Ім’я цієї жінки сьогодні звучить поруч із видатними науковицями світу, але її шлях починався не в лабораторіях. Вона народилася в родині поета Джорджа Байрона та Анни Ізабелли Мілбенк. Математично обдарована аристократка свідомо оберігала доньку від «поетичних поривів батька», заохочуючи її до точних наук.

У 19 років Ада зустрілася з Чарльзом Беббіджем, винахідником «аналітичної машини», чий проєкт випереджав свій час на десятиліття. Їхня співпраця відкрила новий розділ в історії обчислень. Ада Лавлейс побачила в машині універсальний пристрій, здатний працювати з будь-якою інформацією, якщо її правильно закодувати.

Перший алгоритм у світі

У 1843 році Ада переклала статтю італійського інженера Луїджі Менабреа про аналітичну машину Беббіджа. Але її «нотатки» — додатки до перекладу — виявилися значно важливішими. У них Ада описала алгоритм обчислення чисел Бернуллі, фактично створивши першу комп’ютерну програму.

Вона також висловила ідею, що машина може працювати не лише з цифрами, але і з символами, музикою чи текстом. Це передбачення стало основою цифрової ери від штучного інтелекту до комп’ютерної графіки.

Жінка, яку світ оцінив запізно

За життя Ада Лавлейс не побачила втілення своїх ідей, аналітична машина так і не була збудована. Наукове середовище вікторіанської Англії не було готовим сприймати жінку як рівну. Її роботи залишалися маловідомими понад століття і лише у ХХ столітті, з появою перших комп’ютерів, було зрозуміло, наскільки далекоглядними були її ідеї.

Попри її математичну точність, Ада мислила нестандартно, поєднуючи науку з уявою. Вона називала себе «поетичною науковицею» і справді сприймала математику як творчий процес, а не набір формул. Саме таке поєднання строгого мислення й творчої свободи дало їй змогу побачити потенціал машин значно ширший, ніж дозволяли уявлення її часу. Завдяки цьому Лавлейс випередила епоху і заклала основи того, що сьогодні називаємо цифровим мисленням.

Сьогодні її ім’ям називають мови програмування, наукові нагороди та університетські програми, а у другий вівторок жовтня у світі відзначають Ada Lovelace Day — день жінок у STEM.

Ада Лавлейс: цікаві факти з життя

• Писала музику за допомогою формул. В юності Ада склала схему, яка мала передбачати, як конструювати музичні композиції математичними правилами.
• Створила проєкт літаючої машини. У 12 років вона розробляла плани механічного птаха й вивчала, як відбувається політ.
• У її родині не згадували ім’я Байрона. Мати намагалася убезпечити доньку від «поетичності», але Ада все одно виявила творче мислення.
• Світ дізнався про неї після Другої світової. Лише коли комп’ютери стали реальністю, програмісти зацікавилися її «нотатками», і Аду почали називати «першою програмісткою».
• Мова програмування Ada названа на її честь у 1979 році.
• Беббідж вважав її геніальною. Він називав Аду «чарівницею чисел» і стверджував, що вона розуміла його машину глибше, ніж будь-хто інший.

Ідеї Лавлейс стали фундаментом для сучасних технологій. Вона уявляла комп’ютери як інструменти, здатні взаємодіяти з мовою, музикою, мистецтвом і наукою. Те, що в середині XIX століття виглядало фантазією, у XXI стало нормою.

Про Аду Лавлейс часто кажуть: вона не тільки написала першу програму, а першою зрозуміла, що комп’ютери можуть думати. І саме тому її ім’я назавжди залишиться серед тих, хто змінив хід світової історії.