Оксана ХромоваВійна змінила не лише умови життя, а й взаємини між людьми. Партнери сваряться через дрібниці, матері швидше втрачають терпіння, розмови з рідними дедалі частіше закінчуються образами, а давні друзі поступово зникають із життя. Психологам тепер доводиться працювати з питаннями, як війна впливає на стосунки із партнером, дітьми, рідними та друзями.
Причиною не завжди стає втрата почуттів чи небажання підтримувати зв’язок. Часто за віддаленням стоять тривалий стрес, виснаження та досвід, який навіть найближчі люди проживають по-різному. Про це розповідає психотерапевтка, клінічна психологиня Центру ментального відновлення «Незламна» Олена Запольська.
Коли партнери переживають одну війну по-різному
Навіть за однакових обставин реакції можуть відрізнятися. Один партнер хоче говорити про пережите, інший замикається. Один потребує підтримки, другий не має сил її давати.
Стосунки ускладнюють тривалі розлуки через службу, евакуацію або роботу в різних містах і країнах. Змінюються сімейні ролі, звички та рівень відповідальності. Після возз’єднання партнери іноді виявляють, що обидва стали іншими й мають заново вчитися бути разом.
«За конфліктами, які виникають начебто на рівному місці, часто стоять накопичене виснаження, непрожите горе та постійне життя в режимі виживання», — пояснює Олена Запольська.
Чому матері частіше зриваються на дітях
Багато жінок помічають, що стали менш терплячими, швидше втомлюються від шуму та не завжди мають сили на ігри й розмови. Після зриву з’являється почуття провини.
Водночас діти також переживають наслідки війни. Тривожність може проявлятися плаксивістю, агресією, замкненістю або змінами у поведінці. Коли виснажені й дорослі, й діти, підтримувати спокійний контакт стає значно складніше.
За словами психологині, допомога фахівців може дати жінці змогу краще розуміти власні реакції та потреби дитини, не вимагаючи від себе постійної витримки.
Як різний досвід розділяє родини
Одні люди залишилися вдома, інші виїхали, пережили окупацію, втрату або чекають близьких зі служби. Через це навіть в одній родині з’являються різні погляди на рішення, ухвалені під час війни.
Конфлікти виникають, коли близькі оцінюють чужий вибір або порівнюють, кому було важче. До цього додається звичка багатьох жінок приховувати власний стан, щоб не хвилювати дітей чи літніх батьків. Вони підтримують інших, але залишаються наодинці зі своїми переживаннями.
«Через різний життєвий досвід близьким буває важко зрозуміти одне одного. Жінки говорять про образи, конфлікти навколо вимушених рішень і відчуття, що їхнього болю ніхто не бачить», — зазначає Олена Запольська.
Чому зникають друзі
Після переїздів, втрат і тривалого життя в небезпеці коло спілкування часто звужується. З одними людьми зникають спільні теми, інші не знають, як говорити про травматичний досвід, а нові знайомства потребують сил і довіри.
Людина може уникати зустрічей, перестати просити про допомогу або відчувати, що її ніхто не зрозуміє. Тривала небезпека посилює настороженість, тому відкриватися іншим стає важче.
Чи можна повернути близькість
Проблеми у стосунках не завжди означають, що любов або дружба зникли. Іноді люди просто не мають ресурсу підтримувати зв’язок так, як раніше. Не всі стосунки повернуться до колишнього вигляду. Частині з них знадобляться нові правила, а деякі можуть завершитися. Та розуміння того, як війна впливає на стосунки, допомагає не сприймати кожну дистанцію як остаточну втрату близькості. Іноді просто потрібен час, чесна розмова та визнання того, що кожен пережив ці роки по-своєму.