Пародонтит залишається однією з найпоширеніших проблем зі здоров’ям ротової порожнини у собак. Захворювання часто супроводжується болем, дискомфортом і може впливати не лише на стан зубів та ясен, а й на загальне самопочуття тварини. Саме тому вчені продовжують шукати способи виявляти ризики якомога раніше та допомагати власникам ефективніше запобігати розвитку хвороби.
Нове масштабне дослідження Waltham Petcare Science Institute, головного науково-дослідницького центру Mars Petcare, допомогло краще зрозуміти, які собаки мають підвищену схильність до пародонтиту та які фактори можуть впливати на його розвиток.
Хто перебуває в групі ризику
У дослідженні проаналізували дані 12 753 собак. Власники надавали інформацію про вік, породу, стан здоров’я та спосіб життя своїх улюбленців. Загалом про наявність пародонтиту повідомили власники понад половини собак – 50,5% учасників дослідження.
Одним із найважливіших висновків стало підтвердження зв’язку між віком собаки та ризиком розвитку захворювання. Найвищу ймовірність пародонтиту виявили у собак віком від восьми років. Натомість найнижчий ризик спостерігався у тварин молодших чотирьох років.
Також дослідники встановили, що певні породи мають вищу схильність до розвитку захворювання. Найчастіше пародонтит зустрічався серед американських кокер-спанієлів, папійонів, йоркширських тер’єрів, кавалер-кінг-чарльз-спанієлів та померанських шпіців. Загалом підвищений ризик частіше спостерігався саме у собак дрібних порід, тоді як великі собаки хворіли рідше.
Як знизити ризик розвитку проблем із зубами
Дослідження демонструє наскільки важливо щоденно доглядати за ротовою порожниною тварини. Зокрема, у собак, які регулярно використовували жувальні іграшки, пародонтит діагностували рідше. На думку дослідників, це може свідчити про їхню потенційну користь як одного з елементів профілактики.
Водночас автори роботи звертають увагу на ще одне спостереження. Вищий ризик захворювання частіше фіксували серед собак, власники яких використовували рідкі, гелеві, масляні або порошкоподібні засоби догляду за ротовою порожниною. Дослідники наголошують, що цей зв’язок потребує подальшого вивчення, однак будь-які засоби догляду варто використовувати після консультації з ветеринарним лікарем та як частину комплексного підходу до здоров’я зубів і ясен.
Ще один важливий висновок стосується профілактичних оглядів. Собаки, які регулярно відвідували ветеринарного лікаря, частіше отримували своєчасний діагноз, що дозволяло раніше розпочати лікування та запобігти розвитку ускладнень. Це ще раз підкреслює важливість регулярних профілактичних візитів навіть тоді, коли тварина виглядає цілком здоровою.
«Наші результати підтверджують численні попередні дослідження щодо пародонтиту у собак та факторів ризику, пов’язаних із цим захворюванням. Водночас вони порушують важливі питання щодо лікування хвороби пародонту, — зазначив доктор Алекс Джемметт, CBiol, MRSB, RAnimSci, старший науковий співробітник Waltham Petcare Science Institute. — Ми сподіваємося, що визначені нами фактори ризику допоможуть покращити раннє виявлення захворювання та сприятимуть його профілактиці в майбутньому».
На думку дослідників, отримані результати можуть допомогти як ветеринарним лікарям, так і власникам собак приділяти більше уваги профілактиці та своєчасному виявленню проблем із ротовою порожниною, особливо у собак старшого віку та представників порід із підвищеним ризиком.
