3 червня компанія Visa передала Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського європейські стародруки XVII–XVIII століть зі згадками та описами України. Книги мандрівника Джозефа Маршалла, філософа Вольтера та дипломата П’єра Шевальє придбали для інтерактивної виставки Ukraine WOW, де їх побачили понад 250 тисяч відвідувачів. Тепер видання стали частиною колекції Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського.

Йдеться про праці, які збереглися крізь століття й зафіксували, якою Україну бачили у світі задовго до появи сучасних наративів. Книги були знайдені та придбані за кордоном у приватних колекціонерів за підтримки Visa.

Серед книг — двотомне видання 1731 року «Історія Карла XII, короля Швеції» (Histoire de Charles XII roi de Suède). Вольтер описав у ньому події Великої Північної війни на українських землях — союз Мазепи з Карлом XII та Полтавську битву. В оповіді Україна відігравала центральну роль. І хоча Вольтер не був у тогочасній Україні, але писав про неї з прискіпливістю науковця й журналіста: використовував праці Боплана, Лім’єра та Кантеміра. Завдяки спілкуванню з емігрантами, насамперед із Григором Орликом, сином гетьмана Пилипа Орлика, а також через барона Фрідріха Ернста фон Фабріса й маркіза де Мейзона, дізнався про плани Мазепи та боротьбу козаків за незалежність.

Він також листувався з очевидцями подій — тими, хто особисто знав Карла XII або воював поруч із ним. Серед його інформаторів був, наприклад, Станіслав Лещинський — польський король, який, як і Мазепа, був союзником шведів у Північній війні. Це важливе джерело, яке формувало образ України в тогочасній Європі, адже Вольтера читали в різних куточках континенту, і засвідчувало, що Україна існувала на політичній мапі світу у XVIII столітті як окрема країна.

У книзі Вольтер не вживав слово «Росія» (la Russie), виключно «Московія» (la Moscovie), відділяючи її від України. Це особливо важливо, зважаючи на те, що цар Петро І лише у 1721 році офіційно змінив назву своєї держави з Московії на Росію, намагаючись привласнити спадщину Київської Русі. Натомість Вольтер надавав Україні чітке географічне і політичне означення, не ототожнюючи її з Московією й трактуючи як окрему силу в європейській історії. «Україна завжди мала натхнення бути вільною», ― писав Вольтер у першому томі видання. 

Окрім того, до бібліотеки передали працю П’єра Шевальє A Discourse of the Original, Countrey, Manners, Government and Religion of the Cossacks, With another of the Precopian Tartars (1663) — унікальне свідчення про Україну епохи Богдана Хмельницького, написане очевидцем і сучасником подій. Вона століттями залишалася головним джерелом для розуміння козацької державності. П’єр Шевальє, французький офіцер, дипломат і радник королівського монетнoго двору, приїхав на наші землі не як дослідник, а як командир.

Існують відомості, що він мав контакти з козаками, яких французький уряд планував завербувати на службу. В часи Хмельниччини Шевальє став секретарем французького посольства у Варшаві. За десять років він зібрав унікальні спостереження про побут, віру, устрій і боротьбу козаків. Так і народилася праця «Історія війни козаків проти Польщі» (1663), яка складається з кількох частин, зокрема «Розвідки про землі, звичаї, уряд, походження та релігію козаків». Важливо, що Шевальє не ототожнює українців із московитами, а розглядає їх як окремий народ зі своєю землею, мовою, політичними амбіціями. 

Також колекція бібліотеки поповнилася чотиритомником англійського мандрівника Джозефа Маршалла. У 1768‒1770 роках Маршалл здійснив велику подорож (Grand Tour) — типову для тодішньої британської еліти освітню мандрівку Європою. Саме з цікавості та бажання побачити світ він дістався і до України, а після повернення опублікував книгу Travels through … Russia, the Ukraine and Poland (1772), яка стала цінним джерелом знань про наші землі з європейського погляду. У 1770 році його маршрут пролягав через Стародуб, Чернігів, Київ і Очаків. Маршалл не мав заздалегідь сформованої думки про ці місця і, можливо, саме тому побачив більше, ніж ті, хто дивився на нашу землю очима імперії. Його подорож — це не просто опис маршруту, а глибоке занурення в простір і культуру. 

«Україну застав я як країну неймовірно родючу й дуже добре загосподарену, неподібну до уяви, яку я створив собі про Україну на основі прочитаних книжок», — зізнавався він.

Користувачі бібліотеки зможуть ознайомитися з працями у читальному залі відділу стародруків та рідкісних видань, а також побачити їх у вітринах під час екскурсій до відділу.

«Для бібліотеки це не просто поповнення фондів — це можливість для кожного глибше зрозуміти власну історію та дослідити, якою Україну бачили Вольтер, П’єр Шевальє і Джозеф Маршалл. Кожне з переданих видань допомагає переосмислити усталені уявлення про Україну, що формувалися протягом століть. Водночас це можливість кожного читача з будь-якої точки світу ближче пізнати нашу історію, адже скоро книги будуть зацифровані та представлені на сайті бібліотеки», — говорить Юрій Ковтанюк, заступник генерального директора з наукової роботи Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського.