У світі великого бізнесу та стрімких кар’єрних злетів, історія Ілони Пасечник, HRD ALVIVA GROUP та директорки “Алвіва Україна”, виходить за рамки стандартного ділового успіху. Вона не просто очолила HR-напрямок групи, яка увійшла до ТОП-100 найкращих роботодавців України за версією “ТОП-100. Рейтинги найбільших” та delo.ua , а сама Ілона Пасечник потрапила до TOP-35 “Рейтингу найкращих керівників з управління персоналом” (10-те місце за голосуванням у 2025 р.). Її шлях – це симбіоз професійної амбітності та сили особистості, загартованої досвідом дружини військового. В умовах повномасштабної війни, про шлях успіху та силу родинного тилу, про те, як вона перетворила життєві переїзди на стратегічну перевагу – у нашому ексклюзивному інтерв’ю.
Фундамент: характер, загартований на Хмельниччині
КОР: Ілоно Олегівно, сьогодні Ви очолюєте HR-напрямок міжнародної групи компаній ALVIVA GROUP, а чи були ваші перші кроки в кар’єрі пов’язані саме з цією сферою. Звідки ця наполегливість?
І.О.: Я родом із Кам’янця-Подільського. Профільна освіта починалася з «Облік і аудит», а у 2001-му році я вже вступила на «Управління персоналом». Моєю першою роботою була лаборантка у«хіміко-біологічному» кабінеті школи. Я настільки була захоплена своєю професією, що заміняла вчителя, вела уроки в учнів, наприклад, коли вчитель хворів. Як зараз пам’ятаю — це завжди була ретельна підготовка, багато дидактичного матеріалу, аби урок вийшов цікавим та корисним.
КОР: Чи памʼятаєте свою першу зарплату, можливо, щось особливе на неї придбали?
І. О.: Пам’ятаю першу стипендію — 37,50 грн. У пʼятнадцять–шістнадцять років це давало відчуття свободи, не потрібно було просити у батьків. Це був перший урок відповідальності і фінансової самостійності.
КОР: Розкажіть, будь ласка, про ваш життєвий шлях, як будували карʼєру?
І. О.: У сімнадцять років я вийшла заміж за військового, і ми одразу поїхали у містечко Самбір на Львівщині, де народилися двоє наших дітей. Чоловік-військовий, його майже не було вдома, а в 90-ті ще й часто не платили зарплату протягом кількох місяців. Це була справжня школа виживання, де доводилося самостійно справлятися з труднощами. Але саме так сформувалася багатозадачність та стійкість до стресів. У Львові, коли діти пішли до садочка та школи, я вступила на другу, вже профільну, освіту — менеджмент «Управління персоналом». Навчалася на вечірньому та паралельно працювала менеджером у компанії «Світотехнік», а потім —рекрутером на Львівському автозаводі «ЛАЗ» (2001 р.).
Ключовий злам: від “ЛАЗу” до стратегічного HRD
КОР: Коли ви зрозуміли, що хочете не просто наймати на роботу, а будувати системи?
І. О.: Робота рекрутером на «ЛАЗі» була динамічною, але мені хотілося більше бізнесу, більше практики, всіх HR-процесів, а не тільки підбору кадрів. Переломний момент у житті настав, коли потенційний замовник – мережа магазинів вікон – запропонував мені не просто співпрацю, а очолити відділ і стати HRD нового проєкту. Це був вихід із зони комфорту і мій перший HRD-кейс: укомплектувати з нуля штат для запуску мережі магазинів у західній частині України та систематизувати процеси. Було багато відряджень, мені потрібно було провести велику кількість інтерв’ю. Загалом, дуже круто, насичено та цікаво.
Реєстрацію на Business Wisdom Summit 2026 відкрито!
15 квітня в Києві відбудеться Business Wisdom Summit. Бізнеси сміливих — захід для власників і лідерів, які не чекають кращих часів, а формують їх самі. Понад 500 учасників і 40+ спікерів зберуться, щоб говорити про зростання під тиском, відповідальність як нову норму бізнесу, силу системних рішень та технології, що працюють на майбутнє.
Business Wisdom Summit — платформа для лідерів, які беруть на себе відповідальність і задають напрямок розвитку країни.
Але проєкт виявився не зовсім вдалий. Через затримку інвестицій у два місяці компанія пропустила сезон, і старт був відкладений. Тоді керівництво прийняло рішення розпустити вже набраний штат із перспективою повернення до роботи через пів року. Варто зауважити, що на той час вже була сформована команда, всі працівники пройшли навчання, але працювати так і не розпочали. Мабуть, цей випадок став моїм найскладнішим і найважливішим кейсом, бо мені як HRD довелося звільнити всіх працівників підприємства, яке я сама створювала і навчала. Це було морально важко.
КОР: Так, це справжнє ”бойове хрещення” для HRD. Більшість думає, що HR — це про тімбілдинги та печиво, а ви одразу потрапили в епіцентр управлінської драми. Яке “правило Ілони Пасечник” у таких ситуаціях?
І. О.: Звільнення — це не просто штамп у паперах, а людські долі… Я завжди намагаюся спілкуватись так, щоб людина виходила з мого кабінету із відчуттям, ніби на крилах. Кожен раз — це перегорнута сторінка. Мій девіз: «Якби тоді не було так погано, то сьогодні не було б так добре». Я винесла головний урок: у кризових ситуаціях комунікація та збереження гідності людини — це єдиний актив, який компанія може врятувати. HR — це не лише про кадри, а й про повагу та можливість. Скажу, що з багатьма з тих колег ми спілкуємося і донині.
Стратегічне партнерство та успіх у ALVIVA GROUP
КОР: До ALVIVA GROUP, які ще були галузі із високим темпом?
І.О.: Переїзд до Києва через нове призначення чоловіка-військового (як ми пам’ятаємо), відкрив нові горизонти. Серед найяскравіших — MISTEXPRES, де я була HRD київської філії. Але справжній “драйв” почався з медіа. Мене запросили сформувати керівну компанію медіагрупи, об’єднавши такі бізнеси, як: телеканал ТОНІС, «Газета 24»… Потрібно було створювати структуру буквально з нуля, працювала з журналістами, редакторами, операторами. Функціонал HR був максимальний: набрати, сформувати, мотивувати і в разі потреби звільнити. Останннє – одна з найнеприємніших функцій, яка також належить до департаменту HR.
КОР: Яка ваша особиста філософія щодо ролі HR у бізнесі – це адміністративна функція чи стратегічний партнер, і що саме це означає для Вас?
І.О.: Я вважаю, що HR має бути стратегічним Business Partner. На рівні команди — це душа комунікації. Наше завдання — надихати, розуміти потенціал, мотиватори та життєві цілі співробітників, даючи їм можливість для розвитку. А на рівні керівництва — розробляти стратегію, яка узгоджується із загальними цілями бізнесу — розвиток, утримання, зміна профілю. Тільки ця синергія дає максимальну ефективність.
КОР: Цьогоріч ALVIVA GROUP, провідний гравець харчової промисловості України увійшла до рейтингу ТОП-100 найкращих вітчизняних роботодавців, а ви особисто – до TOP-35 найкращих HRD України. Що для Вас означає це визнання?
І.О.: ALVIVA GROUP — це досить молода холдингова компанія у сфері харчових технологій, яка об’єднала під свою парасольку понад два десятки різноманітних споживчих брендів, зокрема: КИЇВХЛІБ, КиївМлин, Tarta, СуперТост, Uni Blend, Alviva та інші. Бути серед найкращих роботодавців й HRD країни — це значне досягнення і велика відповідальність. Відповідальність формувати перспективи розвитку групи та стабільне майбутнє для понад 6000 членів команди. А таке визнання — це прямий доказ того, що ми досягли успіху не завдяки точковим проєктам, а завдяки системній роботі над Employee Value Proposition (EVP) групи та залученістю персоналу. Адже саме люди, кожен на своєму місці, щодня працюють над процвітанням та зростанням бізнесу. Ми ж, своєю чергою, докладаємо максимум зусиль, щоб кожна компанія, кожне підприємство групи було місцем, де хочеться працювати, зростати, розвиватися та залишатися.
КОР: Як Вам вдається формувати компетентну команду?
І.О.: Наша сила — у власній корпоративній освітній системі, яка охоплює всі ланки: від професійного навчання на виробництві до лідерських програм. А інвестиції у розвиток формують екосистему зростання та лідерства.
КОР: Як ви переконуєте керівництво ALVIVA GROUP інвестувати в людей, а не лише в технології?
І.О.: Я дуже вдячна акціонерам і СЕО за те, що вони готові дослухатися до ініціативи. Я не приходжу з емоціями, я приходжу з фактами, цифрами і, головне, — чітко озвучую, що ми отримаємо в результаті: навчену, мотивовану команду, або автоматизацію HR-процесів із конкретною економією. Вони кажуть: «Ок. Віриш. Тоді давай». Ця підтримка та довіра — це те, що дозволяє нам брати краще і реалізовувати найкраще.
КОР: Озираючись на минуле і вже отриманий багаж знань, яку цінну пораду Ви б дали собі на початку кар’єри і для тих, хто тільки починає її будувати?
І.О.: Головне — не боятися йти вперед! Завжди потрібно ув’язуватися у складні проєкти, навіть якщо вагаєшся. Виходити із зони комфорту — це єдиний шлях до справжнього розвитку. Розвиток — це наше все. І пам’ятайте, що міцна родина і особиста стійкість — це той тил, який дає сили підкорювати будь-які вершини.
КОР: І, на завершення нашої розмови, про що мріє Ілона Пасечник?
І. О.: Мрія мабуть як і в усіх українців одна, щоб війна закінчилася Перемогою!
Редактор WOMO.ua
