Щастя й тривога. Здається дивним, як ці відчуття можуть стояти разом, але саме так відповідали гості київської виставки про емоції та почуття “Третє дихання” від Mastercard. У різних залах організатори пропонували гостям пройти опитування про почуття та емоційні стани. В них уже взяли участь десятки тисяч людей.
У першій залі відвідувачам пропонують обрати, які емоції та почуття вони відчували найчастіше останнім часом. У голосуванні взяли участь 8000 осіб. П’ять найпоширеніших емоційних відчуттів: щастя, злість, тривога, радість та образа.

Ще одне опитування — про найпопулярніше емоджі. Рейтинг очолив 😂 — смайлик, що сміється так сильно, що аж плаче. Після нього йдуть смайлики, що символізують закоханість 🥰, доброзичливість і щастя 😄, радість і полегшення😅.
«Злість і щастя, тривога і радість — це не суперечність, а відображення того, як ми навчилися сполучати протилежні почуття. В умовах війни щастя не зникає — воно стає глибшим, змінює форму. Водночас злість і тривога — це природна реакція на загрозу, втрати й невизначеність. Щастя ж доводить, що ми живі, а радість — що ми здатні відновлюватися і можемо відчувати контакт з реальністю. Поєднання цих емоцій свідчить не про емоційну нестабільність, а саме про психологічну стійкість: ми не уникаємо болючого, але й не втрачаємо здатності відчувати те, що пов’язує з життям», — коментує кураторка виставки Світлана Ройз.
На стіні про дослідників емоцій відвідувачам пропонують обрати слова, які б вони хотіли почути в дитинстві. Серед лідерів: «Я люблю тебе просто так», «Роби, як тобі краще. Я поруч». Загалом відвідувачі забрали з собою вже понад 64 000 таких фраз.

У залі «Дай собі спокій» розташована одна з головних зон проєкту — угода зі спокоєм, яку організатори пропонують відвідувачам підписати. Її текст простий: «Я обіцяю дати собі спокій. Не оцінювати себе. Не цькувати за помилки. Не порівнювати з іншими. Не вимагати від себе миттєвих рішень, покращень, гарного настрою.
Я дозволяю собі відчувати будь-які емоції. Я не кажу їм «стоп» або «потім». Не ділю на хороші й погані. Мої почуття в моменті не визначають мене як особистість. Я не все контролюю. Але я контролюю щось. І маю мудрість відрізняти перше від другого. Я маю недоліки, можу помилятися, адже я — недосконала людина. Але саме недосконалість робить нас унікальними. Робить живими. Спокій — це мій вибір».