Оксана ХромоваМи щодня закриваємо дедлайни, читаємо нескінченний потік новин, намагаємося встигнути все і навіть більше. Досягаємо «успішного успіху», прокидаємось після ночі обстрілів і прямуємо у справах, бо життя триває. Але в усьому цьому потоці ми дуже часто забуваємо про внутрішній спокій і баланс. Домогти в цьому може звичайне рукоділля.
В одному з недавніх інтерв’ю український музикант і вокаліст Андрій Хливнюк сказав цінну фразу: «Пишіть вірші, пишіть прозу, малюйте, співайте, знімайте рілси. Робіть будь-що творче. Творчість — це те, що дає нам можливість відчувати себе живими».
Йдеться не про створення визначних творів мистецтва. Творчість — це процес, у якому людина сповільнюється, розкриває свій креативний потенціал, робить щось, що приносить їй задоволення в моменті і в результаті. Це надзвичайно важливо в складних українських реаліях.
Рукоділля як арт-терапія
Одним із цікавих способів творення є рукоділля — будь-яка ручна робота, що поєднує естетику, тактильність і стан внутрішнього спокою. Це своєрідний варіант медитації, який вимикає зовнішній шум і дає простір почути себе.
Науково доведено, що коли руки зайняті чимось дрібним, монотонним, візуально красивим, мозок заспокоюється: дрібна моторика активує зони, відповідальні за увагу, концентрацію і навіть емоційну стабільність.
Дослідження Kaimal показали, що 45 хвилин створення крафтового виробу призводить до помітного зниження рівня кортизолу в організмі. Учасники експерименту також відзначали відчуття спокою, контролю над процесом і занурення у стан «потоку». А систематичні огляди наукових публікацій, зокрема робота Stuckey та Nobel, показують, що регулярне залучення до творення допомагає знижувати тривожність, покращує емоційний стан і загальне самопочуття. Це підтверджує роль креативних практик як інструменту підтримки психічного здоров’я.
Спокій і натхнення
Ми звикли шукати натхнення зовні: у Pinterest, книжках і фільмах, подорожах і нових сенсах. Але коли наші можливості обмежені обов’язками, труднощами, щоденною рутиною під постійним «треба», мозок часто перебуває в стані «енергозбереження» або навіть виснаження й не здатний вмикати режим «натхнення». Тож його потрібно активувати самотужки, шукаючи у текстурах, кольорах, поєднаннях.
У мережі крамниць Monpacie розповідають, що багато людей надихаються ще на етапі розглядання намистин чи інших матеріалів. І, як правило, вони захоплюються творчим процесом.
«Нам часто кажуть, що година плетіння браслета чи створення сережок стає маленьким ритуалом тиші, коли є можливість повернутися до себе», — ділиться команда.
Можна розкласти намистини за кольорами, підбираючи найкращу комбінацію між ними, обрати нитку або і побавитися з деталями-акцентами. Саме в такі моменти з’являється внутрішній простір, де народжується нова думка, нова форма, нова ідея.
Люди обирають кольори, що їм відгукуються. Хтось тягнеться до теплих відтінків, бо хоче більше затишку. Хтось обирає яскраві неонові, коли шукає свободу та енергію. За цим цікаво спостерігати і розуміти, які етапи життя проживають різні люди. Адже творчість — це набагато глибший процес, ніж нам здається.