Коли приблизно 5,6 мільйона українців опинилися за кордоном через повномасштабну війну, серед них виявилася величезна кількість підприємиць.

Жінки становлять 40% дорослих біженців на січень 2026 року, і багато з них до війни мали власний бізнес або працювали на керівних посадах. Перед ними постало питання: намагатися зберегти те, що було, чи будувати щось нове з нуля?

За ці роки я бачила сотні таких історій через роботу Франко-української торгово-промислової палати. І найголовніше, що я зрозуміла: для більшості жінок це процес трансформації, де попередній досвід стає фундаментом, а нова реальність — каталізатором змін.

Українські підприємиці: подвійна трансформація

Еміграція змушує жінок переосмислювати не лише бізнес-модель, а й самих себе як підприємиць. Українка, яка в Києві керувала мовною школою з п’ятьма викладачами, у Парижі стає мікропідприємцем, який надає онлайн-консультації. Власниця салону краси перетворюється на майстра-фрилансера. Менеджерка ІТ-компанії запускає консалтинговий бізнес.

За цими змінами стоїть адаптація до нових умов, де треба починати майже з нуля, але з багажем знань, досвіду та професійних навичок. Багато жінок розповідають, що еміграція змусила їх виявити в собі ресурси, про які вони не здогадувалися раніше.

Трохи статистики

Цифри підтверджують цю тенденцію: після початку повномасштабної війни українці активно розвивають підприємницьку діяльність в Європі. За оцінками аналітичних центрів, з 2022 року українцями було створено понад 100 тисяч бізнесів у країнах ЄС, від малих індивідуальних проєктів до компаній.

Польща — один із ключових центрів цієї підприємницької активності. Бізнеси, створені українцями, з’являлися тут і до повномасштабного вторгнення. Із розширенням української спільноти в країні посилювалася й ділова активність. Упродовж 2022 року громадяни України зареєстрували у Польщі майже 19 тисяч підприємств. А у 2025-му ця цифра вже перевищила 33 тисячі.

У Франції українки також дедалі активніше інтегрують свої підприємницькі ідеї у місцевий ринок. Окрім фриланс-ідеї та мікропідприємництва, частина українських команд долучається до франко-українських ініціатив, стартап-подій та акселераторів: наприклад, на Viva Technology у Парижі українські стартапи презентують свої рішення міжнародній спільноті, знаходять партнерів та інвесторів. 

Крім того, українські підприємиці активно присутні у креативних та фешн-сегментах. Багато брендів та дизайнерок з України переносять свою діяльність до Парижу, продовжують розвивати бренд, виходити на міжнародні події, співпрацювати з міжнародними ритейлерами і шукати нові ринки збуту.

Виклики для підприємиць за кордоном 

• Мова — перший бар’єр, але рідко критичний. Жінки вчаться швидко, з високою мотивацією. Але є бар’єри значно глибші за мовні.
• Адміністративна система. Наприклад, Франція має добре структуровану екосистему: інкубатори, державні програми, жіночі спільноти. Але доступ до них потребує розуміння, як система працює. Для новачка це лабіринт.
• Фінансування. За даними Emerging Europe, дві третини підприємиць не залучають зовнішнє фінансування, 35% починають із капіталом менш як 1000 євро. В еміграції ці показники критичніші. Банки неохоче дають кредити без кредитної історії, а венчурні фонди скептичні до підприємців без локальної мережі.
• Культурні коди. В Україні бізнес працює швидко та прагматично. У Франції — структуровано й процедурно. Успішні українки вміють поєднувати швидкість реакції з адаптацією до місцевих очікувань.
• Подвійне навантаження. Жінки залишаються основними опікунками дітей та організаторками побуту. Коли додається запуск бізнесу, навантаження стає надмірним.

Що змінюється у бізнес-моделях

Найпомітніша трансформація — перехід до легких, цифрових, міжнародних форматів. Бізнеси стають мобільнішими, менш прив’язаними до локації.

Найчастіше підприємиці обирають індивідуальне підприємництво, сімейну діяльність, невеликі стартапи із самофінансуванням. Форми на кшталт французького micro-entrepreneur дозволяють швидко легалізувати діяльність без великих інвестицій.

Галузі також змінюються. Якщо в Україні жіночий бізнес концентрувався у салонах краси (кожен п’ятий бізнес), роздрібній торгівлі, освіті, то в еміграції з’являються нові напрями — цифрові та креативні послуги, консультування, коучинг, навчання, велнес і здоров’я, асистування, ремесла, гастрономія, культура, е-комерція.

Технології стають основою бізнес-моделі. Жінки, які раніше не мали стосунку до IT, освоюють платформи для онлайн-продажів, соціальні мережі, цифровий маркетинг, відеоконференції. Це забезпечує гнучкість та доступ до міжнародних ринків.

Навички як конкурентна перевага

Парадоксально, але якості, набуті за кризи, стають конкурентною перевагою за кордоном. Стійкість, адаптивність, кризове управління, здатність працювати під тиском — це те, чого інші підприємиці вчаться на тренінгах, а українки мають як практичний досвід.

Успішні українки в еміграції поєднують українську швидкість із європейською структурованістю. Вони зберігають прагматизм, але адаптують його до місцевих процедур. Діаспори створюють перше коло підтримки: перші клієнти, партнери та практичні поради.

Але програм для підприємиць в еміграції все ще недостатньо. Ці жінки стикаються з множинними викликами: міграційний статус, мовний бар’єр, відновлення кар’єри, сімейні обов’язки. Тож потрібні цільові програми підтримки.

Які сфери будуть найуспішнішими для українок у Європі? 

• Цифрові технології — Європа має дефіцит IT-спеціалістів. 
• Здоров’я та добробут — зростає попит на реабілітацію, психологічну підтримку, велнес. 
• Освіта та навчання — багатокультурний досвід емігрантів стає перевагою.
• Зелена економіка — локальне виробництво, перероблення, апсайклінг. 
• Послуги B2B — консалтинг, переклади, асистування для українських бізнесів у Європі.

Довгострокова перспектива

Досвід еміграції створює покоління бікультурних підприємиць. Жінки, які живуть у Європі, але зберігають зв’язок з Україною, розуміють обидві системи, можуть будувати мости між двома ринками.

Попри те що не всі біженці планують повертатись в Україну, це не означає втрати зв’язку. Підприємиці з діаспори стануть важливими гравцями у відбудові: залучатимуть інвестиції, передаватимуть досвід, створюватимуть партнерства.

Франко-українська торгово-промислова палата вже бачить цей тренд: українки, які успішно запустили бізнес у Франції, активно шукають можливості для співпраці з Україною. Вони хочуть працювати з українськими постачальниками, наймати українських фахівців віддалено, інвестувати в українські проєкти.

Кілька порад підприємицям

Якщо ви плануєте запуск або розвиток бізнесу у Франції чи іншій європейській країні, мої поради прості:

• Не залишайтеся наодинці. Оточіть себе людьми: приєднуйтеся до українських спільнот, шукайте локальні бізнес-асоціації, знаходьте менторів. 
• Будьте відкриті до навчання. Те, що працювало в Україні, може не працювати у новій країні. Вчіться розуміти місцеву бізнес-культуру, адаптуйте свої підходи, не бійтеся питати та помилятися.
• Використовуйте свою унікальність. Ваш досвід роботи в кризових умовах, ваша здатність швидко адаптуватися, ваше розуміння двох культур — це конкурентна перевага. 
• Перетворюйте труднощі на можливості. Еміграція — це не кінець вашої підприємницької історії. Це новий розділ, який може виявитися набагато цікавішим, ніж ви очікували.

За ці роки я побачила сотні українок, які з нуля побудували успішні бізнеси в Європі, знайшли нові можливості для зростання, трансформацій і впливу. І головне, що їх об’єднує: вони не чекали ідеальних умов, а просто почали. Ці приклади показують, що навіть у новому середовищі українські підприємиці успішно працюють і розвивають власну справу, перетворюючи особисті виклики на можливості для зростання.

“Створено жінками”

Водночас не менш важливі історії творяться сьогодні в Україні — жінками, які свідомо залишаються, ведуть бізнес у складних умовах і щодня підтримують економіку країни. Саме для них них діє Премія «Створено Жінками», яка започаткована у 2019 році за ініціативи комітету бізнеследі Франко-української торгово-промислової палати та відбувається вже 8-й рік поспіль. Мета премії — підтримка та розвиток жіночого підприємництва в Україні, просування гендерної рівності та сприяння сталому економічному зростанню.

Переможниці отримують грант у розмірі від 100 000 до 200 000 гривень на розвиток власної справи, а також нові партнерства та можливості для масштабування. Кожна історія може стати наступною. Кожен бізнес заслуговує на увагу. А підприємиця — на підтримку, партнерства й можливості, які відкриває ця премія.

Подати заявку можна на сайті www.womanccifu.com до 22 березня 2026 року.

Мод Жозеф, директорка Франко-української торгово-промислової палати, організаторка конкурсу для підприємиць “Створено жінками”