Оксана Хромова
У Києві в межах SHE Congress 2025, організатором якого виступило видання WoMo, відбулася дискусійна панель She in Education, присвячена розвитку бізнес-освіти та лідерства в Україні. Захід зібрав освітніх лідерок, управлінок і менторок, які сьогодні формують сучасні підходи до навчання та підготовки керівників.
Під час дискусії говорили, як бізнес-освіта формує нове покоління лідерів, з якими викликами стикаються українські навчальні інституції, а також про сучасні формати навчання та нові освітні програми. Завершальним акцентом стала розмова про особистий розвиток. Спікерки поділилися власним досвідом, чого навчилися за останній рік, і розповіли, як підтримують власний ресурс, щоб залишатися стійкими та ефективними навіть у складних умовах. Delo.ua зібрало ключові заяви й цитати учасниць.
“Я належу до тих людей, які фанатично навчаються, постійно розвиваються і вважають, що саме розвиток — це те, на чому має бути зосереджена наша увага, незважаючи ні на що і попри все те, що відбувається за вікном. За 15 років у Академії ДТЕК пройшли навчання 1,2 млн учасників. Ми віримо, що розвиток — це іструмент змін, що формує мислення, цінності, здатність діяти та ухвалювати складні рішення”, – зазначила Тетяна Шерман, модератор панелі, керівниця з маркетингу та комунікацій Academy DTEK.
Викликів сьогодні надзвичайно багато, і війна особливо гостро показала, наскільки країні потрібні лідери. З одного боку, кризова ситуація оголює цю потребу, а з іншого — виявляє справжніх лідерів. У освітній сфері більшість директорів шкіл — це жінки. Саме вони під час війни продемонстрували унікальний антикризовий та адаптаційний досвід, яким сьогодні цікавляться у Фінляндії та країнах Балтії.
Лілія Гриневич також підкреслила, що незалежно від сфери — освіти, бізнесу чи публічного управління — підготовка лідерів сьогодні має спиратися на чотири ключові аспекти.
Перший аспект — справжнє лідерство. Лідер — це не той, хто керує підпорядкованими людьми, а той, хто веде за собою і має послідовників. Для цього важливі чіткі цінності та зрозуміла візія, яка надихає людей і дає відчуття сенсу спільної роботи.
Другий аспект — особистий ресурс. Багатьом жінкам-лідеркам бракує не грошей, а часу і сил для себе. Без внутрішньої стійкості неможливо підтримувати інших, тому вміння берегти власний ресурс і цінувати себе є основою ефективного лідерства.
Третій аспект — усвідомлення суб’єктності України. Сьогодні кожен лідер так чи інакше виходить у публічний простір і транслює її цінності та позицію. Тому важливими є знання історії, культури й розуміння того, що саме ми говоримо світові від імені України.
Четвертий аспект — робота з людьми і командами. Лідерство неможливе без навичок управління, комунікації та організації команди. Саме тому навчання має завершуватися практичним лідерським проєктом, який можна реалізувати на місці й реально змінити середовище.
“Сьогодні надзвичайно актуальною стає освіта другої половини життя. Ми бачимо, що люди у 40, 50 і навіть 60 років перебувають у пошуку себе, масштабування свого мислення, своїх проєктів й бізнесу. Вони починають шукати окремі курси, але насправді їм потрібна цілісна програма та зрозуміла методика, яка допоможе рухатися далі усвідомлено й системно”, – Юлія Юдіна, менторка простору персонального розвитку Колайдер.
Окремо вона наголосила на двох ключових інструментах розвитку. Лідерів мають навчити лідери. Передавати знання мають ті, хто сам пройшов шлях, має реальний досвід і бажання ним ділитися. Формальні теорії без життєвих кейсів більше не працюють.
Другий інструмент — робота в групах. Сучасні виклики вимагають уміння лідерів домовлятися, чути одне одного й будувати спільні рішення. Саме тому необхідно велику увагу приділяти груповій динаміці — вчити співпрацювати, навіть коли це непросто.
На думку Юлії Юдіної, саме така синергія людей із досвідом, амбіціями та спільними цілями стає основою для справжніх змін — і в особистому розвитку, і в країні загалом.
“У бізнес-школах жінок менше, ніж чоловіків, і часто їх оцінюють за досягнення, а не за потенціал. Багато складних або ризикових проектів віддають саме їм, бо знають, що вони доведуть справу до кінця, навіть за відсутності ресурсів”, – Валентина Сахно, керівниця KSE Graduate Business School.
Валентина Сахно зазначила, що в сучасній бізнес-освіті жінок значно менше, ніж чоловіків, особливо на рівні C-level. Вона звернула увагу на те, що жінок часто просувають за вже здобуті результати, а чоловіків – за потенціал, і через це їм нерідко доводиться братися за складні проєкти з мінімальними ресурсами. Сахно наголосила на важливості збільшення участі жінок у навчальних програмах і підвищення їхніх навичок (upskilling), а також розповіла про новий проєкт із професійно-технічної освіти, де бізнес формує замовлення на конкретні спеціальності, а випускники отримують можливість одразу працевлаштуватися.
“Сьогодні від випускників очікують не лише професійних навичок, а й розуміння соціального контексту, бо виклики, з якими вони стикаються, зовсім нові і не схожі на жоден попередній досвід”, – Анна Міщенко, керуюча партнерка Київської школи державного управління ім. Сергія Нижного.
Анна Міщенко пояснила, що бізнес зараз шукає випускників, здатних орієнтуватися в складних соціальних і економічних реаліях, а не просто приймати швидкі чи поверхневі рішення. Вона наголосила, що очікування до нових керівників часто завищені — їх сприймають як готових вирішувати будь-які завдання, хоча насправді це процес навчання і розвитку. Міщенко додала, що цьогорічні обставини впливають на гендерний баланс у бізнесі: більше жінок продовжують працювати в професійній сфері, тоді як частина чоловіків задіяна на фронті, і це вже відобразилося на складі навчальних груп та можливостях проходити освіту.
Від ШІ та філософії до внутрішньої рівноваги: чому навчилися жінки-лідерки за рік
Під час панелі спікерки поділилися власним досвідом навчання й розвитку — тим, що стало для них важливим протягом останнього року.
Лілія Гриневич розповіла, що разом із Університетом Воріка реалізувала програму «Лідерство в освіті в часи кризи». У межах цього проєкту вона детально ознайомилася з підходами британського університету до підготовки майбутніх управлінців. Окрім цього, Гриневич опанувала нові можливості штучного інтелекту в освіті — від оцінювання та тестування до подолання навчальних втрат. Наостанок вона поділилася особистим відкриттям року: практикою мантромедитації, яка допомагає підтримувати внутрішній спокій і баланс, і порадила спробувати її всім зацікавленим.
Анна Міщенко зізналася, що цього року розпочала навчання за третьою вищою освітою в Британії — в Університеті Ковентрі. Значну увагу вона приділяє читанню професійної літератури англійською мовою та глибокому зануренню в управлінські, філософські й етичні дилеми. За її словами, останнім часом вона постійно шукає курси, лекції та освітні можливості по всьому світу, зокрема звертається до програм провідних університетів, які допомагають краще осмислювати питання справедливості, відповідальності та лідерства.
Валентина Сахно зазначила, що постійно навчається разом із викладачами бізнес-школи KSE Graduate Business School, перевіряючи нові проєкти та програми на предмет якості. Завдяки цьому у неї сформувався широкий інструментарій для сучасного управління та розвитку бізнесу.
Особливо цінним для неї стало перезавантаження через курс філософії, який дав нову перспективу і підсилює її в щоденній роботі. Окрім цього, Сахно активно опановує штучний інтелект і вчиться інтегрувати його у освітні методики, підвищуючи ефективність власної діяльності та освітніх програм.
Юлія Юдіна розповіла, що протягом останнього року освоїла курс із металогіки та вивчала сучасні дослідження нейрофізіології, щоб краще розуміти, як працює мозок. Юлія також освоювала нові коучингові інструменти та техніки, які дозволяють швидко досягати результатів. Особливо надихаючим для неї стало створення програм для дорослих за якими вона не просто ділиться досвідом, як ментор, а вчиться разом із учасниками, відчуваючи себе активною одиницею, яка формує майбутнє суспільство України.