Гендерний баланс на ринку праці: чи змінилося щось за роки війни?

Війна змінила український ринок праці, вплинувши на загальні тенденції та гендерний баланс у різних сферах. Загострилися питання міграції, мобілізації працівників та інтеграції ветеранів, а також освоєння нових професій.

На цьому тлі тема гендерної рівності набуває ще більшої ваги. Вона є не лише питанням справедливості, а й важливим чинником економічної стійкості. Однак жінки й досі стикаються з нерівністю в оплаті, професійними обмеженнями та бар’єрами у кар’єрному зростанні.

Про те, як війна вплинула на гендерну рівність, розповідають фахівець з рекрутменту компанії Smart Solutions Світлана Гайдар та лідерка ГО “Дівчата” Юлія Спориш.

Тенденції ринку праці

За останні роки структура зайнятості в Україні змінилася під впливом війни, мобілізації та економічних викликів. За даними Держстату, у 2021 році в Україні працювали 15,6 млн осіб, з яких 7,4 млн — жінки, а 8,2 млн — чоловіки. Традиційно рівень зайнятості чоловіків у всіх вікових групах був вищим, ніж у жінок.

Однак тенденції останніх років демонструють вирівнювання гендерної структури ринку праці. Це пов’язано, зокрема, з мобілізацією, через яку жінки дедалі частіше обіймають посади, які раніше були переважно «чоловічими».

Водночас, незважаючи на активне залучення жінок до різних сфер, лише 15% компаній в Україні належать жінкам, а на керівних посадах їх лише 17,7%. Попри прогрес у гендерній рівності, ринок праці потребує подальших змін для створення справді рівних можливостей для всіх.

Зміни у попиті на спеціалістів залежно від статі

Від початку повномасштабного вторгнення гендерний розподіл кандидатів на ринку праці зазнав суттєвих змін: якщо раніше чоловіки становили 58%, а жінки 42%, то нині це співвідношення змінилося — 48% та 52% відповідно. Тенденція до залучення жінок у раніше male based професії триває.

“Позитивним є те, що дедалі більше компаній готові залучати жінок у професії, які традиційно займають чоловіки. Наприклад, програма OnTrack допомагає жінкам опанувати професію водійки вантажівки та пасажирського автобуса, а Київський метрополітен запустив навчання для майбутніх машиністок електропоїздів”, — каже Світлана Гайдар, фахівець з рекрутменту компанії Smart Solutions.

Завдяки сприянню Державної служби зайнятості у 2023 році нові робочі місця отримали 240 тисяч українців, 66% з них — жінки. За офіційною статистикою, все більше жінок працюють у технічних професіях: машиністками насосних установок, водійками, гірницями, вантажницями, слюсарками-ремонтницями. 

Масове залучення чоловіків до захисту України — незаперечний пріоритет. Це, звісно, спричинило значний кадровий дефіцит. Бізнес змушений адаптуватися, залучаючи жінок на позиції, які раніше обіймали чоловіки. Ця вимушена зміна не лише допомагає долати поточні виклики, а й сприяє подоланню гендерних упереджень.

Освіта, розвиток та кар’єра для кожного — досвід компаній 

Великі компанії, як-от Кеrnel, МХП, Sigma Software, діляться власним досвідом активного впровадження програм навчання та працевлаштування жінок у сферах, де раніше їхня присутність була незначною.

Так, в МХП важливим аспектом кадрової політики є доступ до професійного розвитку та навчання для всіх працівників, незалежно від статі. Наприкінці 2024 року понад 300 жінок обрали male based професії, а до кінця року компанія планує збільшити цю кількість до 500. Ключовим чинником успіху підприємства є розвинута система навчання та розвитку, а також інвестиції у перекваліфікацію та підвищення кваліфікації. Таким чином, компанія забезпечує рівні можливості для всіх працівників та створює умови для успішної реалізації жінок у нових ролях.

Sigma Software активно просуває гендерну рівність як всередині компанії, так і за її межами. Вони організовують заходи та ініціативи для навчання і мотивації жінок, зокрема проводять профорієнтаційну роботу серед школярів та пропонують курси для жінок, які хочуть змінити професію. Кількість жінок у компанії зросла з 0% у 2002 році до 35% сьогодні. Крім того, компанія реалізує проєкт Femmeginnering, спрямований на створення жіночих ІТ-спільнот, де фахівчині діляться досвідом та власними історіями на мітапах, вебінарах та підкастах, залучаючи експертів з таких компаній, як Air Canada, Google, Spotify, щоб поширювати свої ідеї.

Кеrnel впроваджує системні гендерні практики у сферах, де традиційно домінують чоловіки. У компанії активно підтримують навчання, перекваліфікацію та розвиток жінок у професіях, які раніше вважалися суто чоловічими: диспетчери електромереж, апаратниці на елеваторах, автоматизація виробництва, менеджерські позиції у виробничих процесах. До того ж через освітні ініціативи, як-от Open Agritech University, Open Agritech College та Open Agritech School, компанія здійснює профорієнтацію молоді, готуючи нове покоління фахівців для агротех-індустрії.

Гендерні зрушення у найпотрібніших галузях

Найбільший дефіцит кадрів зараз спостерігається у виробництві, аграрному секторі, технічних професіях та ритейлі. Водночас частка жінок на різних посадах у цих галузях зростає. Згідно зі статистичними даними, на 2024 рік Україна залишається лідером за кількістю жінок, зайнятих у професійних і технічних сферах.

За період із 2022 до 2024 року суттєве зростання вакансій зафіксовано у медицині, освіті та сфері охорони. Війна збільшила попит на фахівців у безпеці, зокрема в IT- та кібербезпеці. Крім того, виник значний попит у галузях, що зазнали найбільших втрат через війну. Роботодавці потребують працівників на посади у сфері обслуговування та кваліфікованих фахівців робітничих професій.

Війна в Україні стала каталізатором змін у гендерному розподілі праці, відкриваючи нові можливості для жінок у різних секторах економіки.

Жінки на керівних посадах та у підприємництві

Попри загальний прогрес у питаннях рівності, відсоток жінок у топменеджменті компаній суттєво не змінився. Це пояснюється тим, що наймання на такі посади менш динамічне, ніж у мідлменеджменті чи серед лінійного персоналу.

Втім, поступові зміни вже відбуваються. Великі холдинги та виробничі підприємства, як українські, так і міжнародні, активно впроваджують політики гендерного балансу. Sigma Software, наприклад, досягла рівності у керівництві — половину управлінських посад у компанії обіймають жінки. А у Kernel три жінки є топменеджерками, ще частина обіймає ключові посади у виробничому секторі. 

Зростає частка підприємиць. За даними Опендатабот, за останні три роки вона збільшилася з 40% до 61%.

«У 2022 році жінки випередили чоловіків у таких сферах, як надання індивідуальних послуг (85% нових бізнесів відкриті жінками), виробництво одягу, освіта та HR (75%), соціальна допомога (74%) та медицина (72%). Загалом під керівництвом жінок з’явилося 9405 компаній. А у 2023 році лише за перші місяці було відкрито 3849 бізнесів, і 30% з них очолюють жінки», — зазначає лідерка ГО “Дівчата” Юлія Спориш.

Це стало можливим завдяки різним ініціативам, що підтримують жіноче підприємництво, серед них:

• глобальна навчальна програма «10.000 Women» від Goldman Sachs;
• консультаційна допомога бізнес-хабу «ВОНА»;
• курс на платформі EdEra «Жіночий бізнес: шляхи розвитку та інструменти підтримки»;
• програма «СТВОРЮЙ!», спрямована на підтримку підприємиць у сфері виробництва.

Деякі великі компанії долучилися до міжнародної ініціативи Women’s Empowerment Principles (WEPs), що сприяє розширенню прав і можливостей жінок у бізнесі та суспільстві.

Це ще раз підтверджує, що жінки здатні ефективно лідирувати навіть у найскладніших і нетипових сферах, демонструючи професіоналізм, стійкість та здатність до швидкої адаптації.

Як жінкам досягти успіху в сучасному світі

На думку фахівчині з рекрутменту компанії Smart Solutions Світлани Гайдар, незалежно від гендеру для побудови кар’єри та професійного зростання важливо постійно розвиватися та навчатися, стежити за трендами у своїй сфері, опановувати нові технології для підвищення ефективності роботи.

“Для жінок цей шлях може бути складнішим через додаткові виклики. Багато жінок мають так звану другу зміну — домашню працю, що зменшує їхній ресурс для саморозвитку. Крім того, у сім’ях, де один із подружжя перебуває в лавах ЗСУ, інший партнер бере на себе повну відповідальність за родину, що підвищує психологічне навантаження”, — коментує Світлана.

Тому вона переконана, що кар’єрний розвиток варто розглядати не лише як професійне зростання, а й як гармонійне поєднання роботи, особистого життя та збереження ментального здоров’я. А для того щоб залишатися конкурентоспроможною, варто розвивати в собі:

• Здатність до навчання — відкритість до нових знань і постійне оновлення навичок.
• Адаптивність — швидку реакцію на зміни та ефективність в умовах невизначеності.
• Гнучкість — уміння працювати в різних форматах (онлайн, офлайн, гібрид).
• Відкритість до змін — готовність приймати нові ідеї, впроваджувати інновації та експериментувати.

Гендерний баланс на українському ринку праці зазнав суттєвих змін внаслідок війни. Масова мобілізація чоловіків спричинила дефіцит кадрів, що стимулювало залучення жінок у сфери, які раніше вважалися «чоловічими». Попит на спеціалістів у виробництві, агросекторі, технічних галузях і ритейлі зріс, що сприяло активнішому залученню жінок до цих професій. Компанії змушені переглядати стратегії наймання, розширювати програми навчання та перекваліфікації, а також усувати гендерні обмеження. Попри позитивну динаміку, проблема нерівної оплати праці та обмеженого доступу жінок до керівних посад залишається актуальною. Водночас зростає кількість жінок у підприємництві, а великі компанії впроваджують системні практики гендерної рівності. Ці зміни свідчать про поступове формування нової реальності ринку праці, де роль жінок стає дедалі більш значущою.