Багато років карткові ігри, зокрема покер, для більшості людей сприймалися як метод розваги, який не потребує інтелектуальних зусиль та несе мало сенсу. Починаючи з 2000-х років ставлення до покеру змінилося — його почали сприймати як серйозну інтелектуальну гру, яка потребує математичних розрахунків та знання психології. Врешті ця дисципліна отримала визнання у всьому світі, обзавівшись своєю федерацією, а у 2018 році в Україні покер визнали офіційним видом спорту. Згодом Всесвітня федерація покеру (World Federation of Poker) була прийнята до Міжнародної асоціації інтелектуального спорту, куди раніше входили такі дисципліни, як шашки і шахи. Тепер турніри зі спортивного покеру проводяться на всіх рівнях, у тому числі й світовому. 

Попри популяризацію спортивного покеру в Україні досі існує стереотип, що покер — здебільшого чоловічий вид спорту, проте компанія  PokerMatch разом з партнерами та стрімерками вирішили його зламати. Три успішні покеристки розповіли WoMo, як їм вдається вигравати, з якою поведінкою чоловіків стикаються жінки під час гри та як починався їхній шлях у покері. Матеріал підготовлений у партнерстві з найбільшим покер-румом Східної Європи PokerMatch.

Іванна Соя

33-річна стрімерка PokerMatch Іванна Соя (Ivannessaa) вже понад 12 років професійно грає у спортивний покер, хоча за освітою вона художниця-модельєрка. За цей час вона стала міс PokerMatch — 2020, здобула сім медалей з онлайн-покеру, виграла кубок України з онлайн-покеру Хмельницького, малий кубок Херсону та стала членкинею Національної збірної України з PokerMatch . 

Розпочалося все 12 років тому. Після закінчення школи я пішла вчитися, але дуже кортіло заробляти гроші, щоб не канючити у батьків. Почала шукати нічну роботу, щоб встигати вдень вчитися. Знайшла оголошення про відкриття казино у Тернополі та набір на навчання. Три місяці тривало навчання, потім ще стільки ж ми попрацювали, і казино закрили. Замість нього відкрився покерний клуб, бо покер — це вид спорту. Я почала працювати у цьому клубі й, коли не було відвідувачів, грала у покер з колегами. Якось зареєструвалася на гру онлайн на PokerMatch і почала потроху грати та вигравати. Згодом зрозуміла, що грі потрібно приділяти більше часу, тому покинула роботу, почала читати книжки про покер, шукати інформацію в інтернеті, передивлятися відео гравців.

Грошей зі спортивного покеру вистачає на життя. Це мій основний дохід, я майже нічого більше не роблю — лише граю. Щоправда, цьому приділяєш багато часу, як роботі. Коли я мешкала в Україні, то о 16-й сідала за комп’ютер і працювала аж до 4-ї чи 7-ї ранку. Щогодини перед наступною грою є лише 5 хвилин перерви. Зараз я граю 8-10 столів одночасно, максимум було 14 столів. На день це від 20 до 40 турнірів.

Стабільного заробітку немає. Сьогодні ти можеш виграти мільйон, а потім пів року будеш у мінусі. Ти маєш грати, зважаючи на банкрол-менеджмент (БРМ), який ти можеш дозволити собі на гру у спортивний покер. По тому, яка в тебе сума, ти можеш визначити, які ліміти можеш грати — високі чи низькі, які допоможуть пережити цю довгу дистанцію. Рано чи пізно, якщо ти все робиш правильно, виходитимеш у плюс. Щоб виграти мільйон, турніри мають бути набагато дорожчими. 

Якось я грала в команді. Коли ти в команді, тобі дають кошти на гру, а все, що зверху, ви ділите порівну. Ти маєш грати у команді ще більше — щонайменше 400-600 турнірів на місяць. Я була у команді півроку, а потім знову почала працювати на себе. Мрія була потрапити в українську збірну. Якось на PokerMatch побачила, що є відбір до Національної збірної й туди відбирають одну дівчину. Анкети подали 300 дівчат, з них пройшли 108, які брали участь у турнірі. Після турніру дев’ять дівчат грали у Києві фінальний стіл: я теж була там, але не стала першою. За пів року на PokerMatch розігрувався кубок України серед гравців онлайн-покеру, і я виграла кубок Хмельницького і малий кубок Херсону. За два місяці мені написав капітан збірної, що я у резерві, бо здобула третє місце на фінальному відборі. Я була дуже рада.

Жінки мають невербальну перевагу у покері, бо вони більше помічають емоції. Я також звертаю увагу на емоції гравців, їхні жести тощо. Це трохи допомагає вигравати. Також у жінок краще працює інтуїція. Чоловіки іноді намагаються тиснути психологічно, аби спровокувати програш. Вони думають, що жінки більш стримані, тому чоловіки намагаються грати агресивніше. Деякі чоловіки зверхньо ставляться до покеристок. У покерному світі неприпустимо насміхатися з тих, хто програв. Але бувало й таке. Надто тішаться перемозі, коли знають, що ти стрімерка PokerMatch і членкиня збірної, а тебе вибили з турніру.

Більшість покеристів, яких я зустрічала, не люблять грати з жінкою за столом. Думаю, вони бояться, що не впораються із психологією жінки, бо не можуть вгадати, про що вона думає. Адже у покері найголовніше це: «Я думаю, що ти думаєш, що я думаю…»

Коли на тебе тиснуть чи поводяться агресивно, треба намагатися не звертати на це увагу, бо інколи тебе хочуть спеціально вивести з рівноваги, аби ти помилилася, зробила неправильні кроки. Я інколи вмикаю музику в навушниках, щоб не чути розмови, і граю у свою гру. Тоді можна зловити нормальну комбінацію і просто вибити цього агресивного гравця.

Мій секрет, напевно, у тому, що я умію підлаштовуватися під опонентів. Якщо вони неагресивні, то можна грати трохи агресивніше, а коли навпаки, то потрібно стриманіше грати. У грі набагато більше математики, ніж емоцій. Потрібна дисципліна, щоб ти розуміла, що можеш вилетіти, а тому треба зібратися, щоб не схибити та не вилетіти з наступних турнірів. Це логіка та математика. Хтось робить ставку, а у тебе рука ще не готова, тоді ти вирішуєш, чи вигідно тобі купляти наступну карту за таку суму стосовно банку, коли закриється все, чи невигідно. Ти маєш думати наперед. Ти весь час аналізуєш. Та коли ти щодня з цим працюєш, то знаєш, що приблизно робити. 

Покер навчив ставитися до певних буденних речей простіше або навіть не помічати їх. Навчив, що всі проблеми можна вирішити, а те, що не можна, не має тебе турбувати. Наприклад, у спортивному покері вийшла оця карта остання і ти вилетіла: ти не можеш повернути час і щось змінити. Так і в житті: якщо щось сталося, що ти не можеш змінити, то я не переймаюся. А ще спортивний покер навчив дисципліні та психологічній стійкості.

Після гри я зазвичай читаю книгу перед сном: так відключаюся від гри, а вранці аналізую свої роздачі. Є багато програм-калькуляторів, які вираховують правильність роздачі. Просто робиш скрін роздачі та вводиш дані у калькулятор, який тебе вибиває, чи було це правильне рішення. Коли у тебе багато турнірів щодня, то ти вже не реагуєш на невдачі. Рано чи пізно, якщо ти робитимеш все правильно, виходитимеш у плюс — це потрібно розуміти й нагадувати собі про це. 

Моя мрія — перемогти у всесвітній покерній серії WSOP, яка відбувається щороку і триває два місяці у Лас-Вегасі. Потрібно грати дорожчі турніри, щоб проходити у вищу категорію.

Окрім покеру я захоплююся подорожами, я можу поєднувати ці хобі. Можна грати онлайн з будь-якої точки світу, до того ж ти можеш подорожувати по серіях і грати з людьми наживо, коли тобі надокучає грати онлайн. Думаю, спортивний покер залишиться у моєму житті, навіть якщо перестане бути основною діяльністю.

Олександра Хамідова 

29-річна Олександра Хамідова (AlexRed) викладачка класичного танцю, артистка балету, яка має власний бізнес з виготовлення пряжі та в’язання виробів із вовни мериноса. А також стрімерка PokerMatch Casino, яка виграє фіналки зі спортивного покеру в онлайн- та офлайн-серіях.

Зі спортивним покером я знайома ще зі студентських часів, це була любов з першої роздачі карт. Атмосфера, азарт, дух суперництва, покерна психологія — це мене захопило. Але тільки кілька останніх років почала ставитися до покеру не як до розваги чи азартної гри, а як до справжнього спорту.

Покер — це розумна гра, що дозволяє навчитися, коли слід скористатися перевагою, коли пасувати, а коли й блефувати. Все як у житті.

Я пишаюся виступами за фіналками у масштабних живих покерних серіях і перемогами в онлайн-турнірах. Гадаю, що всі мої значні покерні досягнення ще попереду.

Для спортивного покеру в моєму житті треба відвести окрему поличку. Це наче і хобі, яке наповнює мене багатьма емоціями, і повноцінне заняття, яким можна заробляти. Інтелектуальний спорт, в якому хочеться розвиватися та досягати певних вершин. 

Якось чула вислів, що жінки погано грають у покер, бо вони не знають, хто і коли блефує, але це не так. Спостережливість та жіноча інтуїція здатні багато на що, тому перевагу жінок за покерними столами можна назвати ситуаційною. Головне — вчитися контролювати свої емоції та дії, тоді ви зможете вдало грати проти будь-якого суперника. Досить багато відомих сучасних покеристок довели своїми результатами, що минули ті часи, коли покер вважали суто чоловічим заняттям. Перевага жінок над чоловіками у спортивному покері — це хитрість і спостережливість. 

Дійсно, покер — це більш «чоловіча» гра, де є такі поняття, як домінація, суперництво, маніпуляції, що більш притаманно чоловікам. Але жінки нічим не поступаються, знаючись на психології та уміючи концентруватися. Звісно, гравці-чоловіки різні, але більшість вважає, що жінкам бракує сміливості блефувати у певних ситуаціях, а хтось просто боїться і не хоче програвати дівчині. Тому дівчатам треба максимально використовувати свій імідж за покерним столом на свою користь.

Спортивний покер для мене — це особлива гра, яка завжди непередбачувана та емоційна. Вона навчила мене, що аби досягти успіху, необхідно бути гнучкою, володіти собою та легко підійматися після поразок. Це дійсно допомагає і в повсякденному житті.

Дуже важливою рисою є рішучість, а саме вміння вчасно ухвалювати зважені рішення. Але не варто забувати, що у покері завжди є елемент випадковості, якими б математично прорахованими не були ваші дії. Удача теж має місце у багатьох життєвих питаннях.

Серед недосягнутих ще цілей у покері — браслет світової серії покеру WSOP. Напевно, саме цей трофей є бажаним для кожного покериста, але головна мета — популяризувати покер серед жінок та за можливості зробити свій внесок у розвиток гри.

 

Олена Козій

Для 32-річної журналістки Олени Козій спортивний покер — інструмент для саморозвитку. З покером познайомилася під час гри з друзями, професійними покеристами. Олена часто вигравала в іменитих покеристів під час дружніх посиденьок і після цього вирішила, що має певний талант. Освіта та математичний бекграунд допомагали їй у змаганнях, адже вона магістр з фінансів. Олена брала участь у професійних турнірах і досягала певних результатів, тож її знають у середовищі покеристів-професіоналів.

Я граю в спортивний покер чотири роки, а почалося все у дитинстві. Пам’ятаю, як дитиною постійно грала в карти, розкладала пасьянси, будувала будиночки. Грали у дворі у бридж, з бабусями грала в дурня. Крім того, я завжди любила математику, геометрію, фізику, навіть хотіла бути вченою у сфері математики. Щороку вигравала перші місця на олімпіаді з математики у школі та в змаганнях між школами — і це вдавалося лише завдяки самопідготовці. В обласних олімпіадах я займала десь 10-те місце, бо, на жаль, не витрачала достатньо багато часу на підготовку. 

Чотири роки тому я дізналася, що мій давній знайомий став професійним покеристом. Коли він захопився покером, усі наші знайомі говорили, що він збожеволів. Проте з часом він став професіоналом, живе у Таїланді, багато заробляє. Дізнавшись про це, я пригадала, як на вечірках з друзями грала у покер, і досить пристойно. Я подумала: «Якщо він зміг стати професійним гравцем, чому я не зможу?»

У мене був вільний час (я не працювала), почала дивитися відео про гру в покер — так все і почалося. Потім я побачила колишню амбасадорку PokerMatch, яка тоді була єдиною відомою українською покеристкою, і подумала: «Треба, щоб українських покеристок стало більше, бо ми теж можемо грати». 

Я тоді не думала, що спортивний покер може бути справді професійним шляхом. Пам’ятаю, як покер-майстри тоді тільки розпочинали свій шлях в Україні, цей рух тільки набирав обертів та популярності.

Завдяки тому, що я здобула певні досягнення у світі покеру, професійні гравці почали сприймати мене як рівну собі попри те, що я була аматоркою. Я отримала повагу президента Федерації покеру в Україні й він мені пропонував зробити жіночу збірну з покеру. Серед нових досягнень у покері — я стала тренеркою і викладаю тепер за гроші, хоча до війни це було хобі. 

Через переїзд за кордон у середині літа я пішла з посади журналістки Forbеs, де пропрацювала понад рік. Моєю основною спеціалізацією були малий та середній бізнес, а також діджитал-економіка, гральний бізнес. Крім того, я брала «сумнівні теми», за які інші журналісти боялися братися, наприклад, секс-індустрія, хакерство тощо. 

Зараз я розумію, що хочу займатися спортивним покером професійно. За тих обставин, у яких я перебуваю, вважаю це найрозумнішим рішенням. 

Спортивний покер — це робота, адже потрібно грати щодня та певну кількість часу. Покер — це статистика, аналітика. Багато людей роблять висновки щодо того, наскільки гарні вони у грі, на основі разових виграшів. Це аматорський підхід. Професійний підхід — це коли покерист бачить результати на графіку, знає, що він щодня грає по 10 годин і за годину  встигає зіграти ось таку кількість роздач та отримати певний заробіток за годину. Також професіонал виділяє час на заняття, тренування. У нього є великий обсяг даних, стратегій гри, статистика його результативності. Ці дані потрібно знати та постійно моніторити. Професіонал орієнтується більше на математику. 

Я вважаю, що немає переваг у жінок перед чоловіками під час гри у покер. Радше у жінок, які починають грати у спортивний покер в Україні, є труднощі, бо ніхто не хоче допомагати. У чоловіків є стереотип, що у нас це не вийде, що це гра для чоловіків і ніхто не сприймає жінку серйозно, не хоче допомагати, витрачати час. Це погано, бо жінкам важче розпочати грати у покер, коли у них немає підтримки.

 

За столом усі рівні. У цьому сенс спортивного покеру. Якщо я граю онлайн і чоловіки не знають, що гравець — жінка, то жодної різниці. Якщо я граю наживо, часто бачу, скепсис у чоловіків. Вони не думають, що перед ними небезпечний опонент, і помиляються. Тому жінки можуть цим скористатися.

Чоловіки хочуть поставити жінок на місце, стан куражу ослаблює їх, тоді їх можна обігравати. Якщо вони бачать, що жінка не поступається їм, робить агресивні ставки, то у них вмикається бажання показати жінці «її місце»,  вони втрачають пильність. Чоловіків можна «тиснути» у ці моменти та забирати їхні фішки. 

Звісно, є покерний етикет, як поводитися за столом, але його критерії дуже розмиті. Чоловіки поблажливо ставляться до жінок. Те, що чоловікам би не дозволили, жінкам прощають. У мене було кілька ситуацій під час гри наживо, коли мене ніхто не знав як гравця. Це було в Одесі. Я співала безглузді пісні, імітувала дурнуватий настрій. Я бачила, що цим дратую чоловіків і вони помиляться, а я забирала їхні фішки, а це їх ще більше дратувало. Вони не наважилися зробити мені зауваження, коли я співала, хоча, думаю, якби я була чоловіком, вони б мені це не спустили. Проте я не пишаюся цією поведінкою і мені прикро, що жінки можуть скористатися тим, що чоловіки їх не дооцінюють. 

Мені здається, не дуже професійно розділяти покер-гравців на жінок і чоловіків. Звичайно, жінка може користуватися “жіночими штучками”, але якщо вона професіоналка і хоче серйозного ставлення до себе, то вона цього не робитиме. Ми усі рівні, тут немає протистояння жінок і чоловіків. У цьому сенсі я феміністка. Ми всі маємо однакові таланти до покеру незалежно від статі. Іноді я помічала, як українки застосовують зовнішні дані, аби виграти, але це неправильно, якщо вона позиціонує себе як покеристку і хоче, щоб її поважали.

Дівчата іноді думають, що можна пересидіти опонента, але це програшна стратегія. Я думаю, що у покері важливо займати активну та агресивну позицію. Для жінок домінування у покері дуже важливе, тож пересидіти не вдасться. Я можу порівняти досягнення у покері з досягненнями у житті: у житті нічого просто так на голову не впаде, тож треба вчитися, проявляти себе, стукати у всі двері, тобто бути активною. Так само як і в турнірі, якщо ти хочеш перемогти. 

Про мене у кулуарах кажуть, що я найагресивніша гравчиня в Україні. Я не раз бачила, як чоловіки ухвалюють спокійні рішення і пересиджують гру, і як жінки божеволіють. Тож не варто розділяти гравців на чоловіків та жінок.

Покер вчить керувати своєю агресією. У покері є кілька ключових моментів, які дають перевагу, — позиція, гарна карта та агресія. Останнє потрібне не тільки для нападу, а й для самозахисту. Агресія — це те, що жінки можуть у покері тренувати, а потім захищати себе у звичайному житті. Наприклад, під час гри чоловіки починають агресивно поводитися, ставити на мене ставки. Я показую, що мені не страшно і продовжую грати. Потім ця звичка закріплюється на рівні рефлексів і працює у звичайному житті. Наприклад, тебе образять, а ти відразу даси людині відсіч. Ти перестаєш думати, що агресія чи активна позиція — це погано, розвивається впевненість у собі.

Спортивний покер розвиває усвідомленість. Люди у звичайному житті брешуть про те, якими вони є, бо й самі цього не знають, а під час гри у покер ти не можеш збрехати. Покер навчає спостерігати за собою збоку, які рішення ти ухвалюєш, чому ти це робиш, чи достатньо ти дисциплінована тощо. 

Я багатьом підприємцям радила б пограти у покер з їхніми потенційними бізнес-партнерами. Буває таке, що людина, наприклад, позиціонує себе як надійний і спокійний партнер, а ти сідаєш з нею за стіл і бачиш, що вона втрачає контроль над собою, програє гроші. Це означає, що людина у критичній ситуації може ухвалити неправильне рішення для бізнесу. 

Під час гри у спортивний покер можна краще вивчити себе, це інструмент саморозвитку. Якщо я не вмію контролювати свої емоції у звичайному житті, то й у покері не зможу їх контролювати. І навпаки, якщо завдяки покеру я навчу контролювати свої емоції, то й у житті це буду робити набагато легше. Саме у покері я помітила, що чим ближче до фіналу, тим важче грати та ухвалювати правильні рішення. Це свідчить про те, що людина не вміє працювати під тиском або що людина боїться успіху.  

Покер допомагає нам стати успішними. Водночас успішні у звичайному житті люди часто вже успішні у покері, саме тому підприємцям і топменеджерам, які починають грати у покер, легше вчитися. Вони мають навичку самоспостереження. Покер розвиває навички, які потрібні для досягнення успіхів у житті та оголює наші слабкості. Помічаючи це у покері, виправляєш це в житті.

Уміння самоспостереження відрізняє аматора від професіонала. Наприклад, мій наречений був 10 років професійним гравцем у покер, а зараз він тренер з покеру і майндсет-коуч. Тобто він не лише навчає техніці гри, а працює як психолог. У нього є клієнти — професійні покеристи, яким він просто допомагає або працює з їхніми дитячими страхами. Уявімо ситуацію, коли у школі мав відбутися концерт, людина довго до нього готувалася, а під час концерту стався провал. Це залишилося на все життя, а під час фінального столу такий гравець може не виграти через страх, що у нього не вийде, як у минулому.  Коли майндсет-коуч з покеристом виявляє ці моменти, людина їх усвідомлює, опрацьовує цю психотравму. Це їй допомагає не лише у покері, а й у житті. Така проблема існує у багатьох покеристів, хоча особисто я такої не маю. Думаю, якщо серйозно ставитися до покерної гри, то вона допомогла б вилікуватися від психотравм. 

Також у покері мені допомагає нетворкінг Спочатку я працювала маркетологом, потім журналістом у Forbеs, експертом з грального бізнесу. До речі, завдяки покеру я зустріла своє кохання. Ми познайомилися до війни. Він тренер з покеру, британець. Дуже підтримував мене, коли розпочалася повномасштабна війна в Україні. Зараз ми живемо разом і плануємо наступного року одружитися у Лас-Вегасі.

Підступність покеру в тому, що аби почати грати, тобі знадобиться 5 хвилин на вивчення правил. Але ця простота оманлива, бо насправді вам не вистачить всього життя, щоб вивчити покер, настільки він багатошаровий щодо прорахунків. Крім того, покер — це про психологію, бо всі опоненти — люди, які ухвалюють рішення залежно від своїх навичок, роздумів та гендеру. 

У суспільстві досі існує стереотип, що покер — це азартна гра, в яку виграє той гравець, якому пощастило. Часто необізнані люди припускають, що покеристи не готуються до ігор та купаються у грошах. Не останню роль у розповсюдженні цих стереотипів грає кіноіндустрія, яка до того ж показує за покерними столами здебільшого чоловіків. 

Проте у реальному житті набагато більше прикладів, коли початківці перегорають, програють через неправильну стратегію і зав’язують з цим видом спорту, розуміючи, скільки часу доведеться витратити на розвиток навичок. Покер — інтелектуальна гра, яка зарекомендувала себе спортом, що потребує знань правил, математики, психології та наявність тренерства. Одну з провідних ролей у цьому спорті тепер відіграють жінки, адже нова реальність трансформує дуже багато видів діяльності та сучасні жінки, які зайняли активну позицію, розкривають свої таланти в різних професіях та сферах, у тому числі й у покері.