Нова остеопатія: що таке біодинамічний підхід і як він працює

Багато хто вважає, що біодинамічний підхід — це окрема методика остеопатії. Але це не так. Там, де закінчується функціональний підхід, починається біодинамічний. 

Цей підхід базується на принципах остеопатії, але фокусується на біологічних ритмах організму. Олена Хабарова, остеопат київської клініки “Агенція краси”, пояснила, як працює біодинамічний підхід та чому важливо приділяти увагу природним ритмам у тілі. 

Різні підходи 

Щоб краще зрозуміти, як працює біодинамічний підхід, потрібно розібратися у різних техніках та методиках роботи з тілом, його структурою, функціями та внутрішніми ритмами. Загалом виділяються три підходи, кожен з яких має свій фокус, цілі та принципи взаємодії. 

Структуральний підхід

Основний фокус — на структуру тіла: кістки, м’язи, суглоби, зв’язки. Лікар знаходить дисфункцію і йде у її бік, тобто у бік обмеження руху. Доходить до бар’єру та застосовує силу, щоб цей бар’єр подолати. Структуральний підхід має великі обмеження. Зокрема, не підходить для роботи з новонародженими, літніми та надто ослабленими людьми.

Функціональний підхід

Лікар працює дзеркально — йде не у бік дисфункції, а в бік вільного руху. Серед усіх векторів вільних рухів знаходить точку балансу і чекає. Ідея функціонального підходу така: у певному місці є напруга, системі доводиться до неї адаптуватися, підлаштуватися, щоб загалом тіло залишалося у рівновазі. Коли лікар вибирає всі вектори вільного (це головне слово) руху і знаходить серед них точку рівноваги, він дає центральній нервовій системі сигнал, що у цьому місці все врівноважено. У відповідь на це центральна нервова система посилає сигнал на периферію: «Усім вільно, всі вільні». Відбуваються каскадні звільнення як тієї зони, з якою працювали, так і тих, які служили до неї адаптацією.

Критерієм закінчення функціонального підходу є поява «дихання» — ритмічного руху в тканинах, синхронізованого з легеневим (торакальним) диханням. Але якщо лікар трохи зачекає, то торакальне дихання пропадає, настає тиша і приходить особлива хвиля, яку в остеопатії називають первинним диханням.

Остеопатичний постулат «Життя проявляється через дихання» — не про легеневе дихання, а про дихання як функцію глобального здоров’я, що приходить із небуття і проявляється у світі. Це ритм, який ставить життя всьому. Цей ритм проявляється із різною частотою залежно від стану, в якому знаходиться наш пацієнт чи ми самі.

Біодинамічний підхід

Він базується на взаємодії з більш тонкими ритмами тіла та його природними механізмами саморегуляції. У свій час цей підхід став еволюційним і змінив підхід до роботи з тілом. 

У його основі — робота з внутрішньою життєвою силою, що дозволяє досягнути гармонії на фізичному емоційному та енергетичному рівнях. Під час сеансу лікар налаштовується на природні ритми тіла і допомагає їм відновитися. Цей підхід передбачає делікатну та усвідомлену роботу з тілом, а не про втручання і радикальні зміни.     

Основним поняттям біодинамічного підходу є “дихання життя” — це струм життєвої сили в організмі. Воно проявляється у тонких ритмах тіла, які відчуває і з якими працює фахівець. Біодинамічний підхід не втручається у ритми, а створює умови для відновлення балансу. Для цього лікар працює дуже делікатно й обережно.

Загалом біодинамічний підхід показує, що гармонія тіла досягається саме через внутрішні ритми. Тож такий метод підходить тим, хто шукає м’який, але ефективний спосіб відновлення. Не через боротьбу із симптомами, а через природне відновлення організму. Це допомагає краще зрозуміти власне тіло, відновити баланс і повернутися до гармонійного стану.