Божоле нуво

Божоле Нуво прибуло!

Ще з середини ХХ століття щороку в листопаді на французькі землі приходить Божоле Нуво — свято молодого вина. І хоча до винуватця урочистості ставлення французів зазвичай скептичне, традиції ніхто не скасовував. Можна не любити і навіть не пити вино нового врожаю, але зустріти новий виноробний рік у Боже є майже обов’язковим вже багато років. 

Від Мартіна Турського до Божоле Нуво

Звичай відзначати збирання нового врожаю спочатку був пов’язаний із Днем святого Мартіна, який припадає на 11 листопада. Французи зустрічали його застіллями із запеченим гусем, каштанами та молодим вином. Свято відображалось у приказках та назвах заходів. Приміром, дегустація називалася «мартіне», а урочисте відкорковування пляшок — «мартінаж». Але 11 листопада 1918 року після закінчення Першої світової війни було підписано договір про перемир’я. Відтоді ця дата стала днем ​​пам’яті загиблих. Хоча і про святого Мартіна не забули.

У середині XX століття традицію святкування підхопили винороби невеликого регіону на сході Франції. Пізніше терміни кілька разів змінювали. Але вже 1985 року встановили остаточну дату старту продажу — третій четвер листопада.

Чому Божоле?

Наразі фестивалі та свята молодого вина проходять у багатьох європейських країнах. Але пальма першості у цьому питанні належить французам, зокрема, виноробному регіону Божоле. Саме там здавна вирощують сорт винограду Гаме. Вино з нього дозріває швидше за інших і не підлягає довгому зберіганню. Географічно регіон належить Бургундії, але фактично є окремим винним господарством. Вино, що виробляється у Божоле, не вважається бургундським і помітно поступається винам інших регіонів. Це обумовлено насамперед сухими та малородючими ґрунтами та неоднорідним кліматом.

“Гаме чорний з білим соком”, а саме так повністю звучить назва винограду, дуже невибагливий скоростиглий сорт. Бліда м’якоть не дає насиченості кольору напою. Майбутнє вино не розливають у дорогі дубові бочки, оскільки весь процес дозрівання вина триває не більш як півтора місяця. 

Виробництво божоле виглядає досить просто. Грона винограду повністю завантажують у бродильний чан і щільно закривають на кілька днів. Під вагою ягоди внизу лопаються, й починається бродіння. Виділяється виноградний сік, вуглекислий газ піднімається вгору і викликає аналогічний процес у верхніх цілих ягодах. Після цього виноград, що забродив, віджимають, а сік відправляють бродити ще на місяць. Так виходить напівпрозоре вино з яскравими ягідними нотками.

Пити негайно!

Вік нового божоле короткий, та й смак досить специфічний. Але французи все-таки не дарма вважаються найкращими виноробами — вони вирішили перетворити недоліки продукту на його переваги. 

Відомий виробник Жюль Шове колись сказав: «Якщо воно не зберігається, його потрібно негайно пити!» Далі справа була за малим — зробити вино відомим та швидко продати. Найкраще справлялися ярмарки, куди напої привозилися бочками і лилися рікою.

Потім вино почали розливати у пляшки, які називають «ліонськими», причому їхній обсяг варіювався у межах двох літрів. Згодом їх зменшили вдвічі, а з 1843 року і зовсім до 0,46 літра. Покупці, зрозуміло, обурювалися розміром нової тари, тоді заповзятливі винороби вдалися до хитрощів — почали продавати вино метрами. У ряд на продаж виставляли 12 пляшок, а кожну 13-ту пропонували безкоштовно.

Річки вина

Напередодні четверга міські площі заповнюються бочками, до неї стікаються винороби зі смолоскипами з виноградної лози. Французи кажуть, що цього дня у Ліоні течуть три річки — Рона, Сона та Божоле. Рівно опівночі бочки відкорковують — так починається головне свято осені, яке у регіоні триває до тижня. І це не дивно — після «метрової» кількості молодого вина навіть міцні організми почуваються не надто спокійно, якщо не сказати болісно. Тому наступна за веселощами п’ятниця зазвичай неробоча, і причина для цього вважається поважною.

Негласні канони свята наказують багато пити та веселитися від душі. Можливо, в цьому і полягає його головна краса — ніяких особливих приготувань. Якби у Божоле Нуво був девіз, він звучав би як «просто, доступно, весело».

Від Божо до Парижу

Традиції святкових дегустацій давно перейшли межі регіону та навіть країни. Власне, це і було головною метою виноробів — поширити якнайдалі і продати якнайбільше. Один із найбільших виробників Жорж Дюбоф вирішив організувати першу публічну доставку пляшок молодого вина до Парижа. Преса широко висвітлювала цю подію, яка на кілька наступних років перетворилася на веселу пригоду і знаменувала початок ходи нового божоле по всьому світу. На чому тільки не доставлявся цінний і тендітний вантаж — від бігунів, мотоциклів та повітряних куль до вантажівок, слонів та літаків.

В інших містах та країнах про наближення свята попереджали яскраві вивіски на питних закладах та винних крамницях: «Божоле Нуво прибуло!». Це означало, що вино вже стоїть на полицях і чекає на сигнал до початку веселощів. Щоправда, на відміну від батьківщини молодого вина, поза її межами на гучне святкування відводився зазвичай лише один день. Що зовсім не заважало любителям і просто охочим купити перше вино і продовжувати насолоджуватися ним аж до весни.

Бенкет на весь світ

З 1851 хвиля Божоле Нуво почала поширюватися по всьому світу. До 2000 року традиція докотилася і до України. Сьогодні молоде французьке вино у листопаді дегустують у понад 200 країн світу. Загалом розважальні заходи мало чим відрізняються, але все ж таки мають деякі національні відмінності.

В Англії, наприклад, люблять галасливі застілля з гучними піснями та розіграшами. Тільки у них щорічно проводиться імпровізований аукціон на право першого келиха Божоле Нуво. 1993 року один із відвідувачів пабу виклав за прем’єрну пробу майже півтори тисячі доларів, що навіть було зафіксовано у Книзі рекордів Гіннеса. З того часу цей рекорд так і не був побитий.

В американців традиційно заходи з приводу Божоле зміщуються на тиждень у порівнянні з рештою країн, оскільки приурочені до сімейного свята — Дня подяки. До столу з індичкою і гарбузовим пирогом дуже доречне терпке молоде вино.

Але найбільш екстравагантними в організації розваг з божоле виявилися японці, на яких, до речі, припадає майже третина всієї продукції. І це не дивно, оскільки у Японії ще 2007 року вигадали поєднати приємне з корисним. Вони заповнюють молодим вином басейни, і всі бажаючі можуть не лише дегустувати продукцію нового врожаю, а й приймати винні ванни. Перший такий басейн висвітлювали свого часу багато світових видань, що послужило додатковою рекламою французькому вину. А японці з того часу вирішили зробити винні басейни щорічними.

На смак та колір

Божоле Нуво складно дати однозначну характеристику — його смак не буває постійним. Він залежить не лише від погодних умов, а й від технологій виробництва кожного винороба. Ні повторити відтінки та присмаки попереднього врожаю, ні передбачити їх неможливо. Можливо, у цьому полягає ще одна його особливість. Це сухе червоне вино з яскравим ароматом свіжих ягід та фруктів, а також дині чи навіть банана, містить легкі квіткові нюанси, але загалом переважають нотки свіжого винограду.

На смак Божоле Нуво дуже свіже, кислотне і лише трохи терпке. Багато хто вважає, що пити його, розтягуючи задоволення, не найкращий варіант. Кращий — невеликими порціями, швидко, практично залпом, охолодженим до 10-12 градусів. Але це вже, очевидно, справа особистих вподобань. Єдине загальноприйняте правило – не зберігати пляшки надто довго. Час тільки псує свіжий смак та аромат вина. Французи намагаються випити його до Різдва, а продавати можна лише до 1 березня наступного року.

Величезним плюсом до загальних характеристик напою є його універсальність. Якщо вина інших регіонів вимагають до подачі певних страв, тут прийнятні практично будь-які кулінарні варіації. Французи можуть випити келих божоле навіть за пізнім сніданком, з бутербродами чи яйцями. До обіду чи вечері такий самий келих-другий буде доречний і з класичним цибульним супом, з шинкою, відбивними та ковбасками – загалом, з будь-якими м’ясними стравами. Хоча якщо ви вирішите запитати вином карпаччо з морепродуктів – у цьому не буде нічого незвичайного. З новим божоле поєднується практично все.

Кілька цікавих фактів:

  • На батьківщині вина його п’ють келихами об’ємом від 0,5 до 1 літра. Але традиційний мінімум — одна пляшка.
  • У Франції божоле нуво — одне з найконтрольованіших за походженням вин.
  • Виробники божоле, як і раніше, розробляють іноді неймовірну логістику лише з однією метою – доставити своє вино першими в будь-яку точку земної кулі.
  • Винороби всього світу з Божоле Нуво намагаються передбачити, наскільки успішним може виявитися рік для їхньої марки вина.
  • Ресторатори різних країн до щорічних заходів розробляють спеціальне меню з простих і ситних сільських страв.
  • Існує Міжпрофесійна спілка вин Божоле, яка на честь молодого вина щороку влаштовує головну вечерю у різних столицях світу.
  • Француз Рене Фалле написав роман «Божоле нуво прибуло!», за яким у 1968 році було знято фільм.

Читайте також: П’ять найкращих фільмів про виноробство

Долучайтесь до наших соцмереж, аби бути в курсі усіх важливих новин та подій: FacebookTelegramInstagram