Музичні вподобання українців помітно змінилися за останні кілька років: українська музика дедалі впевненіше стає основою щоденних плейлістів. За даними нового дослідження Gradus, майже дві третини опитаних за останні два-три роки почали слухати більше українських композицій. Одночасно змінюється й сам спосіб споживання музики — аудиторія переходить на стримінгові сервіси та дедалі рідше покладається на традиційні медіа.
Музику найчастіше слухають під настрій
Для 43% респондентів музика — ситуативний супровід: вони вмикають її час від часу залежно від настрою. Ще 29% слухають улюблені треки у транспорті, під час тренувань, прибирання чи інших щоденних справ.
Майже у кожного п’ятого музика постійно звучить удома, в автомобілі або в навушниках. І лише 6% опитаних кажуть, що музики в їхньому житті майже немає.
Основним способом прослуховування дедалі більше стають цифрові платформи. Серед найпопулярніших Gradus називає Spotify, Apple Music та YouTube Music. Радіо й телебачення залишаються актуальними приблизно для третини аудиторії.
Читайте також: Грошей до зарплати не вистачає 73% українців
Поп залишається найпопулярнішим жанром
Музичні вподобання українців залишаються доволі різноманітними, однак найпопулярнішим жанром досі є поп. Його слухає понад половина респондентів.
Класичну музику слухають 19% учасників дослідження.
Української музики у плейлістах стає більше
Найпомітніше за останні роки змінилися мовні вподобання. Для 69% респондентів українська сьогодні є основною мовою пісень та виконавців. Англомовна музика також зберігає значну аудиторію, тоді як російськомовний контент помітно втратив позиції.
Водночас 63% опитаних зазначили, що частка української музики у їхніх плейлістах за останні два-три роки зросла. Майже половина респондентів найчастіше слухає саме українських артистів. Отже, музичні вподобання українців змінюються не лише на рівні мови пісень. Слухачі дедалі частіше обирають і українських виконавців.
Читайте також: Скільки коштує приготувати вечерю на чотирьох у серпні 2026 року
Дослідники вважають, що йдеться вже не про тимчасову зміну після 2022 року, а про формування сталої моделі споживання.
«Ми бачимо, що підтримка українських виконавців виходить за межі ситуативної реакції й поступово перетворюється на стійку модель споживання», — зазначає засновниця та CEO Gradus Євгенія Близнюк.
Дослідження було проведено 16–17 липня 2026 року серед 1000 респондентів віком від 18 до 60 років, які живуть у містах із населенням понад 50 тисяч осіб. До вибірки не входили тимчасово окуповані території та райони активних бойових дій.
