Редактор WOMO.uaКоли слухаєш Діану Горобець, здається, що її шлях — це не про «успіх у 25», а про послідовність і роботу над собою. 8 років тому вона просто прийшла на базовий курс з нарощення вій, а сьогодні навчає майстрів у США, виступає на форумах і створює освітні програми.
Ми поговорили з Діаною про те, чому викладання стало продовженням її професії, як вона бачить роль навчання в індустрії краси та чому знання — це не один сертифікат, а постійний рух і безкінечне навчання.
Пам’ятаєте свою першу процедуру?
Так, і, чесно, вона була зовсім не ідеальною. Я тоді навіть не уявляла, скільки всього потрібно знати, щоб просто не нашкодити. Але саме це мене й зачепило — розуміння, що результат залежить не від “таланту”, а від техніки та уважності. Поступово я зрозуміла, що lash-індустрія — це набір навичок, які реально довести до професійного рівня, якщо постаратись.
Коли з’явилося бажання навчати інших?
Напевно тоді, коли я сама перестала боятися питань. На початку ти відчуваєш, що все маєш робити “правильно”. Але з досвідом з’являється усвідомлення: навчання — це процес без кінця. Коли я переїхала до США, зрозуміла, наскільки там цінують системність і відкритість у знаннях. І мені захотілося ділитися — не як «гуру», а як колега, яка теж колись не знала з чого почати.
Ви створюєте власні навчальні програми. Як вони з’явилися?
Мене завжди бентежило, що багато курсів зводяться до “як зробити красиво”, але майже не говорять про безпеку, стерильність, протоколи, склади препаратів. Тому я вирішила зробити інакше — створила короткі модулі з безпеки, стерилізації, комунікації з клієнтом. Ми з командою тестуємо формати у США, і поступово планую проводити такі навчальні заходи і в Україні. Мені хочеться, щоб молоді майстри мали міцну базу, а не просто набір технік.
Ви часто виступаєте на форумах. Чи є різниця між українською та американською аудиторією?
Є, і вона помітна. Українські майстрині дуже емоційні, їм важливо бачити результат тут і зараз. Американки більш прагматичні — вони цікавляться процесом, формулами, законодавчими нормами. Я стараюся поєднати обидва підходи. У моїх лекціях є технічна частина, але завжди лишаю місце для розмови — про страхи, помилки, втому. Бо це теж частина професії, просто про неї менше говорять.
Ви активно спілкуєтесь із колегами з різних країн. Як це впливає на ваше бачення професії?
Коли працюєш у міжнародному середовищі, бачиш, наскільки по-різному майстри підходять до одних і тих самих процедур. Це дуже вчить повазі — і до правил, і до людей. Ми часто обговорюємо з колегами, як зробити стандарти роботи прозорими, щоб у кожного був орієнтир, на який можна спиратися. Бо коли є система, у майстрів з’являється впевненість і так званий “чек-ліст”, до якого можна звернутися у разі чого.
Якщо коротко: у чому ваша філософія?
У тому, що навчання ніколи не закінчується. Кожен новий клієнт — це новий кейс, кожна процедура — ще один досвід. Я не прагну бути “лідером” — просто хочу, щоб навколо ставало більше професійних, освічених майстрів, які розуміють, чому роблять те, що роблять. Тоді і рівень галузі ростиме сам собою.
Яке ваше головне відкриття за ці роки?
Що передавати знання — не страшно. Страшно їх не оновлювати. І що справжній викладач — це не той, хто все знає, а той, хто не втомлюється вчитися разом з іншими.
Діана Горобець навчила десятки майстринь, виступає на форумах і будує власну школу. Але коли говориш із нею, розумієш: у ній досі є та сама студентка, якій цікаво знати більше.