З 8  лютого до 10 березня в Національному заповіднику «Софія Київська» відбудеться виставка членкині Національної спілки художників України Марії Поліщук «Жінка. Україна. Перемога». Роботи розкривають війну очима мисткині, почуття українців та їхню віру в перемогу. Напередодні виставки медіа WoMo поспілкувалися з художницею Марією Поліщук. 

Маріє, як ваш особистий досвід і сприйняття війни вплинули на створення цієї виставки?

Мої картини — це і є моє сприйняття сьогодення, мої почуття, надії трансформовані в образи, кольори. Всі картини (крім двох) створені з 2022-го року. І перша картина цього циклу зроблена за тиждень до 24-го лютого. Мені прийшов образ України-мати в молитві з назвою «Непереможна», і я вже не могла його не відтворити. Хоча тоді ще не вірилось чи не хотілось вірити, що війна таки буде. Наступною я робила картину з образом Богородиці зі скорботним поглядом, пам’ятаю, що весь час плакала, коли малювала. Згодом ми з жахом дізналися про геноцид у Бучі, Ірпені та Гостомелі (весна 2022 р.). І тоді я назвала цю картину «Всім закатованим присвята»… Далі різні були картини, були і періоди паузи у творчості. Наразі я завершую триптих під назвою «Відродження» з вірою, що в найближчому майбутньому на нас чекає відродження! 

Як вам вдалося відобразити складні емоції, такі як страх, незахищеність, та одночасно волелюбність і незламність, через мистецтво?

Мистецтво – виявлення сутності людини, найглибше розкриття її природи. Отже, в процесі творіння всі ті складні емоції просто переходять на полотно. Я не намагалася відобразити це навмисно, просто різні образи ніби «ллються» з мене ще до того, як я встигаю їх усвідомити. Так, деякі роботи одразу постають у моїй уяві в завершеному вигляді, а деякі, наприклад, картина «Остання надія», народжуються в процесі, коли я до самого кінця не уявляю, якою картина буде на вигляд.

Як мистецтво допомагає осмислювати та переробляти власні страхи?

Як арттерапія. Це потужний засіб для роботи з власними станами, які б складні вони не були. Шляхом створення чи сприйняття мистецьких творів, ми можемо знайти спосіб виразити та усвідомити наші внутрішні переживання, що є важливим аспектом самопізнання та зцілення.

Яке, на вашу думку, місце мистецтва у воєнний час і як воно може впливати на національну самосвідомість?

На мою думку, мистецтво надважливе в будь-який час, але особливо воно важливе зараз. Мистецтво допомагає пробуджувати в нації самосвідомість та приховані сили її творчої могутності! Воно є засобом виховання і розвитку. Також через мистецтво нація проявляє свою сутність, наші пісні, вірші, символи, орнаменти, кольори — все це закарбовано в серці кожного українця. Через мистецтво люди краще розуміють одне одного. Мистецтво об’єднує!