Редактор WOMO.ua
Запальні ураження лімфоїдної тканини та слизової оболонки задньої стінки глотки займають одне з провідних місць у структурі отоларингологічних патологій. У дорослих пацієнтів цей стан часто розвивається як ускладнення карієсу, риніту або синуситу, тоді як у дитячому віці він здебільшого супроводжує гострий аденіт чи ангіну. Зростання частоти виявлення хронічних форм потребує ретельного аналізу провокуючих факторів для підбору адекватної та безпечної терапевтичної схеми.
Які форми та прояви притаманні запаленню глотки?
Медична класифікація розділяє це захворювання за характером перебігу на гостре та хронічне, а також за типом інфекційного чи неінфекційного чинника. Ступінь вираженості симптомів безпосередньо залежить від стадії ураження тканин, причому гостра фаза супроводжується яскравою клінічною картиною, а мляві форми можуть тривалий час протікати безсимптомно. На розвиток хвороби зазвичай вказує субфебрильна або фебрильна температура, поява якої зумовлена загальною інтоксикацією та відповіддю імунної системи пацієнта. https://stomatidine.com.ua/main-menu/faringit/
Залежно від етіології та морфологічних змін лікарі виділяють такі види патології:
- вірусний фарингіт — найпоширеніша форма (понад 70% випадків), яка викликається риновірусами, коронавірусами чи аденовірусами і супроводжується кашлем, нежиттю або кон’юнктивітом;
- бактеріальний — найчастіше провокується бета-гемолітичним стрептококом групи А, протікає з високою гарячкою, вираженим болем при ковтанні, нудотою та болем у животі;
- грибковий (фарингомікоз) — розвивається при зниженні імунітету через активність грибків роду Candida, характеризується появою специфічного нальоту на тлі нормальної температури тіла;
- хронічний катаральний або гіпертрофічний — супроводжується набряком, збільшенням язичка та тканин м’якого піднебіння, відчуттям стороннього предмета чи грудки в горлі;
- хронічний атрофічний — найбільш небезпечна стадія, при якій слизова стає тонкою, блідою та сухою, що викликає постійну спрагу, надсадний кашель і ризик виразково-ерозивних змін.
Нерідко запалення викликається асоціацією з кількох мікробів, а тривале подразнення хімічними чи механічними факторами призводить до гранульозної форми з утворенням яскраво-червоних вузликів. На затяжний характер хвороби також впливають шкідливі звички, паління, сухе повітря, гормональний дисбаланс, патогії ШКТ та тривалі стресові стани.
Які методи допомагають подолати захворювання?
Для встановлення точного діагнозу отоларинголог проводить фарингоскопію, призначає аналізи крові та сечі, а також бере бактеріальний посів із глотки для визначення чутливості збудника до медикаментів. Початкові та катаральні форми успішно лікують вдома, проте схема терапії завжди підбирається індивідуально з урахуванням першопричини хвороби. При бактеріальних процесах лікар може призначити системні антибіотики, при алергічних — антигістамінні засоби, а за вірусного перебігу основу складають місцеві антисептики.
У комплексних програмах лікування особливу роль відводять регулярним санаціям ротоглотки, де розчин Стоматидин® виступає дієвим компонентом місцевої терапії. Його активна речовина гексетидин пригнічує окислювальні процеси у клітинах патогенів, що призводить до загибелі бактерій та грибків без ризику розвитку резистентності. Засіб добре адгезується на слизовій оболонці, не чинить цитотоксичного чи системного впливу та зберігає пролонговану дію від 8–10 до 65 годин після одноразового полоскання, допомагаючи зняти подразнення та знеболити тканини.
Для підвищення результативності медикаментозного курсу та з метою профілактики рецидивів фахівці радять впроваджувати такі заходи:
- використання фізіотерапевтичних методів, зокрема лазеротерапії, УВЧ, тубус-кварцу та інгаляцій;
- суворе дотримання питного режиму та вживання термічно нейтральної їжі без гострих спецій;
- повна відмова від паління, регулярне провітрювання та примусове зволоження повітря в кімнаті;
- своєчасна санація хронічних вогнищ інфекції, включаючи лікування карієсу та ринітів.
Будь-які призначення, особливо під час вагітності чи при лікуванні дітей до 6 років, мають узгоджуватися з кваліфікованим лікарем. Своєчасний моніторинг стану дозволяє уникнути переходу хвороби в атрофічну стадію та надійно захищає від розвитку отиту, синуситу або ревматичних уражень серця.
Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я!
Джерела:
- Edward A. Sykes. Pharyngitis. Can Fam Physician. 2020 Apr; 66(4): 251–257.
- Robert W. Wolford; Amandeep Goyal; Shehla Yasin Belgam Syed; Timothy J. Schaefer. Pharyngitis. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2023 Jan-.