз, хто забувається про завтра, той має вічність.
  14. Краса – змагання до досконалості.
  15. Хто не жив посеред бурі, той ціни не знає силі.
  16. Люди й покоління – се тільки кільця в ланцюгу великім всесвітнього життя, а той ланцюг порватися не може.
  17. Слово має силу, коли за ним стоїть душа.
  18. Хто на розпутті прожив все життя, не піде ні в рай, ані в пекло.
  19. Боги в тім винні, що дали тобі пізнати правду, сили ж не дали, щоб керувати правдою.
  20. Тільки той, хто мріє, не знає меж.
  21. Поки серце б’ється – борись і вір!
  22. Справжня краса душі не в’яне з часом.
  23. Хто знає справжню ціну часу, той ніколи не буде просити про зайву хвилину.
  24. Хто не був високо, той зроду не збагне, як страшно впасти.
  25. Чия сила, того й воля. На чиєму возі їдеш, того й пісню співаєш.
  26. Поки біди не знатимеш, то й розуму не матимеш.
  27. Любові легкого шляху не треба.
  28. Кохання в мене в серці, наче кров у чаші таємній святого Граля.
  29. Словами серденька не одурити.
  30. Я вірю, що ти світло.
  31. Вони сліпі, вони ще не прозріли, самого слова мало їм для віри.
  32. Не проклинай, вертається прокляття на того, хто сказав його. 
  33. Нове покоління людське розказувало казки про колишній голод, але ті казки почали забуватись.
  34. Коли я була дитиною, мене прикро вражали великі олійні картини на виставах, повні безжалісного реалізму, як, наприклад, картини Репіна; щоб розбити тяжку ілюзію, я підходила зовсім близенько до картини і тоді – переставала її бачити. Передо мною були просто цятки краски, а крізь них просвічували грубі нитки з полотна, і навіть чудно здавалось, чого вони здалека були мені страшні.
  35. Теми у нас мінялись часто, швидко й без мети, як барвисті шкельця в калейдоскопі.
  36. Я не пам’ятаю зла, а тільки требую свого права
  37. Тямити свою слабість, се наполовину вигоїтись.
  38. Часто таке «самопізнання» уживається з самими безнадійними формами.
  39. Нерівні відносини серця до мозку.
  40. Не хотілось би, щоб на моїй книжці стояв невидимкою епіграф: «Бігла через місточок, вхопила кленовий листочок, бігла через гребельку, вхопила водиці крапельку, тільки ж я пила й їла»…