Щороку наприкінці листопада у світі стартує кампанія “16 днів проти насильства”. Вона покликана нагадати: жодна форма насильства не є «меншою» чи «несерйозною». І в епоху цифрових технологій дедалі частіше жертвою стає не тіло, а психіка. Кібернасильство — один із тих видів агресії, які легко недооцінити, але які можуть зламати людину не менше за фізичні травми. Психологиня та методистка Центру ментального відновлення «Незламна» від «Фонду Маша» Олена Запольська пояснює, як розпізнати кібернасильство і що робити, щоб зупинити кривдника.

Кібернасильство стало однією з найпоширеніших форм психологічного тиску. Воно може початися з невинного коментаря, а перерости у системний тиск, шантаж чи переслідування. І хоча все відбувається онлайн, наслідки цілком реальні: страх, безсоння, емоційне виснаження та відчуття, що твій особистий простір більше тобі не належить. Важливо знати ознаки кібернасильства та розуміти, коли настав момент не мовчати.

Що таке кібернасильство

Кібернасильство — це будь-які дії з використанням цифрових технологій, які завдають людині шкоди. Воно може проявлятися по-різному: від образ у коментарях до шантажу приватними матеріалами чи стеження через геолокацію.

Кібернасильство небезпечне тим, що воно може переслідувати людину скрізь: вдома, на роботі, вночі, вдень. «Ти не можеш просто «вийти з кімнати» й перестати це відчувати», — пояснює методистка Центру ментального відновлення «Незламна» Олена Запольська.

Як воно проявляється

Існує кілька видів кібернасильства:

• Кібербулінг: це образи, приниження, погрози, поширення чуток чи образливих постів.
• Тролінг і хейт: провокаційні, агресивні коментарі, спрямовані на те, щоб викликати реакцію.
• Поширення приватної інформації: публікація фото, відео, особистих даних без дозволу.
• Шантаж і кіберзалякування: вимагання грошей чи дій під загрозою публікації матеріалів.
• Хакерські атаки: злом акаунтів, крадіжка даних, контроль за діями онлайн.
• Кіберсталкінг: нав’язливе, повторюване переслідування людини в інтернеті, яке викликає страх, тривогу або дискомфорт.

“Хочу додати кілька слів про кіберсталкінг, адже це особливо токсична, систематична форма кібернасильства, — акцентує психологиня «Фонду Маша» Олена Запольська. — Людину переслідують щодня, залишаючи відчуття, що за нею стежать. Прояви можуть бути різними: постійне відстеження акаунтів, нав’язливі або погрозливі повідомлення, публікація даних без згоди, використання геолокації або шпигунського ПЗ”.

Важливо зазначити, що кіберсталкінг, як і інші види кібернасильства, може мати юридичні наслідки — в Україні є норми кримінальної та адміністративної відповідальності за погрози, переслідування та порушення приватності онлайн.

Чому люди вдаються до кібернасильства

Причини можуть бути як психологічні, так і соціальні:

• анонімність, яка створює відчуття безкарності,
• низька цифрова обізнаність,
• потреба в контролі, бажання домінувати,
• груповий тиск, конфлікти, заздрість.

Інтернет дає людям відчуття вседозволеності. Кривднику простіше завдати удару там, де він упевнений, що його не покарають. «Але кожне таке повідомлення — це реальна агресія з реальними наслідками», — каже методистка Центру «Незламна» Олена Запольська.

Наслідки кібернасильства

Наша психіка реагує на онлайн-атаки так само, як на небезпеку в реальному житті.

Воно може викликати:

• депресію та тривожність;
• занижену самооцінку;
• соціальну ізоляцію;
• порушення сну;
• головні болі, виснаження;
• у важких випадках — посттравматичний стрес.

Тому кібернасильство не варто знецінювати. Воно не менш серйозне, ніж офлайн-агресія.

Як вийти з кібернасильства?

Це алгоритм з семи кроків, який варто знати кожному.

1.      Не ігноруйте проблему

Важливо визнати, що стикаєшся з кібернасильством, і ця проблема не зникне сама собою. Не соромитися говорити про проблему близьким або дорослим, яким довіряєш.

2.      Збирайте докази

Це можуть бути скріни, копії повідомлень, посилання на образливі пости. Мати докази дуже важливо у разі звернення до адміністрацій соцмереж або поліції.

3.      Блокуйте та обмежуйте контакти

Використовуйте функції блокування та налаштування приватності в соцмережах. Обмежуйте доступ кривдника до своєї інформації.

4.      Звертайтеся по допомогу

Це може бути шкільний психолог або вчитель, якщо мова про дітей та підлітків. А також психологічні гарячі лінії. В Україні: 7333 (Національна дитяча «гаряча лінія»), 116 123 (Всеукраїнська психологічна допомога). Якщо присутні погрози, шантаж, поширення конфіденційних матеріалів, звертайтеся до правоохоронних органів.

5.      Не відповідайте агресією

Намагайся не вступати в конфлікт із кривдником онлайн. Агресія може лише погіршити ситуацію та стати доказом проти вас.

6.      Займайтеся самопідтримкою

Спілкування з друзями, спорт, хобі – все, що допомагає відновити емоційний стан. А психотерапія або консультації з психологом допомагають подолати наслідки травми.

7.      Навчайтеся цифровій безпеці

Не розкривайте особисту інформацію незнайомцям. Використовуйте надійні паролі, двофакторну автентифікацію, антивірусні програми.