На цьогорічному HR Wisdom Summit від Delo.ua — головній платформі для найсміливіших HR-рішень в Україні, що вже понад 10 років збирає топменеджерів, HR-директорів і СЕО — ми розкрили справжнє «місце сили» бізнесу. Центральною темою однієї з ключових панелей стала освіта як стратегічний інструмент формування майбутніх лідерів і довгострокового впливу на ринок.
Модерувала дискусію Анна Міщенко, керуюча партнерка КШДУ (Київської школи державного управління імені Сергія Нижного), а до розмови долучились провідні експерти з бізнесу та освіти: Олег Давиденко, директор департаменту корпоративних комунікацій Групи Метінвест; Олена Дмитерко, директорка з персоналу Kormotech; Ольга Нагорнюк, менеджерка освітніх програм Ajax Systems; Людмила Андреєва, керівниця із залучення талантів “Філіп Морріс Україна”; Катерина Залозних, директорка з персоналу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та Анатолій Мельниченко, ректор Київського політехнічного інституту ім. Ігоря Сікорського.
Чи можуть бізнес і освіта «говорити однією мовою»?
Олег Давиденко (Метінвест) чітко окреслив проблему: «Освіта й бізнес — це ніби паралельні кола: різні KPI, цілі, часто немає точки дотику. Ми створили власний виш (ЗВО), бо не знаходили фахівців належної кваліфікації. Бізнес не чекає — він іде і робить сам».
Такі ініціативи, за його словами, не тільки про ефективність, а й про сталість. Бо освіта — не окрема ланка. Вона має бути вбудована в кар’єрний шлях. І тоді люди залишатимуться — і в компанії, і в країні.
Олена Дмитерко (Kormotech) акцентувала на важливості системної співпраці з освітніми установами: «Ми ведемо оплачувані стажування, програми з профорієнтації, працюємо з ветеринарними ЗВО. І це не разові акції — 80% наших студентів залишаються працювати».
Олена відмітила, що локалізація для компанії один з ключових пріоритетів. В компанії на сьогодні є офіси у Львові, Києві, Дніпрі — бо насамперед важливо створювати можливості всередині країни».
«Якщо ми не подбаємо про молодь, то програємо конкуренцію за таланти. Ми закохуємо у виробництво, залучаємо до дуальної освіти, відкриваємо двері профтехам» — наголосила Катерина Залозних (АрселорМіттал) На думку Катерини, молодь прагне практики — й бізнес трансформується разом із системою освіти, коли слухає її запит.
Ольга Нагорнюк (Ajax) розповіла, як компанія підтримує інженерні професії: «Ми інвестуємо у кафедри, викладачів, лабораторії. Це не просто підготовка — це майданчик для створення прототипів, перевірки гіпотез». Ольга впевнена, що інженерні професії — не мода, а стратегія. Тому бізнесу важливо робити все, щоб молодь обирала їх свідомо.
Анатолій Мельниченко (КПІ) нагадав: університети не можуть бути просто постачальниками кадрів. Має бути співтворчість: стипендії, дуальна освіта, створення сертифікатних програм. Бізнес має бути включеним у процес.
«Мікрокваліфікації — це не мода, а реальна відповідь на потребу ринку. Ми працюємо на випередження», — пояснив він.
Людмила Андреєва (Філіп Морріс) зазначила, що «Філіп Морріс Україна» завжди відкрита до співпраці з університетами, водночас найбільший фокус в компанії зараз на розвитку власних програм стажування. Наразі їх дві: Inkompass для офісних напрямів і літній інтенсив Embark у польовій структурі відділу продажів.
Обидві програми оплачувані і студенти приходять не просто «для досвіду в резюме», а залучаються в реальні проєкти, створюють щось абсолютно нове та навіть презентують свої ідеї перед глобальними командами.
Як виглядає освіта майбутнього з позиції бізнесу?
Навчальні центри, програми під потреби компаній, 500 млн грн інвестицій у Метінвест Політехніку — саме так Метінвест дає відповідь на дефіцит кадрів, за словами Олега Давиденка. Він пояснив, як їхня освітня стратегія інтегрується у кадрову: «Ми — лідери освітніх траєкторій. Не імпортуємо фахівців — ми їх формуємо».
Олена Дмитерко (Kormotech) поділилась думками, що ЗВО має давати фундамент, але ринок рухається швидше.
«Бізнес бере на себе відповідальність і ініціативу — ми глибоко залучені у дипломні роботи, профорієнтаційні івенти, ярмарки вакансій. Іншого шляху немає».
Катерина Залозних (АрселорМіттал) розповіла про модель дуальної освіти, де не про тести, а про реальні виклики, через які студент проходить і лишається у компанії.
«Навчання за кошт компанії, корпоративні стандарти, оплачуване стажування, англійська, харди й софти, екзамени з виробничниками, підтримка 24/7 — ми створили цілу екосистему розвитку».
Класна теорія плюс практика в лабораторіях разом із вбудованим стажуванням — це ідеальний старт, на думку Ольги Нагорнюк (Ajax).
«Ментор — ключ до адаптації, провідник до практичних навичок. Це той, хто проводить з теорії в реальність».
Анатолій Мельниченко (КПІ) підкреслив роль таких вузькоспеціалізованих форматів, як сертифікаційні й мікрокваліфікаційні програми — це те, де бізнес може й має бути співтворцем.
«Ми опитуємо роботодавців, визначаємо, чого бракує, і включаємось у розвиток компетенцій. Образно кажучи, мова не про навчання пілота, а про створення фахівця, який зможе самостійно спроєктувати безпілотник», — розповів Анатолій Мельниченко.
За словами Людмили Андреєвої (Філіп Морріс), найкраща оцінка якості кар’єрних програм — це коли кожного року дедалі більше студентів приходять за рекомендаціями друзів, які вже стажувалися. Але є ще й важлива соціальна сторона: багато студентів повертаються з-за кордону чи вирішують залишитися працювати в Україні саме завдяки нашим програмам. Для нас стратегічно важливо надавати можливість молоді розвиватися та допомагати будувати свою кар’єру вдома.
В умовах війни, демографічної кризи й технічних викликів освіта й бізнес в Україні вже не паралельні реальності. Там, де є стратегічна взаємодія, — є молодь, яка залишається в регіоні, є кадри, готові до викликів майбутнього, є середовище, в якому створюють, а не просто вчаться. Панель довела: бізнес не просто готовий — він вже трансформує освіту, і саме в цьому полягає реальна цінність партнерства.