Оксана ХромоваЗа останні роки сприйняття мистецтва в Україні змінилося, воно відображає боротьбу нації. Українські митці продовжують творити, перетворюючи біль на потужні художні образи, що резонують у всьому світі. Тому представлення наших робіт на міжнародних майданчиках стає важливим кроком у збереженні культурної ідентичності та формуванні нової історії світового мистецтва. Про це розповіла Лія Снісаренко, засновниця галереї SNISARENKO Gallery (Лос-Анджелес, США).
Вплив війни на Україну не оминув і мистецтво. Як кураторка та засновниця галереї SNISARENKO Gallery у Лос-Анджелесі, я не лише спостерігаю цей процес, а й безпосередньо беру в ньому участь. Мій досвід війни — це не просто новини. Я пережила місяць окупації в Чернігівській області, бачила війну, і цей досвід визначив мій подальший шлях у мистецькому середовищі.
До повномасштабної війни я працювала переважно на міжнародному ринку, та у 2023 році вирішила відкрити власну галерею в США. Головна мета — показати світу не лише те, що в Україні триває війна, а й те, що наші митці — неймовірно талановиті, і вони продовжують творити, попри всі складнощі.
Дві ключові тенденції в українському мистецтві під час війни
Сьогодні в українському мистецтві можна виокремити два основні напрями. Перший — митці, які зображають війну в усій її жорстокості, передаючи біль, втрати, хаос і руйнування, що пережила Україна. Другий — ті, хто створюють оптимістичні наративи, шукаючи надію, силу та відновлення через свої роботи.
Для мене важливо представляти саме митців другої категорії — тих, хто через мистецтво транслює надію. Одним із таких є художник Сергій Грех. У перші пів року війни він не міг малювати, але зрештою створив роботу «Втеча з реальності», яка символізує водночас неможливість уникнути правди війни та бажання хоч на мить сховатися від неї.
Ще один яскравий приклад — Інна Харчук, яка до повномасштабної війни працювала з темами родинних зв’язків та культурної спадщини, а після 24 лютого 2022 року почала зображати материнство як ключову тему. Її диптих «Independence», що експонувався в США, досліджує складність і відповідальність материнства в умовах війни.
LA Art Show 2025: вікно у світ для українського мистецтва
Вихід на міжнародну арену — це не лише шанс для українських митців заявити про себе, а й важливий крок у формуванні іміджу України на світовій сцені.
Одним із ключових майданчиків для презентації українського мистецтва цьогоріч стає LA Art Show 2025 — одна з найбільших і найпрестижніших артподій у США. Вона приваблює колекціонерів, кураторів та критиків з усього світу. Захід проходитиме з 19 по 23 лютого 2025 року у Лос-Анджелесі.
Після розмови з директоркою заходу, Кассандрою Воягіс, ми з українськими мисткинями вирішили створити проєкт «Вона, Незламна», який об’єднав роботи Інни Харчук, Лізи Жданової, Юліанни Верби, Анни Верикі та Ірини Максимової. Він буде представлений цьогоріч на виставці і об’єднує авторок, які у своїх роботах використовують різноманітні медіа — живопис, колаж і відео-арт — щоб передати складну палітру емоцій, викликаних війною та її наслідками.
На другому нашому стенді на виставці будуть представлені роботи п’яти українських художників: Сергія Греха (Feros), Євгена Лісняка, Інни Харчук, Лізи Жданової та Юліанни Верби. Це серія динамічних, емоційних творів, які захоплюють глядача грою кольорів і форм. Особливий акцент у них зроблено на абстракції та сюрреалізмі.
Як українським митцям вийти на міжнародні артмайданчики?
Найбільший виклик для українських митців зараз — це пошук надійного партнера або галереї для представлення своїх робіт. На мою думку, галереї мають не лише продавати мистецтво, а будувати кар’єри митців. Наприклад, я обираю тих, чия творчість мене зачіпає і хто може бути цікавим для міжнародного ринку.
Якщо ви мрієте про те, щоб ваші роботи були представлені за кордоном, ось кілька важливих кроків, які допоможуть вам заявити про себе:
- Зберігайте та підкреслюйте вашу індивідуальність. Не варто намагатися наслідувати чужий стиль, адже саме ваша унікальність приверне увагу колекціонерів і галеристів.
- Будьте проактивними. Якщо художника не запрошують на виставки, не варто чекати. Потрібно стукати в усі можливі двері — писати галереям, дилерам, колекціонерам. Спочатку потрібно звертатися до українських дилерів, яких знаєте, а якщо таких контактів немає — активно шукати нові.
- Беріть участь у міжнародних конкурсах. Потрібно подавати свої роботи на різноманітні міжнародні артконкурси та виставки. Навіть якщо шанси здаються мізерними, це відкриває нові можливості.
- Вірте у свій успіх. Внутрішня впевненість у собі — це половина успіху. Якщо митець вірить у свої роботи, це відчувається і передається іншим.
Українське мистецтво сьогодні — це не тільки естетика, це голос нації, яка бореться за своє майбутнє. Завдяки його представленню на міжнародній арені, ми не лише розповідаємо світові про нашу культуру, а й формуємо нову сторінку української мистецької історії.