Леся СайкоСьогодні жінка в білому халаті — звичне явище, але у XIX столітті ідея жінки-лікаря викликала у суспільства в кращому разі подив, а в гіршому — відверту ворожість. Елізабет Блеквелл стала тією силою, що змінила хід історії, ставши першою жінкою в США, яка отримала диплом лікаря.
Шлях до медицини:
Елізабет не завжди мріяла про медицину. Народившись у Британії та переїхавши до США, вона спершу займалася викладанням. Проте смерть близької подруги, яка перед смертю зізналася, що її страждання були б легшими, якби її лікувала жінка, стала вирішальним моментом.
Блеквелл почала розсилати заяви до медичних коледжів. Результат був невтішним. Вона отримала понад 10 відмов від провідних закладів і звинувачення в тому, що жіночий розум не здатний осягнути анатомію, а також поради «переодягнутися чоловіком», щоб отримати доступ до знань.
Доля посміхнулася їй у Женевському медичному коледжі (Нью-Йорк). Адміністрація вирішила виставити питання її зарахування на голосування студентів. Ті, сприйнявши це як розіграш, одноголосно проголосували «за».
Тернисте навчання:
Коли Елізабет з’явилася в аудиторії, жарт перестав бути смішним. Їй довелося зіткнутися з соціальною ізоляцією. Мешканці міста вважали її «божевільною» або «аморальною». Викладачі намагалися не допускати її до певних лекцій (наприклад, з репродуктивної системи), вважаючи це «непристойним» для леді. Проте Елізабет наполягала: у медицині немає статі, є лише знання.
У 1849 році вона закінчила навчання з найкращими результатами в групі, офіційно ставши першою дипломованою жінкою-лікарем.
Спадщина та відкриття нових горизонтів:
Після навчання Елізабет продовжила практику в Європі, але через нещасний випадок (інфекція ока) втратила можливість стати хірургом. Це не зупинило її. Повернувшись до Нью-Йорка, вона заснувала Нью-Йоркський диспансер для незаможних жінок і дітей (1857). Пізніше відкрила перший медичний коледж для жінок, де підготовка була навіть суворішою, ніж у «чоловічих» закладах. Також вона стала піонером гігієни та санітарії, наголошуючи на важливості профілактики хвороб.
«Це нелегка праця — бути першою, але це надзвичайно важливо для тих, хто йде за тобою», — цей принцип Елізабет пронесла крізь усе життя.