На думку багатьох міжнародних експертів, Конституція України є однією із найкращих у світі. Нібито вона має чітко виражене соціальне забарвлення, гарантує нам широкі права і свободи. Якби ця думка відповідала б дійсності, то з таким Основним законом українські жінки очолювати б світові рейтинги найщасливіших та найуспішніших жінок. Але такого дива за 28 років поки що не сталось. Чому? Womo.ua знайшов, яких статей українкам бракує в Конституції України.
Ассоль Шульженко – юристка безпечного простору ГО “Дівчата” в м. Суми
По-перше, на відміну від інших держав, у Конституції України не зафіксоване право на щастя. У багатьох провідних державах таке право вписане до Основного закону. Держава існує для людини, а не людина для держави. Це приклад Німеччини, яка пройшла через численні кризи. І те, що держава повинна дбати про щастя кожного свого громадянина, необхідно зазначити і у Конституції України. Це питання правознавцями та активістами порушувалось ще у 2019 році. І я теж звертаю увагу на те, що право на щастя є дуже важливою складовою. Чому? Тому що в Україні і взагалі у світі жінка — це не лише носій гармонії та краси. Від неї залежить щастя її дітей, її власне щастя та її родини.
По-друге, питання гідного життєвого рівня для жінок також повинно бути чітко зазначено. Особливо — літніх жінок, самотніх жінок, розлучених жінок, самотніх матерів… Багато жінок-пенсіонерок працюють або працювали після досягнення межі пенсійного віку, та витрачають свої заощадження на лікування. А те, що ми зараз живемо в період воєнного стану, лише додатково ускладнює нашу ситуацію. Тому наявність відповідної статті у Конституції є дуже актуальним питанням.
По-третє, необхідно відредагувати статтю 25 Конституції України, відповідно до якої Україна захищає своїх громадян за кордоном. Наша держава не виконує це конституційне положення, оскільки у тексті чітко немає відповідального за це органу або суб’єкта. Як наслідок, у нас немає сформованого механізму дій і прописаних вимог, до кого звертатися. Як юрист, я стикалася з численними зверненнями наших громадянок, у яких відбирали дітей за кордоном. У деяких випадках це кримінальні провадження, порушені на території іншої держави через незаконні дії соціальних працівників або працівників, що надають медичну допомогу нашим громадянам. Але оскільки у статті 25 немає чіткого механізму реалізації цього положення Конституції, багато скарг залишається без належного реагування
Також, на мою думку, варто доповнити статтю 51 Конституції України, яка стосується дітей, наступним положенням: держава дбає про щасливе і безпечне дитинство. Саме від цього положення залежить майбутнє наших дітей. Це положення повинно забороняти будь-який протиправний вплив та прояв насильства щодо дітей з боку дорослих, і зобов’язувати реагувати на подібні факти у найсуворіший спосіб.
Опитування проводила Тетяна Марінова
