Редактор WOMO.uaМентальне здоровʼя під час війни. Стійкість жінок у період невизначеності і тривоги. Ці та інші теми ми порушили під час розмови з Аліною Святненко, президенткою національного відділення Міжнародної федерації коучингу в Україні. Разом з колегами Аліна впродовж двох років ініціювала більш ніж десять коучингових програм підтримки та розвитку для українців. Серед них — перший грантовий проєкт “Сила життя — опора бізнесу. Посилення резильєнтності та обізнаності про ментальне здоровʼя” для учасників з усієї України.
– Аліно, розкажіть, як вам вдалося поєднати ролі президентки українського відділення Міжнародної федерації коучингу і лідерки проєкту “Сила життя — опора бізнесу”?
Ці дві ролі поєднуються дуже гармонійно і доповнюють одна одну. Українська коучингова спільнота у 2024 році об’єднала більш ніж 500 професійних коучів ICF. Упродовж двох років президентства було реалізовано низку важливих коучингових програм розвитку та ініціатив для підтримки українців. Ми відчуваємо, що зробили вагомий внесок у посилення життєстійкості українського суспільства. Адже коучі ICF стали підтримкою та опорою для тисяч українців у бізнесі, освіті, громадському та державному секторах.
Ми працюємо в умовах колективної травми, супроводжуючи клієнтів із запитами воєнного контексту. Із жінками на етапі кар’єрного пошуку та становлення, зі студентами в період визначення професійного і життєвого шляху та викладачами, які в пошуку нових ефективних підходів в роботі. Особливу увагу ми приділили роботі з українськими лідерами на території України та за її межами.
– Чому саме лідери у фокусі? Адже коучинг важливий не тільки для цієї категорії.
Ми як коучі усвідомлюємо, що лідери, які безпосередньо впливають на відновлення економіки України під час та після війни, мають першочергово стати адептами коучингу. Лідерам важливо посилювати резильєнтність, шукати і створювати нові життєві опори та орієнтири. Їхні лідерські компетенції мають бути розвиненими, щоб краще розуміти потреби працівників, знаходити ефективні способи їхньої підтримки, підвищення мотивації до конкретних дій і змін.
З війною цінності та життєві орієнтири змінилися. Люди розвертаються до себе, щоб познайомитися з собою заново і зробити перезбірку власного життя. У цьому процесі коучинг є сильною навігаційною системою. Ми знаємо, як ефективно він впливає на зміну світогляду людей, це і спонукало нас йти далі. Ми почали працювати із середнім і малим бізнесом, вразливими категоріями населення, з внутрішньо переміщеними жінками з дітьми, з людьми з інвалідністю, з ветеранами та ветеранками. “Сила життя — опора бізнесу” став першим грантовим проєктом, в якому більш ніж 250 українців отримали нашу підтримку, частина учасників — підприємці.
– Чому саме тема ментального здоровʼя? Невже в Україні все так погано?
Результати сучасних досліджень НІСД та Country Cassette показують, що 71% українців відчули сильний стрес або знервованість останнім часом. 50% відчувають тривожність, напругу, дестабілізацію. У 2024 році Україна посіла перше місце у світі за рівнем депресії. Оцініть самі, як у нас із ментальним здоровʼям.
Ми сильна резильєнтна нація. Але ж ми не залізні. Долаючи щоденні виклики, знаходячись всередині ситуації ми можемо не помічати, як стрес і емоційні перенавантаження поступово нас виснажують. Ми зараз бачимо два виклики: гостра потреба у піклуванні про ментальне здоровʼя і одночасно високий рівень його стигматизації. Коучі зараз і займаються зокрема просвітницькою роботою щодо значення ментального здоров’я. Ми доносимо, що відчувати дискомфорт від стресу та тривоги — це нормально у ненормальних умовах, але й турбуватись про себе також нормально.
Ми наголошуємо, що зміни у звичних підходах до життя неминучі. І зараз як ніколи має місце робота над собою. Коучинг як і психотерапія має терапевтичний ефект. Основна відмінність — коучинговий супровід має визначену тривалість взаємодії та конкретні результати. Досягнення цілей відбувається завдяки внутрішнім змінам людини та її світогляду. Це відбувається через роботу зі стратегіями мислення та поведінки. І саме це під час війни найбільш актуально.
– Чоловіки і жінки переживають стреси по-різному. Які відмінності ви бачите на прикладах учасників?
Всі ми насамперед люди. В умовах виснажливої затяжної війни українці переживають глибинні перехідні процеси, подібні тектонічним зсувам, на рівні мислення, світогляду, самосприйняття, стосунків у всіх сферах і взагалі проживання життя. Змінюються цінності й життєві орієнтири як чоловіків так і жінок. 10% — це чоловіча аудиторія програми розвитку, і це вже великий прогрес. Адже стигматизація емоційних переживань більше притаманна саме чоловічій аудиторії.
Водночас 10% — це чудовий показник з погляду загальної практики роботи психологів і коучів. Це означає, що дедалі більше чоловіків усвідомлюють та визнають, що потребують підтримки. Своєю чергою все більше жінок розвиваються як підприємці, таких серед учасників більшість. Жінки прагнуть більше заглибитися у внутрішні процеси. Дослідити природу емоційних станів та їхнього впливу на самореалізацію, на відносини вдома та на роботі. Адже все, що ми маємо чи не маємо в житті, це результат якості емоційних зв’язків, які ми навчилися будувати з іншими. Я впевнена, що коучинг — це друга міжнародна мова після англійської, мова взаємоповаги і взаєморозуміння, яка не має гендерного розподілу.
– Саме вразливі категорії українців були у фокусі вашої уваги. Зрозуміло чому. Який відгук був від них?
Коли ми запустили проєкт, то переживали щодо відгуку та залученості учасників. В українському суспільстві стало нормою замовчувати про свої проблеми і зі скепсисом ставитись до тих, хто відважився відверто сказати “не вивожу вже, потрібна допомога” (власне, стигматизація). Але ми були приємно здивовані – нам вдалося набрати достатню кількість учасників і відібрати тих, кому особливо важливо взяти участь в програмі підтримки. Серед них – переселенці, ветерани, люди з інвалідністю. Важливою категорією для нас були жінки-підприємниці. Ми зібрали учасників із всієї України – від Львова й Тернополя до Сум, Харкова й Запоріжжя.
Ми отримуємо відгуки, що кожен знайшов щось “своє” – підтримку або нові стратегії. Хтось навчився справлятись із тривожним станом. А хтось – свідомо керувати життєвою енергією. Для нас результати цінні і важливі. Значить, ми робимо потрібну справу.
– Чому жінки більш сміливо використовують можливості доступу до програм психологічної допомоги і як вдається залучати чоловіків?
Жінки за своєю природою більш відкриті до обговорення емоційних переживань та прояву вразливості, ніж чоловіки. Через це чоловіки часто не схильні просити про допомогу – вважають це виявом неприпустимої слабкості.
Ми в проєкті вели просвітницьку роботу як серед чоловіків, так і серед жінок, – щодо необхідності турботи про своє ментальне здоров’я. Допомогти можуть психологи, психотерапевти, психіатри чи коучі. Якщо коротко, то до психологів – за “швидкою допомогою”, до психотерапевтів – за тривалою корекцією та зміною життєвих стратегій. А от до коучів – за усвідомленням реальності і себе в ній, за зміною стратегій мислення і поведінки, за створенням та втіленням дієвого плану дій.
– Як ставитесь до тези про “обнулення” життя?
Якщо маєте на увазі людей, які повернулися з фронту і мають починати все заново – то я не погоджуюсь з таким формулюванням. Звичний контекст життя і його наповнення, звісно, змінилось. Щодо зміни професійних й соціальних ідентичностей, то ми маємо працювати з упередженнями розуміння і сприйняття самореалізації цих людей в соціумі. Людина не дорівнює професія чи соціальна роль, титул чи статус. Нові професійні навички можна напрацювати і пробувати себе в новій ролі, в новій сфері. Важливо перестати ідентифікувати себе виключно з професійною приналежністю, адже професія може бути тимчасовим вибором.
Навіть більше, я спостерігала, що деякі чоловіки й жінки повертаються з фронту сильнішими лідерами, бачать життя набагато масштабніше. І цей унікальний досвід проходження понадвикликів робить їх більш сміливими, відкритими, безстрашними. Це якщо порівнювати з досвідом сталого перебування в одній професійній ролі й функції у корпоративному бізнесі. Людина більше ніж професійна функція — ми маємо просувати саме цей наратив. Важливо доносити до людей, що ми не те, що з нами сталося. Ми ті, ким ми обираємо бути. Важливо отримати якісну підтримку в переосмисленні себе і зробити коректну реструктуризацію життя. І саме це територія коучингу.
– До вас прийшли ті, хто не хоче “обнулятись”, чи яка була їхня мотивація?
Мотивація жити. Саме про життєстійкість ми говорили всі два місяці програми. Люди розгублені, перебувають у стресі, живуть у нестабільності і у відсутності відчуття безпеки. Люди прагнуть отримати нові орієнтири, життєві стратегії і навички свідомого управління власним життям. Одні прийшли для особистісного розвитку й пошуку нової професії. Інші — щоб стабілізувати емоційний стан, знизити тривожність і подолати вигорання. Ще хтось — у пошуках ресурсів для подолання життєвих труднощів. Також люди шукають взаємодії у спільноті однодумців. До того ж є запити на підвищення ефективності бізнесу, розвитку команди та посилення стресостійкості співробітників. Спільним для всіх є бажання зробити свій внесок у розвиток резильєнтності українського суспільства: намір підтримувати близьких і колег, працівників та просто оточення, що потребує особливої уваги.
– Які основні симптоми, що сигналізують про необхідність звернутись до спеціаліста, ви можете назвати?
Зазвичай наше тіло дає сигнали про збій завчасно, і ми маємо відповідно вчитися реагувати, а не ігнорувати. Перші ознаки — відсутність енергії діяти, стан постійної втоми. Відкладене життя, втрата мотивації в професійній та особистій сфері. Варто формувати нову якісну звичку звертатись до спеціаліста за допомогою. Якщо йдеться про лідерів, які мають вчитися дбати про ментальне здоров’я працівників, то важливо усвідомлювати, що люди у їхньому оточенні відчувають те саме, що й вони. Тому, щоб бути гарною підтримкою для людей і на роботі, і вдома, потрібно допомогти спочатку собі. З турботи про себе починається усвідомлене лідерство.
– Сучасне підприємництво — чому це не тільки про гроші і заробіток?
Останніми роками в Україні підприємництво стало способом життя, в якому талановиті люди втілюють свої мрії через реалізацію проектів, і таким чином створюють цінність для людей: інновативні продукти та сервіси. І це більше ніж інструмент для генерування прибутків.
Ще до початку війни ринок праці кардинально змінився, відбулась експансія робочих місць меленіалами та поколінням Z. Для цих поколінь заробіток в компанії перестав бути основною ціллю. Мотивацією стала дотичність до створення дійсно цінних та сенсових продуктів, можливість саморозвитку. Особливо це стосувалось жінок, бо період припав на відкриття все більших можливостей саме для них. Компанії почали створювати надихаючі простори для взаємодії талановитих людей, розвивати культуру відкритості та довіри. А це вже більше про мистецтво створення простору для взаємодії талантів, ніж про інструмент для заробляння грошей.
Під час війни цінності людей змінилися і при виборі роботи важливим орієнтиром стала якісна турбота про працівників, перш за все – про емоційне та ментальне здоров’я. Тому бізнес зараз трансформується в ком’юніті людей, де є якісна взаємодія та будуються здорові емоційні звʼязки. Зараз фокус з процесів зміщується на якість відносин, які і дають ефективні результати з бажаними КРІs.
– Життєстійкість – про що це і чому таку навичку необхідно формувати просто зараз?
Життя в умовах війни формує життєстійкість, хочемо ми того чи ні. В умовах щоденного стресу та напруги, тривоги та занепокоєння про завтрашній день ми формуємо імунітет стійкості та витривалості, збереження оптимізму та віри. Життєстійкість – необхідна компетенція кожного українця і українки. Це система переконань про себе та навколишній світ, певна стратегія мислення та світогляду особистості, що дозволяє проходити крізь виклики. Це адаптація людини в стресовій ситуації, здатність впоратися з кризою та швидко повернутися до рівноваги.
– Ви згадали раніше, що є учасники в тому числі із Харкова, Сум, Запоріжжя. З урахуванням складної ситуації в тих регіонах – чи відрізняються їх запити від інших?
Специфіка програми полягає в поєднанні освітніх заходів. У підтримці професійних коучів та психологів у груповій взаємодії, індивідуальній роботі з коучами. Все це дає можливість максимально розкритись учасникам, пропрацювати свої запити. І що ми помітили, не буде здивуванням точно. Люди із прифронтових зон – дуже сильні. Але водночас саме вони потребують більшої уваги з точки зору проживання та дослідження їхніх емоційних станів.
Психологічні захисти можуть приховувати біль, який з часом може проявитися через психосоматику. Запити харківʼян не відрізняються від запитів львівʼян – всі прагнуть отримати нові стратегії життя, адаптовані до викликів, з якими вони стикаються. Сьогодні активними та енергійними залишаються ті, хто раніше працювали або і зараз продовжують працювати з коучами, психологами та/або психотерапевтами.
– Щоб реалізувати такий масштабний проект – яких партнерів ви залучили?
Проєкт “Сила Життя – Опора бізнесу. Посилення резильєнтності та обізнаності про ментальне здоровʼя” реалізовано професійною спільнотою коучів ICF Ukraine Charter Chapter. Технічне адміністрування надав ІСАР Єднання та сприяння Програми розвитку ООН (UNDP) в Україні. Фінансову підтримку надав Європейський Союз в межах проєкту “EU4Recovery – Розширення можливостей громад в Україні” та Уряд Данії.
Інформаційним партнером стала міжнародна мережа W4U (Women Leaders for Ukraine). Їхня діяльність спрямована на підтримку українського суспільства в умовах війни, з особливим акцентом на жінок лідерок. Як українські неприбуткові організації ми працюємо в єдиній ціннісній системі координат: W4U розуміє важливість роботи з ментальним здоров’ям як базового компонетна стійкості, як на індивідуальному рівні, так і суспільному.
Проєкт не відбувся б без української спільноти коучів, яка робить свій посильний внесок в перемогу та відновлення України під час виснажливої війни. Ми постійно ініціюємо програми підтримки та розвитку українців і будемо продовжувати цю важливу роботу й далі.