Оксана Хромова
Антибіотики перестають працювати. Вчені б’ють на сполох через найбільшу медичну загрозу останніх десятиліть. Дедалі більше бактерій стають стійкими до антибіотиків, препарати перестають працювати, а нових випускають дуже мало. Про це пише німецьке видання Bild.
Відкриття пеніциліну минулого століття призвело до різкого зростання тривалості життя людини.
“Завдяки першому антибіотику люди можуть жити на 30 років довше порівняно з часом до його появи. Зараз людство ризикує знову програти цю боротьбу. Все більше бактерій стають стійкими до антибіотиків, а нових препаратів дуже мало”, — йдеться у статті.
Нещодавнє дослідження показало, що до 2050 року від інфекцій, спричинених антибіотикорезистентними мікроорганізмами, можуть померти понад 39 млн людей у всьому світі. Вже зараз лише в ЄС щороку гинуть 35 000 людей від інфекцій, спричинених стійкими патогенами.
“По-перше, в амбулаторній практиці досі занадто часто призначають антибіотики. По-друге, з відновленням міжнародних поїздок після пандемії до нас надходить безліч резистентних бактерій. Особливо високі рівні стійкості спостерігаються в таких країнах, як Греція, Португалія, Туреччина, а також Індія та інші країни Азії. Людей треба попереджати: якщо хтось привезе з відпустки таку бактерію і заразить нею, наприклад, свого хворого дідуся, це може стати для нього смертельним», — розповів професор інтенсивної терапії Франк М. Брункхорст (університетська клініка Єни).
Лікар назвав основні причини цих змін. За словами фахівців, у багатьох випадках антибіотики не потрібні, наприклад, майже за всіх інфекцій дихальних шляхів. Ці інфекції зазвичай спричинені вірусами, проти яких антибіотики неефективні. Проте діти, які підхопили застуду, часто отримують надлишкову кількість ліків. Також антибіотики легко призначають за інфекцій сечових шляхів, як-от цистит. Проте в більшості випадків це не потрібно.
Також посилює кризу брак нових антибіотиків. З 2017 року було схвалено лише 12 нових антибактеріальних препаратів.
Професор Івонн Маст з Лейбніц-інституту DSMZ у Брауншвейгу зазначає, що шлях від відкриття нової речовини до її застосування довгий і дорогий.
«Клінічні дослідження потребують надто великих витрат. Лише одна з приблизно 5000 речовин доходить до стадії комерційного використання, на це йде від 8 до 15 років, а вартість розробки становить від 100 мільйонів до 2 мільярдів євро. Через несприятливе співвідношення витрат і прибутку промисловість поступово йде в галузі розроблень та досліджень антибіотиків. Доходи від інвестицій в антибіотики значно нижчі, ніж від інших медикаментів. Нам терміново потрібно більше фінансування у цій галузі, наприклад, більше грантів та швидші рішення. Технології вже є. Але коштів надто мало. Як і в багатьох інших сферах, нас можуть обігнати країни, як-от Китай, які набагато більше інвестують у цю сферу», — каже професор.
Одним з найважливіших завдань для політиків має стати повернення виробництва антибіотиків до Європи. За словами лікарів, сьогодні у Німеччині не виробляється жодного препарату. Всі вони надходять з Індії чи Китаю, і ФРН повністю залежить від цих процесів.
«Ми знаходимося на межі втрати досягнень сучасної медицини та повертаємось в епоху до відкриття пеніциліну», — констатував цього тижня президент Товариства інфекційної терапії ім. Пауля Ерліха Матіас Плець.
Німецьке видання наголосило, що МОЗ країни ніяк не прокоментувало заяву лікарів. Представники міністерства лише зазначили покращення у сфері лікарського забезпечення завдяки закону про боротьбу з дефіцитом постачань.
Читайте також: Вітамін D і жіноче здоров’я: Чим небезпечний дефіцит
Долучайтесь до наших соцмереж, аби бути в курсі усіх важливих новин та подій: Facebook, Telegram, Instagram