Оксана Хромова
ГО “Дівчата” за підтримки FSD в Україні презентувала результати “Дослідження сприйняття жінками зайнятості у сфері гуманітарного розмінування: ключові бар’єри”. Це соціологічний аналіз досвіду, викликів та мотивацій жінок, які працюють або потенційно можуть працювати у галузі гуманітарного розмінування в Україні.
“Для нас це дослідження важливе, бо воно показує бар’єри та упередження, які заважають жінкам реалізуватися у сфері гуманітарного розмінування, де вони могли б допомагати країні та водночас мати стабільний дохід. Воно допомагає нам зрозуміти ці стереотипи та правильно комунікувати про них, щоб залучати жінок”, — зауважує Юлія Спориш, директорка ГО “Дівчата”.
Дослідження складалося з двох етапів. Якісний етап передбачав 16 глибинних інтерв’ю онлайн із жінками Харківської та Чернігівської областей, половина з яких працює у сфері гуманітарного розмінування, а половина є потенційними працівницями. Кількісний етап передбачав анкетування 122 працівниць гуманітарного розмінування, зокрема представниць польового та адміністративного складу, ключових менеджерських позицій та керівниць.
“Сьогоднішній захід дуже важливий для нас, адже дає змогу по-справжньому зрозуміти бар’єри, з якими стикаються жінки при вході у сферу розмінування в Україні. Його мета — не лише допомогти FSD покращити нашу роботу, але й підтримати інших жінок, допомагаючи їм отримати доступ до можливостей працевлаштування та відчути впевненість у поданні заявок на роботу в сфері гуманітарного розмінування”, — підкреслила Елеанор Поррітт, голова FSD в Україні.
Під час презентації та обговорення результатів дослідження взяли участь представники та представниці Офісу протимінної діяльності при Міністерстві економіки України, the HALO Trust, Міністерства економіки України.
Стереотипи, що стримують, і мотивація, що долає
Одним із ключових викликів, які відзначили учасниці дослідження, стали гендерні стереотипи. 54% опитаних вважали, що “це робота для чоловіків”.
39 % опитаних кількісного етапу та більшість респонденток якісного етапу зазначили, що перешкодою є дефіцит загальної інформації про роботу у цій галузі, адже багато потенційних кандидаток асоціюють роботу в розмінуванні з постійним ризиком для життя через нерозуміння, як насправді відбувається процес.
35% опитаних вважають нерозуміння з боку родини та партнерів значною перепоною для жінок залучатися у сферу.
“Мама, бабуся, всі стали хапатися за голову, куди ж я йду. Це небезпечно. Вони не в темі, вони не розуміють”, — розповідає саперка з Харкова.
“Бажання бути корисною для країни та дотичною до важливої справи” як ключова мотивація долучитися до сфери згадувалося усіма респондентками.
“Я навіть про це не думала. Коли мені запропонували, я одразу сказала, що піду, бо інтуїтивно відчувала, що це моє і я про таку роботу мріяла з дитинства. Я чекала на це все життя, щоб працювати у цій сфері”, — ділиться молодша саперка зі Слов’янська.
Серед ключових аспектів, котрі стали мотивацією для початку роботи у сфері гуманітарного розмінування, респондентки назвали також прагнення стабільності, хороших умов праці та заробітної плати, можливість навчання та освоєння нової сфери, а також намагання відчути адреналін та драйв.
Безпечне середовище і підтримка — вирішальні чинники
Можливість бути корисною для суспільства й робити вагомий внесок у безпеку власної держави, заробітна плата — це для жінок ключові переваги роботи у гуманітарному розмінуванні.
Водночас учасниці якісного етапу дослідження відзначають дружню атмосферу в колективі, командну підтримку та поважне й людяне ставлення з боку керівництва як важливі чинники задоволення своєю професією. За результатами кількісного опитування, всі респондентки висловили позитивне ставлення до своєї роботи та задоволеність нею.
Чому це дослідження важливе
Дослідження ГО “Дівчата” висвітлює ключові бар’єри для участі жінок у процесах розмінування — від нестачі інформації про навчальні курси до житла на місці роботи. Окремо дослідили тему інституційної підтримки та потреби у психологічному супроводі для фахівчинь.
Також дослідження порушує питання публічного визнання цієї небезпечної та соціально важливої праці.
“Насамперед це безпекове питання та нерозуміння, як це все працює. Думаю, склався стереотип, що розмінування — це щось дуже страшне і це повинні робити чоловіки. Є якась загальна необізнаність, що це за професія і що саме там робити”, — каже потенційна учасниця з Чернігова.
Що далі
На основі дослідження визначили рекомендації для роботодавців із залучення жінок у сферу гуманітарного розмінування через посилення інформаційно-просвітницької діяльності: варто проводити відкриті лекції, вебінари, ознайомчі сесії та дні відкритих дверей, які допоможуть зруйнувати страхи й подолати стереотипи навколо цієї професії.
Важливо також чітко комунікувати, що новачки проходять навчання і не залучаються до завдань без підготовки. Щоб залучити більше жінок до сфери, необхідно чітко акцентувати на принципах гендерної рівності та відкритості до працевлаштування жінок, долаючи уявлення про цю професію як виключно чоловічу.
Звіт доступний для завантаження за посиланням.